Пауль Крутцен
| Пауль Йозеф Крутцен | |
|---|---|
| нід. Paul Jozef Crutzen | |
 | |
| Народився |
3 грудня 1933 (86 років) Амстердам, Нідерланди |
| Громадянство |
 Нідерланди |
| Діяльність | хімік, інженер, викладач університету, кліматолог |
| Alma mater | Оксфордський університет |
| Сфера інтересів | хімія |
| Заклад | Утрехтський університет, Технологічний інститут Джорджії і Університет Майнца імені Йоганна Гутенберга |
| Член | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Папська академія наук, Національна академія наук США, Російська академія наук, Європейська академія[1], Нідерландська королівська академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Шведська королівська академія інженерних наук, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[2] |
| Відомий завдяки: | дослідник озонового шару атмосфери |
| Нагороди | |
Пауль Крутцен у Вікісховищі? | |
Пауль Йозеф Крутцен (нід. Paul Jozef Crutzen; нар. 3 грудня 1933, Амстердам, Нідерланди) — відомий голландський хімік, фахівець в хімії атмосфери, лауреат Нобелівської премії з хімії за дослідження озонових дір в атмосфері. Основний напрямок його досліджень — це хімія стратосфери і тропосфери та її роль в біогеохімічних циклах і формуванні клімату. В наш час[коли?] працює у відділі хімії атмосфери в Інституті Макса Планка з хімії (Майнц, Німеччина).
Крутцен став одним з найвідоміших вчених, які вивчають глобальне потепління і залучили світ до цього явища. Він також є автором теорії ядерної зими, ймовірного стану клімату Землі в разі глобальної ядерної війни. Крутцен є активним прихильником геоінженерії — концепції активного втручання в природу з метою зміни властивостей клімату, які уповільнюють або запобігають згубним його змінам. Зокрема, підтримує ідею масованого викиду різних аерозольних частинок (насамперед двоокису сірки) в земну стратосферу для відбивання сонячного випромінювання.[3]
У 2000 році Крутцен разом з Штормером запропонували термін «антропоцен» для опису сучасної геологічної епохи.
ПриміткиРедагувати
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Crutzen_Paul
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ Проекти геоінженерії. Архів оригіналу за 23 квітень 2009. Процитовано 20 травень 2011.
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |