Вікіпедія

Національний культурний центр України в Москві

Національний культурний центр України у Москві — культурологічний центр, що репрезентує сучасну культуру і освіту України в столиці Росії. Розташований на вулиці Арбат, у будинку № 9. Культурний центр України в Москві, створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 1993 р. Культурний центр України у Москві — українська державна установа, завданням якої є зміцнення міжнародного авторитету України, пропаганда української культури та духовності, ознайомлення зарубіжної громадськості з історієюі культурою, внутрішньою та зовнішньою політикою України, підтримка українських організацій та земляцтв у Російській Федерації.

Національний культурний центр України у Москві
Тип культурний центр
Засновано 13 травня 1993
Країна  Україна
Штаб-квартира Арбат
Розташування вул. Арбат 9, будівля 1, Москва, 119019, РФ (м. «Арбатська»)
Центральний орган Державне управління справами
Генеральний директор Юрченко Валерій Володимирович
Вебсайт: ukrcentr.ru
CMNS: Національний культурний центр України в Москві у Вікісховищі

Підпорядкований Державному управлінню справами.

Історія ред.

14 травня 1993 року вийшла постанова Кабінету Міністрів України «Про створення Культурного центру України у м. Москві».

Однак, через нестачу необхідних коштів з держбюджету України, процес відкриття центру затягнувся.

Замість цього, з 1992 року існував недержавний, приватний український культурний центр у Москві, директором якого був Гуменюк Віктор Миколайович. Саме його направцювання та контакти стали підгрунтям і основою для відкриття у Москві державного українського культурного центру.

Відкрився Центр 27 листопада 1998 року.

Гаслом УКЦентру у Москві є слова Михайла Грушевського:

"Ми повинні пам'ятати, що представляємо великий народ і зобов'язані представляти його з достоїнством".

8 лютого 2010 року Президент України Віктор Ющенко прийняв Указ № 140/2010 «Про надання Культурному центру України у м. Москві статусу національного»:[1]

Ураховуючи вагомий внесок Культурного центру України у м.Москві в розвиток українсько-російського співробітництва у сфері культури, освіти, науки, популяризацію національного культурного надбання України, її історії, задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають у Російській Федерації, а також з метою сприяння дальшому розвитку центру постановляю:

Надати Культурному центру України у м.Москві статус національного і надалі іменувати його – Національний культурний центр України у м.Москві.

Структура ред.

 
Українська книгарня на Арбаті.

В Центрі працюють:

  • Бібліотека імені Богдана Ступки
  • Українська недільна школа імені Павла Поповича
  • Курси української мови
  • Магазин «Українська книга»
  • Меморіальна кімната Тараса Шевченка і Михайла Грушевського.

Працівники ред.

Генеральним директором центру від 2001 року і до 15 липня 2015 року (за датою контракту) був Мельниченко Володимир Юхимович.[2]

У 2015-2016 роках в. о. генерального директора був Андрій Бабіков.

На початку 2016 р. екс-президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко звернулися до чинного Президента України Петра Порошенка з проханням відновити Мельниченка на посаді директора культурного центру України в Москві.[3]

З березня 2016 року по квітень 2017 року генеральним директором Національного культурного центру України у м. Москві був кандидат мистецтвознавства, доцент, заслужений працівник культури України Іонов Володимир Ілліч.

У червні 2017 року Національний культурний центр України у м. Москві очолив журналіст Юрченко Валерій Володимирович, 1970 року народженя, на момент призначення - директор телерадіомовної компанії "Скіф" та власник радіо "Пілот". [4]

У 2020 році Юрченко з невідомих причин залишив посаду, однією з причин цього могли стати судові позови на центр з боку працівників, щодо невиплати їм зарплати.

У 2020-2021 роках згадується виконувачка обов’язків генерального директора Національного культурного центру України у м. Москві Лариса Бондарук, випускниця Київської консераторії.

Починаючи з березня 2021 року, в якості керівника центру працює новопризначений перший заступник гендиректора - Овсієнко Олег Іванович, 1977 року народження, випускник юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка 2005 року, який у 2004-2014 роках був працівником Державного управління справами, а у 2014-2021 роках був гендиректором ТОВ "Укркен", та уповноваженою особою державного підприємства "Укрпромресурс". [5]

Відповідно, саме Овсієнко офіційно зареєстрований з 2021 року органами влади РФ, як юридичний керівник центру.

Згідно зі звітами Овсієнка, за 2022 рік його центр поніс матеріальні збитки у розмірі 952 тис. російських рублів. [6]

В різні часи, центр виступив засновником-бенефіціаром двох бізнес-структур. Так, 20 травня 1998 року було засновано ТОВ "Український діловий центр" у Москві, ліквідований у 2006 році. Також 14 березня 2003 року було зареєстровано ТОВ Торговий дім "Україна", фірму було ліквідовано у 2009 році.

Блокування роботи Центру ред.

  • У вересні 2016 р. роботу Центру було заблоковано громадянами Росії.[7]
  • 22 листопада 2016 р. вчинено напад на Національний культурний центр України в Москві. Спалено синьо-жовтий національний прапор України. Міністерство закордонних справ України оголосило протест через напад на культурний центр у Москві та спалення українського прапора.[8]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Указ Президента України № 140/2010 «Про надання Культурному центру України у м.Москві статусу національного». Президент України. 2010. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 16 лютого 2023.
  2. ↑ Співробітники Центру. Національний культурний центр України в Москві. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
  3. ↑ http://telegraf.com.ua/ukraina/politika/2306748-eks-prezidentyi-ukrainyi-obratilis-k-poroshenko-s-prosboy.html
  4. ↑ http://www.dus.gov.ua/sites/default/files/Юрченко%20В.В..pdf
  5. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2022. Процитовано 12 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ У Москві захопили Культурний центр України: гендиректора не пускають на робоче місце
  8. ↑ У Москві скоїли напад на Національний культурний центр України і спалили жовто-блакитний прапор

Посилання ред.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національний_культурний_центр_України_в_Москві&oldid=41146429