Крип'якевич-Цегельська Олександра Артемівна
Олександра Артемівна Крип'якевич-Цегельська (нар. 27 травня 1944, Стрий) — українська художниця декоративного текстилю, громадська діячка; член Спілки художників України з 1987 року. Дочка греко-католицького священника Артемія Цегельського, дружина матеріалознавця Романа Крип'якевича з 1967 року[1]. Тітка політика Олега Тягнибока.
| Олександра Артемівна Крип'якевич-Цегельська | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| світлина початку 1970-х | ||||
| Народження | 27 травня 1944 (80 років) Стрий | |||
| Країна |  Україна | |||
| Навчання | Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва | |||
| Діяльність | художниця  | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Батько | Цегельський Артемій | |||
| Мати | Цегельска (Скобельська) Марта | |||
| У шлюбі з | Крип'якевич Роман Іванович | |||
| Діти | Крип'якевич-Димид Іванна Романівна | |||
| Брати, сестри | Тягнибок (Цегельська) Богдана Артемівна | |||
| Родичі | Тягнибок Олег Ярославович, Тягнибок Андрій Ярославович (племінники), Михайло Димид (зять), Димид Артемій Михайлович (онук) | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народилася 27 травня 1944 року в родині греко-католицького священника в місті Стрий Дрогобицької області (нині Львівська область), яке на той час перебувало під німецькою окупацією та входило до складу дистрикту Галичина Генеральної губернії. 1946 року її сім'ю було заслано в Сибір, де дівчинка й провела дитинство. 1956 року разом із сім'єю оселилась у Львові. 1961 року поступила до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, де навчалася спершу на відділі художньої кераміки, згодом перевелася на відділ ткацтва[1]. Її викладачами були Карло Звіринський та Роман Сельський. Одночасно з 1964 року до закінчення навчання у 1967 році, працювала в інституті. Брала участь у всеукраїнських, всесоюзних та міжнарних мистецьких виставках з 1962 року. З 1970 по 1977 роки викладала у Львівській дитячій художній школі, а з 1979 по 1994 роки працювала на Львівському художньо-виробничому комбінаті.
Громадська діяльність
ред.У 1970–1980-х роках у домі Олександри Артемівни видавали й переховували нелегалну літературу, зустрічалися дисиденти та політв'язні.
З 1980-х років брала активну участь у боротьбі за відродження Української греко-католицької церкви. Була членом 1-ї делегації до Риму на зустріч з кардиналом Мирославом-Іваном Любачівським і папою Іваном-Павлом ІІ.
Була в числі організаторів 1-го з'їзду Руху у Львові, учасниця з'їзду Руху в Києві. З 1991 року — голова організації «Українська молодь — Христові». 1992 року стала співзасновницею часопису «Вірую» та в 1997 році Доброчинного фонду святого Володимира.
Творчість
ред.Авторка сюжетно-тематичних килимів, театральних завіс, декорацій, сценічних костюмів, оздоблення інтер'єрів. Серед робіт гобелени:
- «Гуцульське весілля» (1966);
- «Захар Беркут» (1966);
- «Пісня миру» (1967);
- «350-років Києво-Могилянській академії» (1970);
- «Лісова пісня» (1970);
- «Юні космонавти» (1971);
- «Вертеп» (1971);
- «350 років Києво-Могилянській академії» (1971);
- «Лісова пісня» (1972);
- «Місто князя Лева» (1974);
- «Коріння» (1977);
- «Вершники (Стара фотографія)» (1979);
- «Вершники» (1980-ті);
- «Таємниця вічності» (1982);
- «Свічка» (1990-ті);
- «Пробудження» (1990-ті, у співавторстві; Тернопільський краєзнавчий музей);
- «Івана Купала на Волині» (1990-ті, у співавторстві; Музей Лесі Українки у селі Колодяжному);
- «Дух, наука, думка, воля» (1990-ті, триптих, у співавторстві; Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка).
Деякі роботи художниці зберігаються у Львівському музеї етнографії та художнього промислу.
Примітки
ред.- ↑ а б «Ukrainian unofficial». Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
Література
ред.- Крип'якевич Олександра Артемівна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Крип’якевич-Цегельська Олександра Артемівна. ЕСУ [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]