Цегельський Артемій
Іриней Артемій Ігнатович Цегельський (20 квітня 1914, Стрий — 28 грудня 1985, Львів) — галицький церковний і громадський діяч, греко-католицький священник. Батько художниці Олександри Крип'якевич-Цегельської та матері політика Олега Тягнибока.
| Іриней Артемій Цегельський | |
|---|---|
| Народився | 20 квітня 1914.svg){kind=small} Стрий, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Помер | 28 грудня 1985 (71 рік) Львів  УРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Національність | українець |
| Діяльність | священик, педагог, музикант |
| Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка і Львівська духовна семінарія Святого Духа |
| Заклад | Львівська духовна семінарія Святого Духа і Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької[d] |
| Батько | Цегельський Ігнатій |
| Мати | Цегельска (Левинська) Ольга |
| У шлюбі з | Цегельська (Скобельська) Марта |
| Діти | Крип'якевич-Цегельська Олександра Артемівна і Bohdanna Tsehelskad |
Життєпис
ред.Народився у родині о. Ігнатія Цегельського та Ольги з Левинських.
1932 року закінчив «головну» гімназію у Львові, а 1938 року — одночасно Духовну академію і Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка.
Ще під час богословського навчання Артемій Цегельський організував і провадив симфонічний оркестр Духовної академії.
У 1939–1941 роках — артист оркестру Львівського театру опери та балету.
20 березня 1940 року одружився з Мартою Скобельською.
Після того, як 1941 року у Львові його хіротонізував митрополит Андрей Шептицький, він розпочав пастирську діяльність при парафії у Стрию, паралельно викладаючи теорію музики і гру на скрипці у Стрийській філії Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка.
Восени 1944 року о. ректор Йосип Сліпий запропонував о. Артемієві посаду викладача церковної музики в Духовній академії у Львові. Тоді йому було надано парафію на Замарстинові, в каплиці Йосафата. Крім того, священник працював у симфонічному оркестрі Львівського оперного театру.
У 1946 році на псевдособорі у Львові відмовився перейти під крило Московського православ'я, його вислали до Сибіру разом із родиною. Сім років він провів на засланні у Воркуті, Омську та Томську.
Реабілітований 1956 року, о. Артемій повернувся до Львова, де працював у симфонічному оркестрі оперного театру й учителем гри на скрипці в середній школі. Однак ніколи не переривав священничої діяльності.
Помер о. Артемій 28 грудня 1985 року. Священничі відправи відбулися в домі покійного 29–30 грудня. Похований у родинному гробівці на 72 полі Личаківського цвинтаря[2].
Примітки
ред.- ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 393. — ISBN 978-966-8955-00-6
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 393, 403—404. — ISBN 966-8955-00-5.
Джерела
ред.- о. Артемий Цегельский [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Свято цинізму» або День пам'яті без пам'яті [Архівовано 23 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Дещо про бабцю Тяґнибока. Ту що ніби з прізвищем Фротман [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.]