Відкрити головне меню

Музей Лесі Українки у Колодяжному — літературно-меморіальний музей у с. Колодяжному Ковельського району Волинської області, заснований 1949 р. в садибі, в якій Леся Українка прожила дитячі та юнацькі роки.

Літературно-меморіальний
музей-садиба Лесі Українки Pictogram infobox palace.png
Ukraine-Volun oblast-Kovelskuj raion-Colodjagne village.jpg
51°10′33″ пн. ш. 24°47′29″ сх. д. / 51.17600000002777705° пн. ш. 24.79160000002777764° сх. д. / 51.17600000002777705; 24.79160000002777764Координати: 51°10′33″ пн. ш. 24°47′29″ сх. д. / 51.17600000002777705° пн. ш. 24.79160000002777764° сх. д. / 51.17600000002777705; 24.79160000002777764
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Волинська область
с. Колодяжне, Ковельський район
інд. 41065, тел.: (03352) 9-02-24
Засновано 10 липня 1949
Директор Віра Михайлівна Комзюк
Сайт www.kololesi.at.ua
Музей Лесі Українки (Колодяжне). Карта розташування: Україна
Музей Лесі Українки (Колодяжне)
Музей Лесі Українки (Колодяжне) (Україна)

Музей Лесі Українки у Вікісховищі?

Загальна інформаціяРедагувати

В експозиції представлено меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері — Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.

Музей працює з 9:00 до 17:00.
Вихідні — понеділок, вівторок.

У 1991 р. експозицію оновлено і сьогодні вона складається з таких розділів:

  • «Волинськими стежками Лесі Українки»;
  • «Колодяжне — колиска Лесиного таланту»;
  • "Крізь все житія — до «Лісової пісні»;
  • «Історія музею. Трагедія родини Косачів».

ІсторіяРедагувати

У травні 1882 р. сім'я Косачів перебралася з Луцька в с. Колодяжне і замешкала у будинку, який у родині звався «великим». Тут народилися молодші сестри та брати Лесі — Оксана, Микола та Ізидора. Діти підростали, тому в 1890 р. на садибі побудували Лесин «білий» будиночок, а в 1896 р. розпочали спорудження «сірого» будинку (в родині його ще називали батьківським).

Косачі дуже любили Колодяжне і не раз у листах до друзів висловлювали свої почуття:

« Колодяжне — це, власне, вдома, а решта, то це все так собі — між іншим. Для цілої нашої родини ця квартира (м. Київ, вул. Саксаганського, 97) не була нашим «вдома», вона була раніше в Колодяжному, поки ще цілою родиною ми там жили, а потім то все було тимчасове, випадкове і не своє. »

З Колодяжного Леся Українка давала братові Михайлу настанови щодо створення бібліотечки найкращих творів світової літератури українською мовою, до якої увійшли понад сімдесят імен письменників відповідно до порад і за джерелами, присланими М. Драгомановим, 1890 р. Леся склала курс «Стародавня історія східних народів», і перша збірка її поезій готувалося до друку тут, у Колодяжному.

У лютому 1907 р. Леся востаннє побувала в селі.

Під час Другої світової війни садиба була зруйнована, і музей створено фактично у новому приміщенні.

Політична причина створення Музею намагання сталінської влади маркувати недавні польські території іменами українських культурних діячів, які, в свою чергу, були громадянами Російської імперії[джерело?].

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати