Котовиді

Підряд ссавців, який належить до ряду Хижі

Котовиді, або котоподібні (Felimorpha, або Feloidei, Feliformia) — надродинний таксон ссавців, підряд зі складу ряду хижих (Carnivora, seu Caniformes). Є ряд морфологічних і біохімічних особливостей, які характеризують цю кладу. Серед найважливіших характеристик, що визначають котовидих, є двокамерні слухові булли. У котовидих є дві кістки (барабанна і внутрішньобарабанна), які об'єднуються, щоб сформувати буллу з перегородкою, що розділяє дві отримані камери. На відміну від них, псовиді мають слухову буллу, що складається з одної внутрішньобарабанної кістки.

Котовиді
Період існування: 40–0 млн р. т. середній еоценсучасність
Suborder feliformia.JPG
зліва направо, згори вниз представники родин Eupleridae, Felidae, Hyaenidae, Herpestidae, Nandiniidae і Viverridae.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Kretzoi, 1945
Родини
Commons-logo.svg Вікісховище: Feliformia

Щодо української назви. Попри те, що для даного підряду інколи використовують назву Котоподібні, з точки зору називництва, вона не є правильною, оскільки назви підрядів повинні мати закінчення «-виді». Тому для цього таксона пропонується назва Котовиді[1][2].

Склад підрядуРедагувати

Підряд Котовиді включає 6 сучасних родин:

Сюди відносять також 5 вимерлих родин:

Філогенетичне древо підряду Feliformia

   Feliformia   

 Nandiniidae - Нандінієві

 Felidae - Котові

 Viverridae - Віверові

 Hyaenidae - Гієнові

 Eupleridae - Фаланукові

 Herpestidae - Мангустові

Типові представникиРедагувати

ЗначенняРедагувати

Значення у природіРедагувати

Всі представники цього підряду є довершеними хижаками, які контролюють і регулюють чисельність багатьох видів диких тварин.

Значення для людиниРедагувати

 
Дресирувальниця з пантерою, поч. 20 ст.

На даних щодо динаміки чисельності багатьох видів котовидих побудовано різноманітні моделі взаємин, загалом відомі як «модель хижак—жертва», зокрема, модель Лотки—Вольтери.

Котовиді є дуже бажаними трофеями мисливців, які здобувають їх у природі з різною метою:

  • заради самих трофеїв як стандартних експонатів (опудало, шкіра, череп),
  • заради передачі у живі колекції (зоопарки, цирки, приватні колекції),
  • заради специфічних мистецьких задач (кінозйомка, виготовлення медальйонів).

Котовиді в УкраїніРедагувати

Дикі котовидіРедагувати

У сучасній дикій фауні України котовиді представлені двома видами родини Felidae:

Обидва ці види є рідкісними і внесені до Червоної книги України. Знахідки цих видів приурочені переважно до карпатського регіону та Полісся.

Свійські котовидіРедагувати

В Україні існує величезна популяція свійських котів. Її чисельність оцінюється у 20-30 мільйонів особин[джерело?]. Приблизно 1/3 котів живе в домашніх умовах, не маючи контакту з дикою природою. Серед бродячих свійських котів висока частка скажених тварин[джерело?].

У домашніх умовах також утримують котів лісових.

У часи Руси князі тримали «пардусів» — дарованих їм гепардів, яких використовували на полюваннях[джерело?].

ПриміткиРедагувати

  1. Синопсис родин ссавців Європи. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 25 жовтня 2013. 
  2. Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. — Київ, 2011. — Вип. 164, частина 3. — C. 124—135 PDF Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.

ДжерелаРедагувати