Перкрокутіди

родина викопних ссавців
Перкрокутіди
Час існування: Ранній міоцен — Пізній пліоцен
Dinocrocuta gigantea
Dinocrocuta gigantea
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Перкрокутіди (Percrocutidae)
Werdelin & Solounias, 1991
Роди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Percrocutidae
EOL logo.svg EOL: 4529049
Fossilworks: 95348

Перкрокутіди (Percrocutidae) — вимерла родина ендемічних афро-євразійських хижих ссавців, які досягли розквіту в середньому — пізньому міоцені. Завдяки великій конвергентній подібності з гієнами спочатку вважалися, що вони належать до родини Hyaenidae, але наразі позиціонуються окремою групою, представники якої володіли високими адаптивними здібностями до некрофагії.

Вони знаходились в більш тісній спорідненості з родиною німравіди, ніж з куди більш схожими на них гієнами. Перкрокутіди мешкали в Африці, Азії і Європі з міоцену по пліоцен (20-2,6 млн років тому)[1], ймовірно поступившись місцем гієновим. Очевидно деякі перкрокутіди були активними хижаками, а деякі були переважно падальники. Найбільших розмірів досягала Dinocrocuta gigantea, що виглядала як величезна, розміром з великого ведмедя, гієна.

РодиРедагувати

  • Percrocuta (в тому числі Capsatherium; середній міоцен — пізній пліоцен в Африці; середній — пізній міоцен в Євразії)
  • Dinocrocuta (середній міоцен в Африці, середній — пізній міоцен в Азії)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати