Котелевський район

район у Полтавській області (Україна)

Котеле́вський райо́н — колишній район, який до 2020 року був розташований у північно-східній частині Полтавської області, площа 0,8 тис. км². Районний центр — селище міського типу Котельва. Населення — 19619 жителів. У районі 39 населених пунктів (одне селище міського типу, 38 сіл). В 2020 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи увійшов до складу Полтавського району.

Котелевський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5322200000
Утворений: 1923
Населення: 19 619 (на 1.02.2016)
Площа: 800 км²
Густота: 24.5 осіб/км²
Тел. код: +380-5350
Поштові індекси: 38600—38633
Населені пункти та ради
Районний центр: Котельва
Селищні ради: 1
Сільські ради: 9
Смт: 1
Села: 38
Районна влада
Голова ради: Тимошенко Василь Петрович
Голова РДА: Луговий Павло Михайлович[1]
Вебсторінка: Котелевська РДА
Адреса: 38600, Полтавська обл., Котелевський р-н, смт. Котельва, вул. Полтавський Шлях, 221
Мапа
Мапа

Котелевський район у Вікісховищі

Географія

ред.
Сумська область
(Охтирський район)
Зіньківський район   Харківська область
(Краснокутський район)
Диканський район Полтавський район Чутівський район

Район розташований у межах Придніпровської низовини, поверхня рівнинна. Територією протікає 8 річок: Ворскла, Котельва, Котелевка, Орішнє, Мерла, Трюханівка (Труханівка), Ковжижа, Суха Грунька.

Корисні копалини: природний газ, нафта, пісок будівельний, глина. На території села Микілка відкрито запаси мінеральних вод.

Історія

ред.

Котелевський район утворено в 1923 році, як такий, що належав до Охтирської округи Харківської губернії. В 1925 році район приєднано до Полтавської округи. Котелевський район ліквідовувався в 1930 році, відновлений в 1939 році. Вдруге район ліквідовувався в 1962—1965 роках.

Район має власний гімн.

Адміністративний поділ

ред.

Економіка

ред.

Значну частину дохідної частини бюджету району складає дохід від нафтогазових родовищ, логістичні центри розробки та видобутку котрих розміщено в Опішні. Також на території району розміщені Котелевське, Рублівське, Борівське лісництва Полтавського держлісгоспу, 13 сільськогосподарських кооперативів і товариств, з них найбільшими за виробничим потенціалом є ТОВ «Маяк» і СВК «Батьківщина», діють 18 фермерських господарств.

Населення

ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 9839 1929 1238 3002 2343 1276 51
Жінки 11 772 1850 1230 3037 2762 2586 307


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 20951 96,93 %
росіяни 493 2,28 %
білоруси 59 0,27 %
вірмени 29 0,13 %
молдовани 22 0,10 %
інші 60 0,28 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 21003 97,17 %
російська 528 2,44 %
білоруська 30 0,14 %
вірменська 19 0,09 %
інші 34 0,16 %

Соціальна сфера

ред.

У районі один навчально-виховний комплекс № 1 імені С. А. Ковпака, 8 загальноосвітніх шкіл I—III ступенів, 5 шкіл I—II ступенів, 3 — 1 ступеня, СПТУ № 54. Працює районна та три дільничних лікарні, 17 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 аптек, оздоровчі дитячі табори «Ковпаківець», «Орлятко», 24 Будинки культури, дитяча музична школа, музей С. А. Ковпака, музей освіти, діє народний хоровий колектив «Оксамит», виходить газета «Народна трибуна», є готель.

Культура

ред.

В районі два парки, одна пам'ятка садово-паркового мистецтва — Ковпаківський лісопарк, а також 19 державних заказників і заповідних об'єктів місцевого значення.

На території Котелевського району розташовані такі археологічні пам'ятки: Більське Городище (Європейського значення) курган «Вітовтова Могила», «Розрита Могила», кургани в урочищах: «Скоробір», «Осняги», «Саранчове Поле», «Котелевське городище» (ще понад 40 курганів), також поселення доби неоліту, бронзи, скіфського часу, черняхівської культури Київської Русі. Пам'ятка архітектури: Свято-Троїцька церква (діюча), мурована в смт. Котельва, освячена в 1812 році.

На території району споруджені пам'ятники: Шевченку Т. Г. (1964 р.), Гнедичу М.I. (1987), Ковпаку С. А. (1948). Пам'ятні знаки на місці втечі з-під варти (1768) Максима Залізняка (1977), жертвам голодомору і репресій 1932 — 1933 років (1993).

Пам'ятки

ред.

Видатні уродженці району

ред.
  • Румуальд Миронович — склав великий рукописний збірник зі своїх та чужих творів, писаних українською та польською мовами;
  • Рогуля Петро — український художник, який писав ікони для собору Охтирського Троїцького монастиря, Покровської церкви у Котельві;
  • Гнєдич Микола Іванович — російський поет і перекладач, переклав «Іліаду» Гомера;
  • Сливицький О.I. — ад'юнкт Харківського університету, утримувач приватного пансіону, автор праці «Війна за незалежність Сполучених Американських Штатів»;
  • Матушинський А. М. — художній критик;
  • Міллер Д. П. — український історик;
  • Твердохлібов О. Д. — український краєзнавець;
  • Бурлюк М. Д. — російський поет;
  • Ковпак С. А. — державний діяч УРСР, керівник одного з партизанських з'єднань в Україні;
  • Конвісар В.I. — доктор технічних наук;
  • Дрижирук А.I. — лауреат Державної премії УРСР;
  • Перебийніс В.I. — доктор економічних наук;
  • Острянин Д. Х. — український філософ; член-кореспондент АН УРСР;
  • Деснянський Іван (Сакун Іван) — поет;
  • Соболь М. О. — державний діяч УРСР;
  • Самуйло В. Ф. — відомий архівіст і краєзнавець;
  • Корост Т. М. — Герой України;
  • Коросташов О. Г. — Герой України;
  • Волик П. І. — художник.
  • Івницька Т. В. — народна художниця;
  • Мироненко I.А. — член Національної Спілки письменників України;
  • Било Йосип (Діхтяр Ігор) — український поет-сатирик.
  • Костюк В.К — літератор, журналіст, краєзнавець.

Політика

ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Котелевського району було створено 25 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,09 % (проголосували 10 134 із 15 569 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,35 % (3 988 виборців); Юлія Тимошенко — 21,90 % (2 219 виборців), Олег Ляшко — 15,84 % (1 605 виборців), Анатолій Гриценко — 10,01 % (1 014 виборців), Сергій Тігіпко — 2,64 % (268 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,25 %.[4]

Примітки

ред.
  1. Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 188/2020-рп «Про призначення П.Лугового головою Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області»
  2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
  3. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 8 липня 2017.
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.