Вікіпедія

Користувач:Kozak nevada/Чернетка

< Користувач:Kozak nevada

Три літа ред.


Умовні позначення:   №
Три літа
№   Назва дата аркуш зошит
  Титул   2 1
  Епіграф. Молитва Єремії Пророка   3 1
1 Чигрине, Чигрине... 1844.02.19 4 - 5 зворот 1
2 Заворожи мені, волхве... 1844.12.13 6 - 6 зворот 1
3 У неділю не гуляла... 1844.10.18 7 - 8 зворот 1
4 Гоголю 1844.12.30 9 - 9 зворот 1
5 Розрита могила 1843.10.09 10 - 11 зворот 1
6 Чого мені тяжко, чого мені нудно... 1844.11.13 11 зворот 1
7 Не завидуй багатому... 1845.10.04 4 - 5 зворот 1
8 Не женися на багатій... 1845.10.04 13 - 13 зворот 1
9 Сова 1844.05.06 14 - 20 зворот 2
10 Дівичії ночі 1844.05.18 21 - 21 зворот 2
11 Наймичка 1845.11.13 22 - 34 2, 3
12 Маленькій Мар’яні 1845.12.20 34 зворот 3
13 Сон (Комедія) 1844.07.08 35 - 49 зворот 3, 4
14 Сліпий (Поема) 1845.10.16 50 - 67 зворот 5, 6
  Між аркушами 68 і 69 слід від вирізаного аркуша     6
15 Кавказ 1845.11.18 68 - 73 зворот 6, 7
16 Минають дні, минають ночі... 1845.12.21 74 - 74 зворот 7
  * Копають день, копають два...
  Великий льох (закінчення)		 1845.10.21 75 - 77 зворот 9
17 І мертвим, і живим, і ненарожденним... 1845.12.14 78 - 86 зворот 9
18 Великий льох (Містерія) * 1845.10.21 87 - 98 зворот 8
19 Холодний Яр 1845.12.17 99 - 100 зворот 10
20 Три літа 1845.12.22 101 - 102 зворот 10
21 Давидові Псалми
1, 12, 43, 53, 52, 81, 93, 132, 136, 149		 1845.12.19 103 - 105 зворот 10
22 Як умру, то поховайте... 1845.12.25 106 - 106 зворот 10
Примітки: Аркуші нумеровані відділом рукописів Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України).[1]
Поеми з титульним аркушем (шмуцтитулом) виділено жовтим кольором.
* Коректурний знак перестановки зошитів 9-8, проставлений рукою Шевченка.








! style="background-color:#b4eeb4 " class="unsortable" width = 7% | №  
! style="background-color:#b4eeb4 " class="wikitable sortable" width = 45% | Назва
! style="background-color:#b4eeb4 " class="wikitable sortable" width = 15% | дата
! style="background-color:#b4eeb4 " class="wikitable sortable" width = 20% | аркуш
! style="background-color:#b4eeb4 " class="wikitable sortable" width = 7% | зошит

| align="center"; width=94% | Між аркушами 68 і 69 слід від вирізаного аркуша |-


|- |style="background-color:#fffff0 " |1848 | 159 ||   ||   || style="background-color:#b0e2ff " | 27 |-


|class="wikitable sortable mw-collapsible mw-collapsed" align="center"; width=54% |
|class="wikitable sortable mw-collapsible " align="center"; width=62% |
|class="wikitable sortable " align="center"; width=62% |


Зміст ред.


Умовні позначення:   № – Шевченкова нумерація поезій.   БК – 79 поезій, переписаних 1858 р. до «Більшої Книжки».
Оренбурзька книжка    •     Мала книжка
Назва сторінка № зошит зошит D примітка БК
1848 159   11 11   27
А нумо знову віршовать... 161 1 11 11   27
У Бога за дверми лежала сокира... 162 2 11 11 1848  … 
Тиняючи на чужині… 165 3 11 11 Варнак 28
Ой гляну я, подивлюся... 173 4 11 11   29
Та не дай, Господи, нікому... 174 5 11 11   30
Дев’ята сестро Аполона… 182 6 12 12 Царі 31
Давид — святий Пророк і цар… 182 7 12 12 Царі 31
І поживе Давид на світі… 184 8 12 12 Царі 31
По двору тихо походжає… 186 9 12 12 Царі 31
Добро, у кого є господа... 188 10 12 12   … 
Бодай кати їх постинали… 189 11 12 12 Царі 31
Не знаю, як тепер ляхи живуть… – 191   13 27 початок див. 1850 № 7 … 
І станом гнучим і красою... 195 8 13 27   35
Огні горять, музика грає... 199 9 13 27   34
Чи то недоля та неволя... 200 10 13 27   … 
На батька бісового я трачу... 202 11 13 27   32
І досі сниться: під горою... 203 12 13 27   33
  206 10 13 27 205–206 чисті c. … 
Буває, іноді старий... 207 13 14 24   … 
Хіба самому написать... 208 14 14 24   … 
Мені, щоб знали ви, не жаль… 211 15 14 24 І золотої й дорогої... 36
Ми вкупі гралися, росли... 212 16 14 24   37
Готово! Парус розпустили... 215 17 14 24   … 
Ми восени таки похожі... 216 18 14 24   38
  222   14 24 219-222 чисті с. … 
1849 223   15 21   39
Неначе степом чумаки... 225   15 21   39
У Оглаві… 226 1 15 21 [Сотник] 1849 … 
За сонцем хмаронька іде... 246 2 16 22   40
Не додому вночі йдучи... N.N. 247 3 16 22   41
Як маю я журитися... 249 4 16 22   42
Нащо мені женитися?.. 250 5 16 22   43
Ой крикнули сірії гуси... 252 6 16 22   44
  254   16 22 чиста стор. … 
Якби тобі довелося... 255 7 17 23   45
Заросли шляхи тернами... 260 8 17 23   … 
Зацвіла в долині... 262 9 17 23   46
У нашім раї на землі... 264 10 17 23   47
У Великдень на соломі... 269 11 17 23   48
Було, роблю що, чи гуляю... 270 12 17 23   … 
Мов за подушне, оступили... 271 14 18 13   49
Не жаль на злого, кругом його… П.С. 272 15 18 13   50
Немає гірше, як в неволі… Г.З. 274 16 18 13   51
Якби зострілися ми знову... 277 17 18 13   52
Неначе цвяшок в серце вбитий… 278 18 18 13 [Марина] … 
Неначе праведних дітей… 293 19 19 14 Пророк 53
На ниву в жито уночі 295 20 19 14 [Сичі] … 
Меж скалами, неначе злодій... 297 21 19 14   … 
І небо невмите, і заспані хвилі... 305 22 20 15   54
І виріс я на чужині... 306 23 20 15   … 
Не для людей, тієї слави... 309 24 20 15   55
Коло гаю, в чистім полі... 311 25 20 15   56
Якби мені черевики... 314 26 20 15   57
І багата я... 315 27 20 15   58
Полюбилася я... 316 28 20 15   59
Породила мене мати... 317 29 20 15   60
Ой я свого чоловіка... 319 30 21 16   … 
Ой виострю товариша... 321 31 21 16   … 
По улиці вітер віє... 322 32 21 16   61
Ой сяду я під хатою... 323 33 21 16   62
Закувала зозуленька... 324 34 21 16   63
Швачка 325 35 21 16 Швачка 73
Ой не п’ються пива-меди... 327 36 21 16   … 
На улиці невесело... 329 37 21 16   … 
У тієї Катерини... 330 38 21 16   … 
  334   21 16 чиста стор. … 
Із-за гаю сонце сходить... 335 39 22 17   64
Ой пішла я у яр за водою... 336 40 22 17   … 
Не так тії вороги... 337 41 22 17   … 
Ой люлі, люлі, моя дитино... 338 42 22 17   65
Ой чого ти почорніло... 339 43 22 17   74
Туман, туман долиною... 340 44 22 17   66
У неділеньку у святую... 341 45 22 17   … 
У перетику ходила... 345 46 22 17   … 
У неділеньку та ранесенько... 347 47 22 17   … 
Не тополю високую... 349 48 22 17   … 
Утоптала стежечку... 350 49 22 17   70
І широкую долину... 351 50 23 18   67
Навгороді коло броду... 352 51 23 18   68
Якби мені, мамо, намисто... 353 52 23 18   69
Не хочу я женитися... 354 53 23 18   … 
Чума… 356 54 23 18   … 
І знов мені не привезла... 358 55 23 18   … 
В неволі, в самоті немає... 359 56 23 18   78
Ой умер старий батько... 360 57 23 18   72
Не вернувся із походу... 365 58 23 18   71
  366   23 18 чиста стор. … 
1850 367   24 25   75
Лічу в неволі дні і ночі... 369   24 25 1-ша редакція 75
Ми заспівали, розійшлись... 374 2 24 25 1850  … 
Не молилася за мене... 375 3 24 25   76
Петрусь 378 4 24 25   77
Мені здається, я не знаю... 388 5 25 26   … 
Якби ви знали, паничі... 391 6 25 26   … 
Буває, в неволі іноді згадаю... 395 7 25 26 продовження див. на сс. 191–194 … 
Титарівна. Унеділю на селі… 399 12 26 19 початок — на с. 431 … 
Ну що б, здавалося, слова... 410 13 26 19   … 
  414   26 19 413-414 чисті стор. … 
У Вільні, городі преславнім... 415 59 27 20   … 
Заступила чорна хмара... 420 60 27 20   … 
Ой хоч буду віять… / ру дуду… 425   27 20 фольклорний запис … 
  430   27 20 426-430 чисті стор. … 
Титарівна. Давно се діялось… 431   Додаток Додаток Початок. Далі — на с. 399 … 
  432   Додаток Додаток чиста стор. … 
  Поезія 1847–1850 рр.             БК






«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».






Зміст ред.


Умовні позначення:   № – Шевченкова нумерація поезій.   БК – 79 поезій, переписаних 1858 р. до «Більшої Книжки».
Оренбурзька книжка    •     Мала книжка
Назва сторінка № зошит зошит D примітка БК
1847 -   1 1   1
Думи мої... Ви моє єдині... 1   1 1   1
Княжна 3 1 1 1   2
Згадайте, братія моя... N.N. 25 2 2 2   14
Ой одна я, одна... 27 1 2 2   15
За байраком байрак… 28 2 2 2   16
Мені однаково, чи буду… 29 3 2 2   17
Не кидай матері, казали... 30 4 2 2   18
Чого ти ходиш на могилу?.. 32 5 3 3   19
Ой три шляхи широкії... 36 6 3 3   20
Веселе сонечко ховалось… К… 37 7 3 3 Н. Костомарову 21
Садок вишневий коло хати… 39 8 3 3   22
Не спалося, а ніч, як море... 40 9 3 3 1847   … 
Рано-вранці новобранці... 45 10 3 3   23
В неволі тяжко, хоча й волі… 47 11 4 4   24
Чи ми ще зійдемося знову?.. 48 12 4 4   26
Косар 49 13 4 4 13 мая 1847. в казематі 25
Сонце заходить, гори чорніють... N.N. 51 3 4 4   … 
Відьма 53 4 4 4 «Другий Кобзар»  3
Лілея 83 5 6 6   4
Русалка 88 6 6 6   5
Мені тринадцятий минало… N.N. 91 7 6 6   … 
Не гріє сонце на чужині... 94 8 6 6   … 
Гори мої високії... 95   7 7 Сон (Уривок) … 
Гори мої високії... 97 9 7 7 Сон … 
Іржавець 104 10 7 7   7
О думи мої! О славо злая!.. N.N. 108 11 7   … 
Ще як були ми козаками… 109   7 7 Полякам 8
Чернець. П.… Кулішу 111 12 8 8   9
Один у другого питаєм... 118 13 8 8   10
Самому чудно. А де ж дітись?.. 119 14 8 8   11
Ой стрічечка до стрічечки... 120 15 8 8   12
Була собі Катерина… 121 16 8 8 Хустина 6
А. О. Козачковському 127 18 9 9   13
Москалева криниця 133 19 9 9 1-ша редакція 79
То так і я тепер пишу... 145   10 10   … 
  158   10 10 146-158 чисті стор.  
1848 159   1848. 1   27
А нумо знову віршовать... 161 1 1   27
У Бога за дверми лежала сокира... 162 2 1 1848  … 
Тиняючи на чужині… 165 3 1 Варнак 28
Ой гляну я, подивлюся... 173 4 1   29
Та не дай, Господи, нікому... 174 5 1   30
Дев’ята сестро Аполона… 182 6 1848.2 Царі 31
Давид — святий Пророк і цар… 182 7 2 Царі 31
І поживе Давид на світі… 184 8 2 Царі 31
По двору тихо походжає… 186 9 2 Царі 31
Добро, у кого є господа... 188 10 2   … 
Бодай кати їх постинали… 189 11 2 Царі 31
Не знаю, як тепер ляхи живуть… – 191   1848. 3 початок див. 1850 № 7 … 
І станом гнучим і красою... 195 8 3   35
Огні горять, музика грає... 199 9 3   34
Чи то недоля та неволя... 200 10 3   … 
На батька бісового я трачу... 202 11 3   32
І досі сниться: під горою... 203 12 3   33
Буває, іноді старий... 207 13 1848. 4   … 
Хіба самому написать... 208 14 4   … 
Мені, щоб знали ви, не жаль… 211 15 4 І золотої й дорогої... 36
Ми вкупі гралися, росли... 212 16 4   37
Готово! Парус розпустили... 215 17 4   … 
Ми восени таки похожі... 216 18 4   38
  222   4 219-222 чисті стор. … 
1849 223   1849. 1   39
Неначе степом чумаки... 225   1   39
У Оглаві… 226 1 1849. 1-2 [Сотник] 1849 … 
За сонцем хмаронька іде... 246 2 2   40
Не додому вночі йдучи... N.N. 247 3 2   41
Як маю я журитися... 249 4 2   42
Нащо мені женитися?.. 250 5 2   43
Ой крикнули сірії гуси... 252 6 2   44
  254   2 чиста стор. … 
Якби тобі довелося... 255 7 1849. 3   45
Заросли шляхи тернами... 260 8 3   … 
Зацвіла в долині... 262 9 3   46
У нашім раї на землі... 264 10 3   47
У Великдень на соломі... 269 11 3   48
Було, роблю що, чи гуляю... 270 12 3   … 
Мов за подушне, оступили... 271 14 1849. 4   49
Не жаль на злого, кругом його… П.С. 272 15 4   50
Немає гірше, як в неволі… Г.З. 274 16 4   51
Якби зострілися ми знову... 277 17 4   52
Неначе цвяшок в серце вбитий… 278 18 1849. 4-5 [Марина] … 
Неначе праведних дітей… 293 19 5 Пророк 53
На ниву в жито уночі 295 20 5 [Сичі] … 
Меж скалами, неначе злодій... 297 21 1849. 5-6   … 
І небо невмите, і заспані хвилі... 305 22 6   54
І виріс я на чужині... 306 23 6   … 
Не для людей, тієї слави... 309 24 6   55
Коло гаю, в чистім полі... 311 25 6   56
Якби мені черевики... 314 26 6   57
І багата я... 315 27 6   58
Полюбилася я... 316 28 6   59
Породила мене мати... 317 29 6   60
Ой я свого чоловіка... 319 30 1849. 7   … 
Ой виострю товариша... 321 31 7   … 
По улиці вітер віє... 322 32 7   61
Ой сяду я під хатою... 323 33 7   62
Закувала зозуленька... 324 34 7   63
Швачка 325 35 7 Швачка 73
Ой не п’ються пива-меди... 327 36 7   … 
На улиці невесело... 329 37 7   … 
У тієї Катерини... 330 38 7   … 
Із-за гаю сонце сходить... 335 39 1849. 8   64
Ой пішла я у яр за водою... 336 40 8   … 
Не так тії вороги... 337 41 8   … 
Ой люлі, люлі, моя дитино... 338 42 8   65
Ой чого ти почорніло... 339 43 8   74
Туман, туман долиною... 340 44 8   66
У неділеньку у святую... 341 45 8   … 
У перетику ходила... 345 46 8   … 
У неділеньку та ранесенько... 347 47 8   … 
Не тополю високую... 349 48 8   … 
Утоптала стежечку... 350 49 8   70
І широкую долину... 351 50 1849. 9   67
Навгороді коло броду... 352 51 9   68
Якби мені, мамо, намисто... 353 52 9   69
Не хочу я женитися... 354 53 9   … 
Чума… 356 54 9   … 
І знов мені не привезла... 358 55 9   … 
В неволі, в самоті немає... 359 56 9   78
Ой умер старий батько... 360 57 9   72
Не вернувся із походу... 365 58 9   71
  366   9 чиста стор. … 
1850 367   1850. 1   75
Лічу в неволі дні і ночі... 369   1 1-ша редакція 75
Ми заспівали, розійшлись... 374 2 1 1850  … 
Не молилася за мене... 375 3 1   76
Петрусь 378 4 1850. 1-2   77
Мені здається, я не знаю... 388 5 2   … 
Якби ви знали, паничі... 391 6 2   … 
Буває, в неволі іноді згадаю... 395 7 1850. 2-3 продовження див. на сс. 191–194 … 
Титарівна. Унеділю на селі… 399 12 3 початок — на с. 431 … 
Ну що б, здавалося, слова... 410 13 3   … 
  414   3 413-414 чисті стор. … 
У Вільні, городі преславнім... 415 59 1850. 4   … 
Заступила чорна хмара... 420 60 4   … 
Ой хоч буду віять… / ру дуду… 425   4 фольклорний запис … 
  430   4 426-430 чисті стор. … 
Титарівна. Давно се діялось… 431   Додатковий арк. Початок, далі — на с. 399 … 
  432   Додатковий арк. чиста стор. … 
  Поезія 1847–1850 рр.           БК













«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».


«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».


«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».


style="border-color:Lavender;border-collapse:collapse;"



«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».







Улітку 1842-го, | widths=200px heights=260px | width=200px | thumb | height=260px | живопису[2].

 
Кобзар. 1840
 
Циганка-ворожка. 1841
 
Катерина. 1842
 
Гамалія. 1844

Шевченкові вірші справили на українське суспільство велике враження, проте російські критики загалом негативно поставилася до молодого поета, закидаючи йому безперспективність «мужицької мови» . upright=0.35

Перша подорож Україною ред.

На підставі аналізу відпускних документів Петербурзької академії мистецтв дослідник Петро Володимирович Жур довів, що Шевченко міг виїхати з Петербурга не раніше 11-19 травня 1843 року.

     
Bronze star Gold star Green star


Улітку 1842-го, використавши сюжет поеми «Катерина», Шевченко намалював олійними фарбами однойменну картину, яка стала одним із найвідоміших творів українського живопису[3].



Gallery |title= |width=200 | height=260 | lines=2 | align=center

Gallery |title= |width=200 | height=260 | lines=2 | align=center

style="" | style="border-spacing: 0px; border: 0px solid darkgray; text-align: left " style="text-align: left "

Улітку 1842-го, | widths=200px heights=260px | width=200px | thumb | height=260px | живопису[4].

 
Кобзар. 1840
 
Циганка-ворожка. 1841
 
Катерина. 1842
 
Гамалія. 1844

Шевченкові вірші справили на українське суспільство велике враження, проте російські критики загалом негативно поставилася до молодого поета, закидаючи йому безперспективність «мужицької мови» . upright=0.35

  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Opys не вказано текст
  2. ↑ Твори у десяти томах… — т. VII, кн. І. — № 36, 37, 38, 39.
  3. ↑ Твори у десяти томах… — т. VII, кн. І. — № 36, 37, 38, 39.
  4. ↑ Твори у десяти томах… — т. VII, кн. І. — № 36, 37, 38, 39.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Kozak_nevada/Чернетка&oldid=37597126