Відкрити головне меню

«На Великдень, на соломі» — вірш Тараса Шевченка, написаний у першій половині 1849 року на острові Косарал.

Зміст

Зміст віршаРедагувати

Літературознавець Леонід Білецький так передав зміст вірша: «В поезії „На Великдень, на соломі“ поет оспівує дитячий світ у час найбільшого Великоднього свята. Одні діти щасливі, хваляться подарунками, обновами. Тільки одна сирітка бідна нічого не одержала й лише тим похвалилась, що вона в попа обідала. І цим поет підкреслив сирітську нещасливу долю» [1].

АвтографиРедагувати

Відомі два чистові автографи вірша: у «Малій книжці» та «Більшій книжці».

Найраніший відомий текст — автограф у «Малій книжці», до якої Тарас Шевченко вірш переписав вірш із невідомого автографа в Оренбурзі не раніше 1 листопада 1849 року і не пізніше 23 квітня 1850 року (дня арешту Шевченка). Переписуючи твір до «Малої книжки», поет виправив два рядки — дев'ятий і п'ятнадцятий. 1858 року, між 18 березня й 22 листопада, Шевченко переписав вірш з виправленням у першому й п'ятому рядках з «Малої книжки» до «Більшої книжки», текст якої остаточний.

Вірш уперше надруковано в лютому 1862 року в журналі «Основа» за «Більшою книжкою»[2].

Музичні інтерпретаціїРедагувати

Вірш поклала на музику український композитор і музикознавець Богдана Фільц: 1961 року вона написала романс «Сирітка».

ПриміткиРедагувати

  1. Шевченко Тарас. Кобзар / Редакція, статті й пояснення д-ра Леоніда Білецького. — Т. 3. — Вінніпег: Видано накладом видавничої спілки «Тризуб», 1953. — С. 482—483.
  2. Основа. — 1862. — № 2. — С. 1.

ЛітератураРедагувати

  • «На Великдень, на соломі» // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 18.

ПосиланняРедагувати