Клим Шмат
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (березень 2024) |
Клим Феоктистович Шмат (Шматов; (1891 / 1900?, село Мишківка?, Стародубського району, Брянської області?, Чернігівської області — пом. ?, (після 1970 року) — український лірник, відомий як "останній лірник Стародубщини", "апошні лірнік Браншчыны" (бел.), "останній лірник Сіверщини".
Клим Шмат | |
---|---|
Климентій | |
Ім'я при народженні | Климент (Климентій, Клим) |
Прізвисько | Шмат, Шматов, Шматко, Шматок, Шмата |
Псевдо | Климент Шматов, Климентій Шматко |
Народився | 1891 рік (1900) с. Брянкустічі, Унечського району, Стародубщини-Чернігівщини (Брянська обл., РФ) |
Помер | після 1970 року с. Мишківка ?, Стародубського району Чернігівщини (Брянська обл., РФ) |
Країна | СРСР\ УНР |
Національність | українець |
Місце проживання | с. Мишківка, Стародубського району Чернігівщини (Брянська обл., РФ) |
Діяльність | лірник |
Відомий завдяки | Останній лірник Стародубщини, Сіверщини, Брянщини. |
У шлюбі з | поводир |
Діти | ? |
Життєпис
ред.Відомостой про життя Клима Шмата дуже мало. Климент Шмат є одним з останніх задокументованих лірників на території так званої Російської федерації. До 1950-60-х його часто бачили граючим на колісній лірі на місцевих майданах і базарах або біля церков (в різних селах: Мішківка, Брянкустічі, Пятовськ, Унеча, Стародуб та околиці).
Під час своєї експедиції Стародубщиною, а саме Стародубським і Погарським районами Брянської області, в 1953 році "Климента Шматова" записала фольклорист Клавдія Георгіївна Світова, також вона записала тексти його дум і псальмів. [1]
Клавдія Георгіївна записала Клима Шмата як мешканця села Мишківка Стародубського району, де він оселився, бо його дружина - також сліпа, але трохи бачила і була за поводиря - походила з цього села.
На 1924 р., 35-річний Климент Ф. Шматов (лірник Клим Шмат) значиться в селі Брянкустічі Унечського району Стародубщини.
Свідки згадують, що часто переслідувався радянською міліцією через "волоцюзство". А його ліру, викупивши, Світова фактично врятувала. Можливо, саме тому на лірі не вистачає струн. [2] Радянська влада боролася не лише з лірництвом-кобзарством, а й з проявами рейлігійності взагалі. Так, наприклад, церкву в селі Мішківка, звичайно, спочатку закрили, зробили склад, як то часто буває, а згодом знищили зовсім.[3]
Ліра
ред.Ліра Клима Шмата має сім клавіш і натягувач чотирьох струн: двох бурдонних і двох резонуючих посередені, хоча на самому інструменті бурдонні струни відсутні. Клим Шмат використовував по одній струні в якості бурдонної й мелодійної. Діапазон – від мі-бемоль першої октави до мі-бемоль другої. [2]
Колісну ліру Климента Шмата викупила під час експедиції Клавдія Світова і її росіяни тепер бережуть в кабінеті народної музики московської консерваторії, бо з ним лірницька традиція на Стародубщині припинилася (1953).
Репертуар
ред.Свідки розповідують, що в репертуарі Клима Шмата були духовні вірші (псальма, "духовний стих"), думи, міські романси, жартівливі чи танцювальні пісні, тощо. Але Світова 1953 року зробила в будинку культури міста Стародуба, де була хоч якась апаратура, фонограму чотирьох псальмів їх текстів, які не пізніше 1965-1966 років видала в Москві як результат експедиції Стародубщиною.
- "Рождество Твоє" / "Your Navity..."
- "Слава Вишньому!" / "Glory to the Lord"
- "Бєдниє птіци" / "The Poor Birds..."
- "Достойно єсть…" / "It Is Right"
"Климент Шмат — "Останній лірник Стародубщини (село Мішківка) / Сіверщини / Брянщини" (1953)" на YouTube
Три з цих записів було в 1999 році перевидано на диску "На улице девки гуляли..." - пісні та награші Сіверської Землі. "Young Girls Are Walking In The Street..." - Songs and folk-tunes of the Siversky Land " російським лейблом "Boheme Music".[4]
Стародубсько-Вєтківський регіон унікальний злиттям культур: білоруської, української, єврейської, московської. Тут ще до недавна були живі традиції та обряди, що відсилають і до паганста. У той же час, гомельська Вітка та прилеглі райони – старовинний центр старообрядництва (старообрядці втікали від переслідувань, частіше, з північних областей імперії до України, Бессарабії, на Кавказ, тощо.), що наклало свій відбиток, також і на велику популярності жанру псальма (духовного вірша, "духовний стих").
Клавдія Світова
ред.На всіх колективних фото Клавдія Світова — крайня зліва.
Судячи з усього, коло інтересів Клавдії Георгіївни і діапазон її експедицій був дуже широкий, оскільки майже одразу після збірки "Народні пісні Брянської області" (1965, 1967) вона видала збірку "Народні пісні Брянської області і Забайкалля" (1967) - відстань між регіонами понад 6 тис. км.
Аналізуючи репертуар і матеріали з експедиції Стародубщиною у авторському вступі до збірки, К.Г.Світова робить акцент на тому, що, по-перше, інструментальна музика і спів під колісну ліру є набагато рідшим явищем, ніж спів а капела, а Климент Шматов - "остання зірка". По-друге, композиції є здебільше двохголосими або багатоголосими, тобто є подібними на всі українські традиційні козацькі пісні Подніпров'я, що розповсюджені від Смоленська до Чорного Моря (наприклад, протяжні козацькі пісні Січеславщини, що охоранються ЮНЕСКО) - вони ж є більш складними, ніж одноголосі, більш примітивні співи, наприклад, фіноугорських народів, або народів Півночі Росії, або Алтаю, тощо. [1] Судячи з пісень Климента Шмата, деякі запозичені із церковної літургії, і тому вказано глас (голос - один з багатьох).
Примітки
ред.- ↑ а б https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Клавдія_Георгіївна_Світова._%22Народні_пісні_Брянської_області%22_(1953_-_1967,_російською).pdf | Клавдія Георгіївна Світова. "Народні пісні Брянської області (Стародубщини)" (1953 - 1967)
- ↑ а б https://web.archive.org/web/20210917130645/https://etnos.ru/knigi-teksty/112-russkaya-instrumentalnaya-muzyka/1084-razdel-ii-traditsii-igry-na-strunnykh-instrumentakh-prodolzhenie.html
- ↑ https://web.archive.org/web/20230000000000*/https://sobory.ru/photo/455456
- ↑ [http://www.discogs.com/release/7403768 Various-Young-Girls-Were-Making-Merry-In-The-Street-Songs-And-Folk-Tunes-Of-The-Seversky-Region(англ.) на сайті Discogs]
Джерела
ред.- "Климент Шмат — "Останній лірник Стародубщини (село Мішківка) / Сіверщини / Брянщини" (1953)" на YouTube
- | Свитова, Клавдия Георгиевна. "Народные песни Брянской области", 1966. at Latvijas Nacionālā digitālā bibliotēka
- | Свитова, Клавдия Георгиевна. "Народные песни Брянской области" : Для пения (соло, хор) без сопровожд. / Сборник подгот. в кабинете народной музыки Моск. консерватории; Ред. Л.Н. Лебединский; С предисл., коммент. и примеч. - М. : Музыка, 1965. - 242 с.
- | Свитова, Клавдия Георгиевна. "Народные песни Брянской области" : Для пения (соло, хор) без сопровожд. / Сборник подгот. в кабинете народной музыки Моск. консерватории; Ред. Л.Н. Лебединский; С предисл., коммент. и примеч. - М. : Музыка, 1965. - 242 с., PDF
- | Деякі тексти, передруковані з книги К.Г. Світової
- | 1999 - "На улице девки гуляли..." - Песни и наигрыши Северской земли - аўдыё-CD
- [http://www.discogs.com/release/7403768 Various-Young-Girls-Were-Making-Merry-In-The-Street-Songs-And-Folk-Tunes-Of-The-Seversky-Region(англ.) на сайті Discogs]
- | Земля наших предков (Полесье в междуречье Десны и Сожа) / Моя фамилия / Шмат / Шматов | Унеча.Да! форум