Відкрити головне меню

Склад (будівля)

приміщення, будівля чи місце для зберігання чигось, здебільшого комерційного призначення
Складська будівля. Майцуру, префектура Кіото, Японія
Складування

Склад, рідше комора[1] — це обладнане місце, приміщення або споруда, інфраструктура, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу.

Склади є ключовим елементом логістичної системи, у якій виконують функцію акумуляції резервів матеріальних ресурсів, необхідних для демпфування коливань обсягів постачань і попиту, а також синхронізації швидкостей потоків товарів у системах просування від виробників до споживачів або потоків матеріалів у технологічних виробничих системах.

Зміст

Класифікація складівРедагувати

Існує безліч класифікацій складів. Основними є:

Класифікація складів
За характером операцій: За ступенем автоматизації: За формою власності: За видом матеріалів:
Матеріальні Немеханізовані Індивідуального користування Спеціалізовані
Виробничі Механізовані Загального користування Універсальні
Збутові Автоматизовані
Автоматичні

Сучасна логістика говорить не просто про склади, як окремий елемент логістичної системи, а про системи розміщення запасів. Причина дуже проста: запаси зберігаються не тільки на традиційних складах, але й у транзиті. Дуже важливо те, що останнім часом з'явились склади «швидкого зберігання», точки перевантаження борт-до-борту, які теж є елементом складської структури.

Функції складівРедагувати

Склади виконують такі функції:

  • вирівнювання / згладжування (обсягів, часових коливань тощо)
  • перетворення (комплектація вантажів відповідно до запитів споживачів)
  • зберігання / накопичення

Різновиди складівРедагувати

За призначенням розрізняють такі види складів:

  • Виробничі — склади сировини, комплектуючі, матеріалів, цехові склади готових виробів, заводські склади готової продукції.
  • Транзитно-перевалочні — склади при залізничних станціях, портах, річкових пристанях, аеропортах, автовантажних терміналах служать для короткочасного зберігання вантажів у період перевантаження їх з одного виду транспорту на іншій.
  • Митні — склади для зберігання товарів в очікуванні митного оформлення. Також називають митно-ліцензійні склади.
  • Дочасового завезення — склади в районах, доставка товарів у яких можлива лише в певні періоди року.
  • Сезонного зберігання — склади для товарів сезонного характеру.
  • Резервні — для зберігання запасів на випадок надзвичайних обставин.
  • Гуртові розподільні — склади, що забезпечують торговельні мережі.
  • Комерційні загального користування — склади, що обслуговують будь-яких власників товарів.
  • Роздрібні — склади торгових підприємств.

За умовами зберігання розрізняють склади загального призначення, резервуари, сейфи для небезпечних речовин, спеціалізовані склади-сховища (овочесховища, фруктосховища, склад-холодильники з машинним охолоджуванням, льодовики для зберігання харчових продуктів і інші). На складах створюють необхідні умови для зберігання з урахуванням фізико-хімічних властивостей товарів. У ряді випадків на складах є потужності з сортування, розфасовування, упаковування, тестування і інших операцій.

ВідповідальністьРедагувати

Складське господарство у дуже багатьох компаніях, будучи логістичним елементом, зберігає різноманітну підпорядкованість: відділам продажу, виробництву, технічній службі тощо. Головне завдання для логістів, наскільки це доцільно, з точки зору керованості й економічного сенсу, підпорядкувати склади під своїм керівництвом всю складську структуру компанії. Але, ще важливіше, щоб усі склади, навіть, якщо вони зберегли свою підпорядкованість іншим підрозділам, були поєднаними в єдиний ланцюг поставок (постачання) матеріалів та готової продукції.

ІТ на складіРедагувати

Збільшення асортименту та вантажопотоків на складах вимагають вдосконалення бізнес-процесів. Які, у свою чергу, неможливі без сучасних інформаційних технологій. Все більшого застосування набувають штрих-кодування, RFID маркування. Автоматизуються також і самі процеси. Досягненням сучасних інформаційних технологій є запровадження автоматизованих систем керування складами (СКС), які більше відомі, як системи WMS.

Автоматизація, облікРедагувати

Інженерні рішенняРедагувати

 
Типовий генплан середнього підприємства
Генпланування
Як на промислову споруду, на склади поширюються вимоги щодо проектування промислових об'єктів. Серед них — забезпечення найменшого шляху руху сировини, матеріалів, напівфабрикатів по території підприємства, що гарантує найменші витрати на внутрішнє транспортування[2].
Інженерні мережі
Пожежна і вибухобезпека
Докладніше: Пожежна безпека

Зазвичай, склади відносяться до пожежонебезпечних, і, у ряді випадків, ще й до вибухонебезпечних приміщень.

 
Стелажі з палетами
 
Складські підлоги та підходи
Підлоги
Освітлення

Особливістю виконання освітлення складів є використання електроапаратури відповідно до ДБН, пожежних норм тощо. При цьому освітлення виконується у міжряддях (приклад див. на верхньому зображенні). Регламентоване використання світильників із певним ступенем захисту згідно стандарту IP.

Склад бункерний — склад, у якому матеріал, наприклад, добута корисна копалина та ін. продукція накопичується і зберігається в бункерах.

Склад усереднювальний (накопичувальний) — штабельний склад корисної копалини, призначений для усереднення її характеристик і згладжування коливань в обсягах видобутку.

Склади в каналах просування товарівРедагувати

У підприємствах-учасниках товаропровідних систем склади є основними функціональними підрозділами. Системи просування товарів між виробниками та споживачами підрозділяють на прямі (виробник — дилер і крупні споживачі), ешелоновані (виробник — дистриб'ютор дилери і крупні споживачі) і гнучкі (ешелоновані з можливістю прямих постачань від виробників дилерам і крупним споживачам в особливих випадках).

Ешелоновані товаропровідні системи включають три рівні складів:

  • Центральні або зональні склади виробників, що обслуговують регіональні склади своєї системи просування товарів у географічних або адміністративних регіонах.
  • Регіональні склади, які обслуговують своїх дилерів в одному регіоні.
  • Дилерські, що обслуговують дрібно-гуртових і (або) роздрібних споживачів у районах споживання товарів.

Зональні й регіональні склади називають дистриб'юторськими (розподільними), оскільки вони реалізують товар гуртом не кінцевим споживачам, а відповідним складам — ланкам товаропровідних систем.

Дилерські (торгові) склади реалізують товари роздрібним споживачам безпосередньо і через своїх торгових агентів, що містять крамниці або інші пункти збуту. Дилерські склади теж виконують розподільні функції, але дрібногуртовими партіями.

В Україні, центральними або зональними складами вважають склади готової продукції заводів-виробників і оптових компаній-імпортерів, регіональними — склади оптових підприємств, які обслуговують одну або декілька областей, дилерськими — склади вхідних у збутову мережу дрібнооптових фірм, обслуговуючих споживачів в одному або декількох районах споживання.

Завдання дистриб'юторських складів — організація ефективної діяльності по забезпеченню товаропровідної мережі, критерії ефективності — задоволення замовлень по номенклатурі на 90—95 % (для складів офіційних дистриб'юторів), термінові відвантаження протягом доби за межі області, протягом на пів доби в межах області. Не термінові відвантаження — не більше двох днів.

Економіка складського господарстваРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Комора // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. 16 простых советов по безопасному управлению самоходной складской техникой. 

Література та посиланняРедагувати