Виробництво

процес створення товарів і послуг
(Перенаправлено з Виробник)

Виробництвопроцес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію — виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.

Дана серія є частиною
серії з виробництва

thimb
thimb
Економічний портал · ред.
Виробництво
Зображення
Джерело додаткових зовнішніх даних data.europa.eu/euodp/en/data/group/eurovoc_domain_100158
CMNS: Виробництво у Вікісховищі

Процес виробництва за своєю структурою складається з 4-х фаз:

Виробничі відносини

ред.
 
Система виробничих відносин

Для виробництва матеріальних благ люди вступають між собою в певні виробничі відносини. Виробництво завжди є суспільним.

Зміст виробництва

ред.

Матеріальне виробництво є «основним джерелом одержання вихідних даних для відбору змісту професійного навчання, також тим об'єктом, за допомогою якого здійснюється перевірка відповідності змісту навчання вимогам сучасного виробництва»[1]

Складники процесу виробництва

ред.
 

Складові елементи процесу виробництва : праця, предмети праці й засоби праці.

Фактори

ред.

Вирішальним фактором є праця людини.

Засоби виробництва

ред.

Предмети праці й засоби праці становлять засоби виробництва. Засоби виробництва і люди становлять продуктивні сили.

Спосіб виробництва

ред.

Суспільне виробництво поділяється на два взаємопов'язані підрозділи: виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання. Єдність продуктивних сил і виробничих відносин становить спосіб виробництва, який визначає характер даного суспільного ладу.

Відносини виробництва зумовлюють і відповідні їм відносини розподілу, обміну й споживання (особистого й виробничого). Визначальним у цьому процесі є виробництво. Воно розвивається за об'єктивними економічними законами, головними серед яких є основний економічний закон, властивий кожному способові виробництва (див. Основний економічний закон капіталізму, Основний економічний закон соціалізму). Зміни виробництва починаються зі змін продуктивних сил і насамперед — знарядь праці. Перехід від одного способу виробництва до іншого, вищого, зумовлюється діянням закону відповідності виробничих відносин характерові продуктивних сил.

Виробничий цикл

ред.

Виробничий цикл — період перебування предметів праці (сировини і матеріалів) у виробничому процесі з початку виготовлення до випуску готового продукту. В окремих галузях (металургійна, хімічна тощо), де виробничий процес не можна переривати з економічних причин, або з питань безпеки виробничий цикл є безперервним. Робітники, що обслуговують безперервне виробництво, іменуються працівниками безперервного виробництва.

Виробництво і наука

ред.

Сучасне виробництво розвивається в умовах науково-технічної революції. Важлива роль належить науці, яка стає безпосередньо продуктивною силою. В умовах розвинутого суспільного поділу праці виробництво складається з великої сукупності різних спеціалізованих галузей.

Суміжні поняття

ред.

Просте суспільне виробництво — це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників. Притаманне докапіталістичним суспільствам.

Підготовка виробництва і виготовлення нових конструкцій

ред.

При технологічній підготовці до виробництва розв'язують такі основні задачі:

  1. опрацювання конструкцій технічних систем на технологічність;
  2. розроблення технологічних процесів виготовлення й технологічного контролю заготовок і деталей, складання, а також допоміжних робіт, починаючи з отримання вихідних матеріалів та заготовок і закінчуючи упаковкою готової продукції;
  3. типізація і нормалізація технологічних процесів, в тому числі з використанням групової або модульної технології й технологічного оснащення;
  4. установлення технічних норм часу на виготовлення технічних систем, норми витрат матеріалів і технологічного оснащення;
  5. проектування спеціального і нормалізованого інструменту, інструменту пристосувань, штампів та іншого технологічного оснащення;
  6. виготовлення і доводка запроектованого технологічного оснащення;
  7. проектування і виготовлення спеціального обладнання, засобів механізації й автоматизації основних та допоміжних виробничих процесів, транспортних засобів і нестандартного обладнання, пов'язаних з технологічним процесом й організацією робочих місць;
  8. розрахунок необхідного обладнання і розроблення планування його розміщення;
  9. розрахунок виробничої потужності цехів, ділянок, ліній;
  10. доведення технологічних процесів для забезпечення впровадження запроектованих режимів різання і норм, а також налагодження обладнання й технологічного оснащення.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Демченко М. И. Содержание подготовки квалифицированных рабочих кадров в средних профессионально-технических училищах. — М.: Высшая школа, 1975. — 200 с.

Література

ред.