Кавказькі гори
Кавказькі гори (груз. კავკასიონი, чеч. Кавказан лаьмнаш, вірм. Կովկաս, азерб. Qafqaz, карач.-балк. Кавказ таўла, рос. Кавказские горы) — гірська система між Чорним та Каспійським морями.
Кавказ
| ||||
Країна | Азербайджан, Вірменія, Грузія, Росія | |||
---|---|---|---|---|
Довжина | 1100 км, пн. захід — пд. схід | |||
Ширина | 160 км | |||
Найвища точка | Ельбрус | |||
- висота | 5642 м | |||
Кавказ у Вікісховищі |
Поділяється на дві частини: Великий Кавказ та Малий Кавказ.
Великий Кавказ
ред.Великий Кавказ простягається більш ніж на 1100 км з північного заходу на південний схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова що на узбережжі Каспію. Максимальної ширини Великий Кавказ досягає в районі Ельбрусу (до 180 км). В осьовій частині розміщений Головний Кавказький хребет, на північ від якого простягається ряд паралельних хребтів, зокрема моноклінального характеру. Більша частина південного схилу Великого Кавказу складається з кулеподібних хребтів, які приєднуються до Головного Кавказького хребта.
Традиційно Великий Кавказ поділяють на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбрусу), Центральний Кавказ (від Ельбрусу до Казбеку) і Східний Кавказ (від Казбеку до Каспійського моря). Великий Кавказ — регіон із великим сучасним зледенінням. Загальна чисельність льодовиків становить близько 2050, займана ними площа — приблизно 1400 км². Більша частина зледенінь Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50 % від числа і 70 % від загальної площі зледеніння). Головними центрами зледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина якого сягає близько 17 км).
Малий Кавказ
ред.Малий Кавказ з'єднується з Великим Кавказом Лихським хребтом, на заході відділяється від нього Колхидською низовиною, на сході — Куринською впадиною. Протяжність — близько 600 км, висота — до 3724 м.
Найбільше озеро — Севан.
У Кавказьких горах біля міста Сочі пройшли Зимові Олімпійські ігри 2014 року.
Найвищі вершини Кавказу
ред.Див. також
ред.- Місячний Кавказ, названий на честь земного
- Каф (гори)
Джерела
ред.- 31-томна енциклопедія. Надрукована у Франції з 1886 по 1902 рік
Література
ред.- (рос.) Занина А. А. Климат СССР. Выпуск 2. Кавказ. — Л. : Гидрометеоиздат, 1961. — 167 с.
- (рос.) Горные страны Европейской части СССР и Кавказа. — М. : Наука, 1975.