Дихтау

одна з головних вершин Бокового хребта в центральній частині Великого Кавказу

Дихтау (карач.-балк. Дых тау, укр. Крута гора) — одна з головних вершин Бокового хребта в центральній частині Великого Кавказу в Кабардино-Балкарії. Висота 5204,7 м.

Дихтау
карач.-балк. Дых тау
Дих-тау з боку перевалу Кель-Баші
Дих-тау з боку перевалу Кель-Баші

43°03′09″ пн. ш. 43°07′54″ сх. д. / 43.052500000027777105° пн. ш. 43.13166666669477678° сх. д. / 43.052500000027777105; 43.13166666669477678Координати: 43°03′09″ пн. ш. 43°07′54″ сх. д. / 43.052500000027777105° пн. ш. 43.13166666669477678° сх. д. / 43.052500000027777105; 43.13166666669477678
Країна Flag of Russia.svg Росія
Регіон Кабардино-Балкарія
Розташування Кабардино-Балкарія
Система Боковий хребет,
(Кавказькі гори)
Тип гора
матеріал граніт
Висота 5205 м [1]
Висота відносна 2002 м [1]
Ізоляція 64 км
Перше сходження 1888
Ідентифікатори і посилання
Peakbagger.com 10403
Peakware 67
GeoNames 563798
Дихтау. Карта розташування: Кавказ
Дихтау
Дихтау
Дихтау (Кавказ)
Дихтау. Карта розташування: Кабардино-Балкарія
Дихтау
Дихтау
Дихтау (Кабардино-Балкарія)

ГеографіяРедагувати

Дихтау друга за висотою вершина Кавказу (поступається тільки Ельбрусу). Являє собою пірамідальний масив, складений кристалічними породами з вираженими Головною (5204,7 м) та Східною (5180 м) вершинами, розділених вузькою крутою сідловиною. Крім того, в масиві Дихтау альпіністами окремо виділяється 50-метровий жандарм — Пік Пушкіна (5100 м).

На Дихтау прокладено більше 10-ти альпіністських маршрутів. Мінімальна складність 4А по російській класифікації [2].

Перше сходження на вершину було здійснено у 1888 році Альбертом Маммері та Зарфлу по південно-західному гребеню (4Б)[2].

Район Безенгі. Льодовик. Альпінізм. Складність сходження — 5Б.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Gora Dykh-Tau, Russia. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 2015-08-16. 
  2. а б А. Ф. Наумов. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КАВКАЗ / Л. С. Рубанова. — Москва : ФИЗКУЛЬТУРА И СПОРТ, 1967.

ПосиланняРедагувати

  • Географический энциклопедический словарь. — Москва: Сов. энциклопедия, 1989. — С. 161(рос.)
  • Топографічна карта К — 38 — 27 [1]