Топографічна ізоляція
Топографі́чна ізоля́ція або топографі́чне домінува́ння (англ. Topographic isolation, нім. Dominanz) — радіус кола, в якому вершина є панівною, тобто домінує за висотою над сусідніми вершинами чи іншими формами рельєфу. Вона характеризується мінімальною відстанню по горизонталі між найвищою точкою самої гори і найближчою точкою поверхні вершини рівної чи більшої висоти.
Топографічна ізоляція може бути розрахована для невеликих пагорбів, островів, а також для великих гірських піків. Топографічна ізоляція може навіть бути розрахована для підводних вершин.
Домінування на додаток до показника самостійності вершини, відомого як prominence[en], є найбільш важливим критерієм для класифікації гори як самостійної вершини.
Зміст
ПрикладиРедагувати
- Гора Говерла, у Східних Карпатах, висотою 2061 м над рівнем моря. Найближча вища вершина — гора П'єтрос, висотою 2303 м, лежить за 63,33 км на південь, тому топографічна ізоляція (домінування) Говерли становитиме 63,33 км[1].
- Найвища вершина Азії і земної кулі Еверест, у Гімалаях, висотою 8848 м над рівнем моря, не має вищої чи рівної за висотою вершини, тому топографічна ізоляція Евереста дорівнюватиме довжині окружності Землі, тобто 40 008 км.
- Найвища гора в Південній Америці Аконкагуа, висотою 6962 м над рівнем моря. Найближча вища вершина — гора Тірич-Мір Західна IV у гірській системі Гіндукуш, висотою 7338 м, лежить за 16 518 км, тому топографічна ізоляція Аконкагуа становитиме 16 518 км[2].
- Монблан, висотою 4810 м, є найвищою горою в Альпах. Найближчі до нього більш високі гори розташовані на Кавказі. Найближча вища вершина, гора Кюкюртлю (4978 м), лежить у західному відрозі масиву Ельбрус (5633 м) за 2812 км, тому топографічна ізоляція Монблана становитиме 2812 км[3].
Розподіл по країнахРедагувати
На земній кулі є 86 вершин, які мають величину топографічної ізоляції понад 1000 км. Нижче наведений список з кількох найбільших за площею країн світу та Антарктиди з вершинами, які мають топографічну ізоляцію понад 1000 км, за винятком Канади. Кількість вершин цього типу залежить від типу рельєфу території. Цікавим є випадок з Канадою, яка не має жодної гори цього типу, тому що великі площі її території характеризуються плавними змінами рельєфу[4].
|
Ізоляція вершинРедагувати
У цій таблиці наведено сортовані 40 найбільш топографічно ізольованих вершин Землі[4].
.svg){kind=small}
ГалереяРедагувати
2. Аконкагуа, найвища гора Західної півкулі.
3. Деналі, найвища вершина Північної Америки.
4. Кіліманджаро, найвища гора Африки.
5. Пунчак-Джая на Новій Гвінеї, найвища острівна гора.
6. Масив Вінсон, найвища вершина Антарктики.
7. Орохена на Таїті, найвищий пік Французької Полінезії.
9. Гуннбйорн на о. Ґренландія, найвищий пік Арктики.
10. Гора Кука на о. Південний, найвищий пік в Новій Зеландії.
11. Монблан, найвища вершина Західної Європи.
12. Пітон-де-Неж, вершина о. Реюньйон.
13. Ключевська Сопка, найвища вершина Камчатки.
15. Вітні, найвища вершина Континентальних штатів.
20. Пейджет в Пд. Джорджії, найвищий пік Південного Атлантичного океану.
Див. такожРедагувати
| Вікідані мають властивість P2659:топографічна ізоляція (використання) |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Gora Goverla, Ukraine. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 16-10-2015.
- ↑ Aconcagua, Argentina. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 16-10-2015.
- ↑ Mont Blanc, France/Italy. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 16-10-2015.
- ↑ а б World Peaks with 1000 km of Isolation. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 16-10-2015.
- ↑ Peakbagger.com. Пошук сторінок. (англ.) Процитовано 20-09-2016.