Кабарди́но-Балка́рська Респу́бліка (Кабарди́но-Балка́рія; рос. Кабардино-Балкарская Республика; кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэ; карач.-балк. Къабарты-Малкъар Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Кабардино-Балкарська Республіка
рос. Кабардино-Балкарская Республика
кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэ
карач.-балк. Къабарты-Малкъар Республика
   
Країна Росія Росія
Фед. округ Північно-Кавказький
Адмін. центр Нальчик
Глава Коков Казбек Валерійовичd
Дата утворення 5 січня 1936
Оф. вебсайт glava.kbr.ru(рос.)
Географія
Координати 43°35′ пн. ш. 43°24′ сх. д. / 43.583° пн. ш. 43.400° сх. д. / 43.583; 43.400
Площа 12 500 км² (78-а)
  • внутр. вод 0,2 %
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність 859 655 (01.01.2011) [1] (60-а) (2011)
Густота 68,77 осіб/км²
Оф. мови російська, кабардинська, балкарська
Економіка
Економ. район Північно-Кавказький
Коди
ISO 3166-2 RU-KB
ЗКАТО 83
Суб'єкта РФ 07
Телефонний (+7)
Карти

Кабардино-Балкарія на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Кабардино-Балкарія у Вікісховищі
Кабардино-Балкарія на початку 1990-х

Столиця — м. Нальчик.

Межує з Ставропольським краєм на півночі, Грузією на півдні , Карачаєво-Черкесією на заході і Північною Осетією на сході.

Утворено 1 вересня 1921.

Географія ред.

Республіка розташована в основному в горах Північного Кавказу, північна частина — на рівнині.

  • Найвища точка: Ельбрус (5 642 м)
  • Максимальна довжина з півночі на південь: 167 км
  • Максимальна довжина зі сходу на захід: 123 км

Річки ред.

Озера ред.

Історія ред.

У 1922 була утворена Кабардино-Балкарська автономна область, в 1936 перетворена в АРСР. З 1992 — Кабардино-Балкарська Республіка.

Населення ред.

  • Населення — 896,9 тис. осіб (2005)
  • Щільність населення — 71,8 осіб/км² (2005)
  • Питома вага міського населення — 58,9 % (2005)
Народ Чисельність, 2002, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Кабардинці 498,7 (55,3 %)
Росіяни 226,6 (25,1 %)
Балкарці 105,0 (11,6 %)
Осетини 9,8 (1,1 %)
Турки 8,8
Українці 7,6
Вірмени 5,3
Корейці 4,7
Чеченці 4,2
Німці 2,5
Цигани 2,4
Турки-месхетинці 2,3
Азербайджанці 2,3
Лакці 1,8
Грузини 1,7
Карачаївці 1,3
Інгуші 1,2
Білоруси 1,2
Євреї 1,1
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб

Населені пункти ред.

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч
2007
Нальчик 270,4 Нартан 12,3 (2003)
Прохладний 60,3 Шалушка 11,2 (2003)
Баксан 57,4 Ісламей 10,6 (2003)
Нарткала 33,5 Чегем Второй 10,6 (2003)
Майський 27,1 Заюково 10,3 (2003)
Тирниауз 20,2 Кенже 10,3 (2003)
Терек 19,8 Хасанья 10,2 (2003)
Чегем 18,3

Адміністративний поділ ред.

Міські округи

Баксан · Нальчик · Прохладний

Райони

Економіка ред.

Основа економіки республіки — сільське господарство (зернові культури (пшениця, кукурудза, просо), технічні культури (соняшник, коноплі), тваринництво молочно-м'ясного напрямку), а також лісозаготівлі й видобуток вольфрамо-молібденових руд.

Межі ред.

Інгушетія не межує із Кабардино-Балкарією, попри те що наявність такої межі відзначено на офіційних сайтах обох республік. Інгушетію від КБР відокремлює вузька смуга землі, на якій розташоване селище з осетинською назвою Хурікау. Хоча ситуація із цим перешийком непроста, формально і юридично він відноситься до Північної Осетії.

Примітки ред.

  1. Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011. 

Посилання ред.

  Ставропольський край
  Карачаєво-Черкесія     Північна Осетія
  Грузія