Турки-месхетинці
Месхетинські турки (самоназва тюрк, тур. Ahıska Türkleri, груз. მესხეთელი თურქები) — тюркомовний народ, що походить з грузинської області Месхеті і нині розсіяний по світу. Віруючі сповідують іслам, більшість мусульмани-суніти (ханафійський мазгаб), меншість складають мусульмани-шиїти.[1]
Історична батьківщинаРедагувати
Історична батьківщина — територія історичної Месхеті, що відповідає трьом нинішнім адміністративним районам Грузії — Адігенському, Ахалціхському та Аспіндзському, що входять в край Самцхе-Джавахеті, а також суміжним районам Туреччини. Невелика група месхетинців жила на сході Аджарії і на північному сході сучасної Туреччини.
Репресії народуРедагувати
Турки-месхетинці є одним з народів СРСР, який був репресований та зазнав тотальної депортації з Кавказу відповідно до наказу Й. Сталіна від 21 липня 1944 року. Депортацію здійснювали до Центральної (Середньої) Азії, звідки вже у 90-х роках вони тікали через міжетнічний конфлікт[2]. При цьому значна їх частина самовіддано воювала проти Німеччини, зокрема із 46 тисяч мобілізованих турків-месхетинців (майже все доросле чоловіче населення) 26 тисяч загинули на фронті[3].
Проживання та чисельністьРедагувати
Загальна чисельність народу становить близько 550 тис. осіб.
Турки-месхетинці проживають у таких країнах:
- Туреччина — 150 тис.
- Росія — 115 тис.
- Казахстан — 109 тис.
- Азербайджан — 38 тис.
- США — 15 тис.
- Узбекистан — 10 тис. - 15 тис.
- Україна — 7 тис. - 10 тис.
- Грузія — 2 тис. - 5 тис.
В Україні вони розселялися переважно в Причорномор'ї, Криму, Слобожанщині та Бессарабії.
МоваРедагувати
Турки-месхетинці говорять на одному з східно-анатолійських діалектів турецької мови. Мова турків-месхетинців більш близька до азербайджанської, ніж до турецької мови. Деякі вчені висувають припущення про існування особливої мови месхетинських турків, що, втім, підтримується тільки частиною фахівців мовознавців-тюркологів. Відповідно до такої теорії вважається, що мова месхетинських турків є безпосереднім продовженням старотурецької мови, якою говорило тюркомовне населення Анатолії у Середньовіччі.
ТрадиціїРедагувати
Відзначають релігійні свята, серед яких — Курбан-байрам[2].
ПосиланняРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires.
- ↑ а б Турки-месхетинці України. Хто вони?. Ukraїner (укр.). Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Проблема ОУН—УПА та масових депортацій у повоєнний період в українській історіографії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2013.
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |