Відкрити головне меню

Аджа́рська автоно́мна респу́бліка, Аджарія, Аджара (груз. აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა) — автономний регіон у складі Грузії, розташований на південному заході Грузії, на узбережжі Чорного моря.

Аджарська Автономна Республіка
груз. აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა
Ach'aris Avtonomiuri Respublika

Прапор Герб
Розташування Аджарії
Столиця
(та найбільше місто)
Батумі
41°39′ пн. ш. 41°39′ сх. д.country H G O
Офіційні мови грузинська
Форма правління автономія
Площа
 - Загалом 2 900 км² (163)
Населення
 - перепис 2002  376 000 (93.4 % — грузини)
 - Густота 129/км²
Часовий пояс
Домен
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аджарія
Історичний регіон Аджарія в Грузії
Adjara map.png

Зміст

ГеографіяРедагувати

На півдні Аджарія межує з Туреччиною, довжина кордону 121 км.

Поділяється на 6 муніципалітетів.

КліматРедагувати

Територія Аджарії за особливостями природних умов ділиться на дві частини — приморську і нагірну.

Приморська Аджарія відрізняється характерною для субтропічної зони високою середньорічною температурою (+14,5 градуса, при цьому температура найхолоднішого місяця зими — січня — становить +6,5 градусів), великою кількістю опадів (в середньому 2500 мм на рік) і сонячних днів.

В нагірній Аджарії вплив Чорного моря через гірські перешкоди послаблено, тому повітря тут відрізняється більшою сухістю. Середня висота гір — 2000—2500 м. Через Годердзський перевал (2025 м) проходить автомобільна дорога державного значення Батумі — Ахалціхе. В Хуло, на висоті 920 м над рівнем моря, середня температура в січні становить +1 градус, в липні +19 градусів.

ІсторіяРедагувати

У грузинських та візантійських джерелах Аджарія згадується з X століття, ще раніше про неї згадується у вірменських (Мовсес Хоренаці та інші).

У VI—IV століттях до н. е. була частиною західногрузинського царства Колхіда.

У IV столітті н. е. входила до складу грузинської держави Лазіки.

У VI столітті як і вся Західна Грузія була місцем боротьби між Римом та Іраном.

У VII столітті її спустошили своїми набігами араби.

У IX столітті увійшла до складу Тао-Кларджеті.

З кінця X століття була частиною об'єднаної грузинської держави. На чолі її стояли правителі провінцій — ерістави. Пізніше приморські землі сучасної Аджарії входили до складу Гурійського мтаварства.

У XI—XIII століттях сильно постраждала від набігів сельджуків та монголів.

У другій половині XVI століття більша частина Аджарії була захоплена турками.

У результаті російсько-турецької війни за Берлінським трактатом 1878 року Батумі, Карс і Ардаган перейшли до Російської імперії. З кінця 80-х років XIX століття в Батумі почала розвиватися промисловість, це був один з центрів торгівлі та промисловості російського Закавказзя. В 1898 році в місті нараховувалося більше десятка великих підприємств і близько 11 тисяч робітників, переважно в порту та на нафтових заводах. У 1897—1907 роках був збудований перший нафтопровід від Каспійського до Чорного морів — Баку-Батумі.

У квітні 1918 року турки захопили Батум, частину Гурії, Ахалціхе, Ардаган. Від грудня 1918 року по липень 1920 Аджарія окупована англійськими військами. 16 червня 1921 року була створена Аджарська АРСР в складі Грузинської РСР. У грудні 1922 року Аджарська АРСР у складі Грузинської РСР увійшла до Закавказької РФСР.

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

Чорне море Гурія Гурія
Чорне море   Самцхе-Джавахеті
  Туреччина   Туреччина   Туреччина