Вікіпедія

Чурюмов Клим Іванович

український астроном і дитячий письменник
(Перенаправлено з Клим Іванович Чурюмов)

Клим Іва́нович Чурю́мов (19 лютого 1937(19370219), Миколаїв, УРСР — 15 жовтня 2016, Харків, Україна) — український астроном та дитячий письменник, першовідкривач комет Чурюмова-Герасименко (1969) та Чурюмова-Солодовникова (1986). Член-кореспондент Національної академії наук України, директор Київського планетарію, головний редактор астрономічного науково-популярного часопису «Наше небо» (2006—2009), президент Українського товариства аматорів астрономії.

Клим Іванович Чурюмов

Клим Чурюмов під час науково-популярної лекції (2014)
Народився 19 лютого 1937(1937-02-19)
Миколаїв
Помер 15 жовтня 2016(2016-10-15) (79 років)
Харків
·інсульт[1]
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність астроном, письменник
Alma mater Київський університет
Галузь Астрономія
Заклад Київський університет, Київська астрономічна обсерваторія
Вчене звання професор, член-кореспондент НАН України
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Всехсвятський Сергій Костянтинович
Членство НАН України
МАС
Відомий завдяки: Дослідженнями фізики комет і космогонії Сонячної системи, та відкриттям двох комет
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України
CMNS: Чурюмов Клим Іванович у Вікісховищі

Біографія ред.

Був четвертим із восьми дітей Івана Івановича Чурюмова-старшого (1907—1942) й Антоніни Михайлівни Чурюмової (у дівоцтві Александрової) (1907—2003). Батько загинув на фронті.

У 1949 р. родина Чурюмових переїхала до Києва. Після сьомого класу він вступив до Київського залізничного технікуму, який закінчив із відзнакою в 1955 р. Отримав рекомендацію до вступу у вищі навчальні заклади.

Вступив на фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (спеціальність «фізика-астрономія»). Після його закінчення, у 1960 р., був направлений на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі Якутської АРСР. Там він досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу.

У 1962 р., повернувшись до Києва, пішов працювати на завод «Арсенал», де брав участь у розробленні астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її випробовуванні на космодромах Байконур і Плесецьк. Після закінчення аспірантури Київського державного університету (спеціальність «астрофізика»), де науковим керівником К. І. Чурюмова був професор С. К. Всехсвятський, залишився працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії КДУ. Спостерігав за кометами на заміській станції Київського університету в селі Лісниках і під час астрономічних експедицій у високогірні райони Середньої Азії, Кавказу, до Сибіру, у Приморський край, на Чукотку і Камчатку.

У 1969 р. університет спорядив експедицію в складі трьох осіб, зокрема Клима Чурюмова і Світлани Герасименко, для спостереження періодичних комет в Алма-Ату, в астрофізичний інститут (тепер Астрофізичний інститут імені Фесенкова).

У 1972 р. Клим Іванович захистив кандидатську дисертацію «Дослідження комет Ікейя-Секі[it] (1967n), Хонда[it] (1968с), Таго-Сато-Косака[it] (1969ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова-Герасименко на основі фотографічних спостережень». У 1993 р. в Інституті космічних досліджень РАН (Москва) захистив докторську дисертацію на тему «Еволюційні фізичні процеси в кометах».

З 1998 р. К. І. Чурюмов — професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У вересні 2003 року стає ініціатором і організатором Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин ім. Нурсултана Назарбаєва, стає першим заступника директора, головою вченої ради інституту.

У січні 2004 р., за рішенням Президії Товариства «Знання», його призначено директором науково-просвітницького центру «Київський планетарій».

Клим Іванович Чурюмов помер від інсульту в харківській лікарні в ніч із 14-го на 15-те жовтня 2016 року у віці 79 років[2][3]. Був похований 18 жовтня на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 33). Пізніше до нього в могилу було підпоховано його дружину, Ніну Феофанівну Чурюмову (1939—2018). Надгробна стела астронома містить крилатий вислів «Per aspera ad astra» (Крізь терня до зір), а поруч зі стелою встановлено зменшену копію ядра комети «Чурюмова-Герасименка» (67P) роботи скульптора А Куща.

Наукова діяльність ред.

Головні наукові праці у галузі астрономії комет та астероїдів. Працював в Астрономічній обсерваторії Київського університету.

У вересні 1969 року Чурюмов та його аспірантка Світлана Герасименко під час спостереження за кометою Комас-Сола зробили фото, на якому виявилася ще одна комета, що отримала назву за іменами першовідкривачів — «Комета Чурюмова-Герасименко» (67P/Churyumov-Gerasimenko).

Другу, довгоперіодичну, комету Клим Чурюмов відкрив разом із Валентином Валентиновичем Солодовниковим (з Астрофізичного інституту імені В. Г. Фесенкова, Казахстан) у 1986 р. Вона отримала назву комети Чурюмова-Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov-Solodovnikov).

2 березня 2004 з космодрому Куру у Французькій Гвіані було виведено у космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основним завданням зонда є дослідження комети Чурюмова-Герасименко, якої він досягнув 11 листопада 2014 року та здійснив посадки капсули на поверхню комети. «Розетта» завершила свою місію 30 вересня 2016 року, за 2 тижні до смерті Клима Чурюмова.

К. І. Чурюмов опублікував понад 800 наукових робіт, зокрема 4 монографії та 4 навчальні посібники. Був науковим консультантом з астрономії під час другого видання Української радянської енциклопедії.

К. І. Чурюмов, як голова наукових оргкомітетів, організував і провів п'ятнадцять міжнародних астрономічних конференцій: Всехсвятські читання (1985, 1990, 1995, 2000, 2005, 2010), Міжнародний семінар пам'яті професорів О. Ф. Богородського і С. К. Всехсвятського (1994), Міжнародні конференції пам'яті І. С. Астаповича «АІСТ» (1998, 2003, 2008), Міжнародні конференції КАММАК (1999, 2002, 2005, 2008, 2011).

Під керівництвом К. І. Чурюмова захищено одинадцять кандидатських дисертацій із фізики комет і теорії та методики викладання астрономії. Серед послідовників наукової школи Клима Чурюмова — доктори та кандидати наук Анатолій Відьмаченко, Петро Неводовський, Ярослав Романюк тощо.

За ініціативою К. І. Чурюмова Міжнародний астрономічний союз назвав національними іменами-символами малі планети: «2427 Кобзар» — на честь Т. Г. Шевченка, «2428 Каменяр» — на честь І. Я. Франка, «2431 Сковорода» — на честь українського філософа XVIII ст. Г. С. Сковороди, «4868 Кнушевія» — на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «22616 Боголюбов[fr]» — на честь радянського фізика та математика М. М. Боголюбова.

Літературна діяльність ред.

К. І. Чурюмов є автором науково-популярних книжок і дитячим письменником — автором декількох збірок поезій для малят («Малятам про фахи», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Математика для малят» (у співавторстві), «Пригоди динозаврика Дино»). Автор понад 1000 науково-популярних статей у численних газетах і журналах.

Громадянська позиція ред.

Клим Іванович Чурюмов ініціював присвоєння малим планетам імен українських письменників і вчених. У 2013 році був щирим прихильником Євромайдану й склав гімн учасників протестів[4].

Вшанування ред.

Ім'ям Клима Івановича Чурюмова названо малу планету № 2627 (1984).

Український астроном Микола Степанович Черних назвав відкритий ним астероїд № 3942 ім'ям «Чуріваннія» на честь двох Іванів Івановичів Чурюмових — батька і брата Клима Івановича Чурюмова.

Ще одну з малих планет № 6646 дослідниця комет і астероїдів американська професорка Елеанор Гелін (англ. Eleanor Helin) назвала на честь матері Клима Івановича Антоніни Михайлівни Чурюмової «Чуранта».

8 грудня 2022 на честь Клима Чурюмова перейменовано вулицю у Києві, у Шевченківському районі.

Нагороди і звання ред.

2005 р. за цикл робіт «Спектральні дослідження зір та комет» нагороджений премією НАН України імені М. П. Барабашова (спільно з І. О. Вакарчуком та Н. Г. Щукіною).[5]

В 2003 році був нагороджений орденом «За заслуги» III[6], а в 2009 році — II ступеня.[7]

Клим Іванович — член Міжнародного астрономічного союзу (з 1979 р.), Європейського астрономічного союзу (з 1992 р.), Української астрономічної асоціації (з 1992 р.), дійсний член Нью-йоркської академії наук, заслужений працівник народної освіти України (з 1998 р.).[8].

Інтерв'ю ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/yakym-buv-vydatnyy-astronom-klym-churyumov/
  2. ↑ Пирлік, Григорій (15 жовтня 2016). Яким був видатний астроном Клим Чурюмов? Своїми спогадами про Клима Чурюмова ділиться Ярослав Яцків, президент Української астрономічної асоціації. Громадське радіо. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  3. ↑ Пішов з життя знаменитий український астроном Клим Чурюмов. ukranews.com. Українські новини. 15 жовтня 2016. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016.
  4. ↑ Портников, Віталій (18 жовтня 2016). Клим Чурюмов. Людина, яка наблизила Україну до цивілізованого світу. Espreso.tv. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.
  5. ↑ Головна астрономічна обсерваторія НАН України
  6. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2003 року № 405/2003 «Про відзначення державними нагородами України наукових працівників»
  7. ↑ Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ Указ Президента України від 28 травня 1998 року № 566/98 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чурюмов_Клим_Іванович&oldid=42296626