Герасименко Світлана Іванівна
Світлана Іванівна Герасименко (нар. 1945, Баришівка, Київська область, Україна) — український і таджицький астроном, відкривачка комети Чурюмова-Герасименко.
Герасименко Світлана Іванівна | |
---|---|
Народилася | 23 лютого 1945[1] (79 років) Баришівка, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Таджикистан |
Місце проживання | Душанбе |
Діяльність | астрономка |
Галузь | астрономія |
Відома завдяки | відкривач комети Чурюмова-Герасименко |
Alma mater | фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1968) |
Науковий ступінь | кандидат фізико-математичних наук |
Знання мов | російська |
Біографія
ред.Народилась у 1945 році в Баришівці (Україна). 1968 року закінчила кафедру астрономії Київського університету, згодом вступила в аспірантуру до Сергія Костянтиновича Всехсвятського.[2] У вересні 1969 року разом із Климом Чурюмовим, співробітником Головної астрономічної обсерваторії НАН України полетіла в експедицію в Алма-Ату для спостереження комет на п'ятдесятисантиметровому телескопі.
11 вересня 1969 року Світлана Герасименко та Людмила Чиркова працювали в обсерваторії Інституту астрофізики Фесенкова в Алмати, столиці Казахської РСР, сфотографувала комету 32P/ Comas Solà, використовуючи 50-сантиметровий телескоп Максутова.[3] Герасименко надіслала зроблені знімки, Климу Чурюмову, який під час їх аналізу виявив об'єкт із параметрами руху комети, але помилково припустив, що це комета 32P/Comas Solà. 22 жовтня, більш ніж через місяць після сфотографування, Чурюмов зрозумів, що цим об'єктом не може бути 32P/Comas Solà, оскільки розрахунки показали, що його розташування на знімку повинно бути приблизно на 2-3 градуси поруч. Подальший аналіз фотографії дозволив отримати слабке зображення комети 32P/Comas Solà в положенні, що відповідає математичним розрахункам, таким чином довівши, що виявлений об'єкт повинен бути іншою кометою. Переглянувши інші фотографії, зроблені Світланою Герасименко, ця комета була також знайдена на чотирьох інших фотографіях, зроблених між 9 та 21 вересня 1969 року.[4] У ніч з 11 на 12 вересня 1969 року, спостерігаючи комету Комас Сола, зробили фото, на якому виявилась ще одна комета, яка отримала назву за іменами першовідкривачів — Комета Чурюмова-Герасименко.
1973 року на запрошення Інституту астрофізики Академії Наук Республіки Таджикистан, переїхала у Душанбе. Працює науковою співробітницею цього Інституту, проводить спостереження і вивчення комет.
У 1975 році Світлана нагороджена медаллю “За відкриття нових астрономічних об'єктів"[5]
2 березня 2004 року Світлана Герасименко разом із Климом Чурюмовим були присутні на космодромі Куру у Французькій Гвіані при запуску ракети-носія, що вивела в космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основна мета зонда Rosetta — це дослідження комети Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov-Gerasimenko), якої він досягнув 12 листопада 2014 року близько 17 години за київським часом.
Іменем Світлани Герасименко названо також астероїд № 3945, відкритий 1982 року Миколою Черних.[6]
Джерела
ред.- Светлана Герасименко: «Надо чаще смотреть на небо». Азия-плуюс. Февраль, 2004 [Архівовано 6 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Дмитрий Иванов. Рандеву с кометой. lenta.ru [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Герасименко: я открыла комету случайно. BBC. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 10.10.2018.
Примітки
ред.- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Svetlana_Gerasimenko
- ↑ TEDxKyiv. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 жовтня 2019.
- ↑ ESA Science & Technology - Klim Churyumov - co-discoverer of comet 67P. sci.esa.int. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
- ↑ Kronk, Gary W.; Seargent, David A. J. (David Allan John), 1947- (1999-2017). Cometography : a catalog of comets. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 052158504X. OCLC 39672128. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 11 жовтня 2019.
- ↑ Історія відкриття комети Чурюмова-Герасименко | Світлана Герасименко. TEDxKyiv (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
- ↑ Герасименко Світлана. Платформа. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.