Космодром «Плесецьк» або 1-й Державний випробувальний космодром — російський космодром, розташований за 180 кілометрів на південь від Архангельська, який займає площу 1762 км², тягнучись з півночі на південь на 46 кілометрів і зі сходу на захід на 82 кілометри.

Плесецьк
Логотип
Зображення
Дата створення / заснування 1957
Держава Flag of Russia.svg Росія
Адміністративна одиниця Мирний[d]
Місце розташування Архангельська область
Власник Міністерство оборони Російської Федерації
Отримані нагороди
Орден Суворова орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора
Ювілейний почесний знак на честь 50-річчя створення СРСР
Оператор Війська повітряно-космічної оборони Російської Федерації
CMNS: Плесецьк у Вікісховищі

Координати: 62°55′00″ пн. ш. 40°31′00″ сх. д. / 62.916667000027771905479° пн. ш. 40.516667000027773326565° сх. д. / 62.916667000027771905479; 40.516667000027773326565

Запуск з космодрому Плесецьк ракети «Циклон-3» 15 серпня 1991 року.

Історія створення та параметриРедагувати

15 липня 1957 року відповідно до ухвали від 11 січня 1957 року, на території Архангельської області почалося створення секретного об'єкта «Ангара» — майбутнього космодрому «Плесецьк».

Чисельність персоналу і населення міста Мирний — складало від 40 до 50 тисяч чоловік (залежно від обсягів виконуваних завдань). Клімат — різко континентальний, нестійкий, холодний.

 
ЗАТО Мирний

Космодром Плесецьк було засновано у 1957 році як першу ракетну базу МБР Р-7 і Р-7А (об'єкт «Ангара»).

Космічну діяльність веде із запуску космічного апарату «Космос-112» 17 березня 1966. Має стаціонарні технічні і стартові комплекси всіх типів ракет-носіїв легкого і середнього класу. Ведеться будівництво стартових і технічних комплексів для ракет-носіїв «Зеніт» і «Рокот». Забезпечує основну частину космічних програм, пов'язаних з оборонними, народногосподарськими, науковими і комерційними пусками непілотованих космічних апаратів.

З середини 1960-х років майданчик стали розвивати за двома напрямками — ракетному і космічному. Полігон і раніше використовувався для дислокації ракет, при цьому обслуговуючий персонал почав готуватися до запуску космічних супутників.

Список запусківРедагувати

Дата Час Вантаж Ракета-носій Результат
31.08.1995 Січ-1, Фасат-Альфа Циклон-3 Частковий успіх (через аварійне розведення супутників Фасат-Альфа вийшов з ладу)
24.12.2004 13:20 Січ-1М, КС5МФ2 Циклон-3 Частковий успіх (Січ-1М вийшов на неправильні параметри орбіти та зайняв неправильне положення)

АваріїРедагувати

  • Весна 1980 року - вибухнув окислювач ракети-носія «Восток-2М» з розвідувальним супутником «Цілина-Д», що призвело до багатоденної пожежі, десятків жертв та величезної кількості поранених. Це одна з найбільших катастроф за часів СРСР[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати