Окисни́к (англ. oxidant, oxidizing agent) — атом, молекула чи іон, які в ході хімічної реакції здатні отримувати електрони від відновника. Спочатку (згідно з теорією горіння Лавуазьє), єдиним окисником вважався кисень. У 20—30 роки ХХ сторіччя з появою моделі електронної будови атома, були описані реакції, в яких окисником виступають сполуки, що не містять кисню.
У таблиці наведено деякі неорганічні окисники.
Окисник
|
Напівреакції
|
Продукт
|
---|
Кисень O2 |
|
Різні, включаючи оксиди, H2O та CO2 |
Озон O3 |
|
Різні, включаючи кетони та альдегіди
|
Пероксиди
|
|
Різні, включаючи оксиди, H2O
|
Галогени Hal2 |
|
Hal− |
Гіпохлорити ClO− |
|
Cl− |
Хлорати ClO− 3
|
|
Cl− |
Нітратна кислота HNO3 |
з активними металами, розведена
з активними металами, концентрована
з важкими металами, розведена
з важкими металами, концентрована
|
NH3, NH+ 4
NO
NO
NO2
|
Концентрована сульфатна кислота H2SO4 |
з неметалами та важкими металами
з активними металами
|
SO2
S
H2S
|
Шестивалентний хром
|
|
Cr3+ |
Оксид марганцю(IV) MnO2 |
|
Mn2+ |
Перманганати MnO− 4
|
кисле середовище
нейтральне середовище
сильнолужне середовище
|
Mn2+
MnO2
MnO2− 4
|
Катіони металів та H+ |
|
Me0 H2
|
Див. також
ред.
Література
ред.
- Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії // укладачі Й.Опейда, О.Швайка. — К.: Наукова думка. — 1997. 532 с.