Климкевич Роман Михайлович

Роман Михайлович Климкевич (нар. 9 травня 1920(19200509), Фридрихівка, нині в складі м. Волочиськ, Хмельницька область — пом. 21 серпня 1993, Маямі, Флорида, США) — українсько-американський генеалог-геральдист, публіцист, перекладач, письменник, військовик. Син Михайла Климкевича та Ірини Климкевич (Шміґельської).

Роман Михайлович Климкевич
Народився9 травня 1920(1920-05-09)
с. Фрідріхівка, нині у складі м. Волочиськ
Помер21 серпня 1993(1993-08-21) (73 роки)
м. Маямі, Флорида, США
Громадянство УНР
США США
Національністьукраїнець
Діяльністьісторія
Галузьгенеалогія[1], геральдика[1] і видавнича справа[1]
Відомий завдякигеральдиці,
генеалогії
Alma materЛьвівський університет,
Віденський університет,
Вищий музичний інститут
Науковий ступіньдоктор політичних наук
Знання мовукраїнська[1]
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
Титулдоктор наук
Посадачлен НТШ
Військове званняоберштурмфюрер
РідКлимкевичі
БатькоМихайло Климкевич
МатиІрина

Творчий псевдонім — Оріон[2].

Біографія

ред.

Народився 9 травня 1920 р. в таборі для полонених вояків Української Галицької армії у Фридрихівці (нині в складі м. Волочиськ, Хмельницька область), в родині Михайла та Ірини Климкевичів, родом з Галичини[2]

Навчався у Львові в українській державній Академічній гімназії і Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка (клас фортепіано Н. Нижанківського). У 1938 році почав навчатися на правничому факультеті Львівського університету. До січня 1940 року мешкав у Львові, звідки переїхав до Чехії і вступив на службу в німецькій армії. У 1941 р. в Празі видав збірку ліричної поезії "Вітри з далечіні".

Упродовж грудня 1940-літа 1944 року, в часі другої світової війни, перебував у лавах німецької армії. У панцерних військах воював у Росії, Україні, Білорусі у званні оберштурмфюрера СС[3] (старшого лейтенанта). У 1943—1944 роках воював на Балканах проти югославських партизанів Йосипа Броз Тіто[3]. З літа 1944 року воював на півдні Франції, де був поранений[3] та захоплений союзницькими військами. До 1946 р. перебував у полоні[3].

У 1946—1948 роках продовжив навчання у Віденському університеті, де здобув дипломи економіста та доктора наук з політології.

Від 1950 р. мешкав у США. У 1963—1971 роках — був редактором видання «Бюлетень УГГТ». У 1969—1971 роках — був редактором видання «Записки УГГТ». З В'ячеславом Сенютович-Бережним видавав низьку праць[4].

Відіграв значну роль у становленні та популяризації української геральдики як спеціальної історичної дисципліни. Один із фундаторів «Українського генеалогічного і геральдичного товариства», незмінний редактор його друкованого органу — «Українського генеалогічного і геральдичного товариства», член редколегії «Українського історика», активний працівник українських та зарубіжних наукових товариств й установ: Наукового товариства імені Шевченка (звичайний член), Української вільної академії наук (ст. н. с.), «Адлер[de]» (Відень), «Герольд[de]» (Берлін) та інші.

Праці

ред.

Є автором наукових праць з державної, територіальної та родової геральдики, сфрагістики, вексилології та поетичної збірки «Вітри з далечіні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]» (Прага-Відень, 1941 року). Серед найбільш знаних публікацій — серія статей з міської геральдики, надрукованих на шпальтах наукових часописів «Український історик», «Новий літопис» та «Записки Наукового товариства імені Шевченка» у 1963—1972 роках.

Статті

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б Енциклопедія українознавства / Наукове Товариство ім. Шевченка; гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк; Львів: Молоде життя, 1994 р.. — С. 1044. — ISBN 5-7707-4052-3
  3. а б в г Бровко Владимир, «К вопросу о службе украинцев в Вермахте и других немецких военных формированиях 1941—1945 годах [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]», 19.11.2013, сайт «Народная правда» (рос.)
  4. Антонович Олег, Том 240 (CCXL). Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.], сайт «Массачусетський технологічний інститут» [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.