Вікіпедія

Климкевич (Шміґельська) Ірина Романівна

письменниця

Ірина Романівна Климкевич (Шміґельська) (нар. 1893, с. Балинці, нині Коломийський район, Івано-Франківська область – пом. 28 листопада 1956, Відень, Австрія) – педагогиня, письменниця, санітарна хорунжа Української Галицької Армії. Дружина Михайла Климкевича, мати Романа Климкевича, сестра Полікарпа Шміґельського, племінниця Івана Шміґельського.

Климкевич (Шміґельська) Ірина Романівна
Народилася 1893(1893)
Балинці, повіт Коломия, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Померла 28 листопада 1956(1956-11-28)
Відень, Австрія
Громадянство

Австро-Угорщина ЗУНР

Польська Республіка
Національність українка
Військове звання санітарна хорунжа УГА

Життєпис ред.

Народилася 1893 р. в с. Балинці, повіту Коломия в сім’ї греко-католицького священника о. Романа Шміґельського та учительки народних шкіл, німкені Марії Даймель (Deimel). Навчалася в учительській семінарії у Львові. Упродовж Першої світової війни перебувала в евакуації у Відні, де пройшла курси військових санітарів.[1][2]

Після закінчення війни повернувся до Львова, де в дні Листопадового чину разом з братом Полікарпом зголосилася до ратуші допомагати в налагодженні українського міського управління в столиці Галичини. Під натиском польської армії разом з українськими військовими частинами відступила зі Львова до Бережан, де добровольцем вступила до санітарної служби в Українській Галицькій Армії. Брала участь у польсько-українській війні в Галичині як санітарна хорунжа Козацького загону ім. Ґонти під час штурму Львова, у с. Дунаїв організувала польовий шпиталь, а з березня 1919 р.  була санітарним шефом 1-го куреня 10-ї Янівської бригади УГА. Після переходу УГА за ріку Збруч виборювала незалежність Української Народної Республіки (УНР) в більшовицько-українській війні.  Була учасницею боїв за Вінницю, Бердичів, Київ. У Вінниці восени 1919 р. одружилася із сотником УГА Михайлом Климкевичем. У квітні 1920 р. інтернована поляками в с. Фридрихівка (нині в складі м. Волочиськ Хмельницької області), де в таборі інтернованих вояків УГА 9 травня 1920 р. народила сина Романа.[1][2][3][4]

Після звільнення з табору повернулася до Галичини, де вчителювала у школах Львова. У міжвоєнному часі публікувала в українській періодиці власні спомини про участь у національно-визвольних змаганнях, писала патріотичні оповідання для дітей і молоді, досліджувала участь жінок у бойових діях УГА.[2] У 1944 р. виїхала до Австрії, де проживала, померла 28 листопада 1956 р. й похована у Відні.[1]

Літературна творчість ред.

Спогади:

  • Слідами козацького загону ім. Ґонти. (З моїх споминів). Жіноча доля. Коломия. Ч. 11. Листопад  1926 р. С. 6 – 7.
  • Святий Вечір в окопах на Лисій Горі. Жіноча доля. Коломия. Ч. 1. 1 січня  1927 р. С. 6 – 7.
  • Великдень у Жмеринці. Жіноча доля. Коломия. Ч. 8-9. 15 квітня і 1 травня  1927 р. С. 10.
  • Під Городком та Яновом. З історії Козацького Загону ім. Ґонти.  Жіноча доля. Коломия. Ч. 21. 1 листопада 1928 р. С. 6 – 7.
  • Наступ на цукроварню. Жіноча воля. Коломия. Ч. 21. 1 листопада  1937 р. С. 3.
  • Кватира у Хайки. (Воєнний спомин). Літопис червоної калини. Ч. 3. Березень 1930 р. С. 10 – 11.
  • Вірна Служба. Жінка. Львів. Ч. 21-22. Листопад 1936 р. С. 4.
  • З моїх споминів. (Виїмок з історії козацького загону ім. Ґонти). Калєндар «Червоної калини» на 1925 рік. Львів; Київ: наклад. вид-ва «Червона калина», 1924. С. 97 – 99.
  • Низка споминів про отамана Кирила Карася. Історичний календар-альманах «Червоної калини» на 1928 рік. Львів: наклад. вид-ва «Червона калина», 1927. С. 150 – 153.
  • Великдень у Жмеринці. Історичний календар-альманах «Червоної калини» на 1930 рік. Львів: наклад. вид-ва «Червона калина», 1929. С. 68 – 69.
  • Мітинґ (Воєнний спомин). Історичний календар-альманах «Червоної калини» на 1931 рік. Львів: наклад. вид-ва «Червона калина», 1930. С. 92 – 96.

Оповідання:

  • Дід Опанас (Уривок). Жіноча доля. Коломия. Ч. 27. 1 листопада  1932 р. С. 4 – 5.
  • Дід Опанас. Літопис Червоної Калини. 1933. Чис. 7-8. С. 19 – 21.
  • Полум’я. Жіноча доля. Коломия. Ч. 20 – 21. 15 жовтня – 1 листопада  1937 р. С. 3 – 4.
  • Малі лицарі. Наш світ. Альманах «Жіночої долі», з додатком календаря на рік 1928. Коломия, 1927. С. 59 – 69.
  • Найменший візник І-го Корпуса У.Г.А. Наша книга. Альманах «Жіночої долі», з додатком календаря на рік 1929. Коломия, 1928. С. 65 – 71.
  • Для Тебе все. Для неї – все! Альманах «Жіночої долі», з додатком календаря на рік 1930. Коломия, 1929. С. 56 - 62.
  • Різдвяна мрія (Спомин з часів мандрівки по Херсонщині). Історичний календар-альманах «Червоної калини» на 1929 р. Львів: наклад. вид-ва «Червона калина», 1928. С. 132 – 139.
  • Уляна. Історичний календар-альманах «Червоної калини» на 1932 р. Львів: наклад. вид-ва «Червона калина», 1931. С. 105 – 112.

Дослідження:

  • Список померлих жінок, членів УГА. Жінка. Львів, 1936. Ч. 21-22; Жіноча доля. Коломия. Ч. 20-21. 15 жовтня – 1 листопада 1937 р. С. 3.

Переклади:

  • Лукашевич Клавдія. Бунт ляльок: Фантастична комедійка в трьох діях зі співами й танцями / переробила з російського Ірина Шміґельська. Львів: Світ Дитини, 1922. 32 с.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Західно-Українська Народна Республіка 1918 - 1923. Енциклопедія. Т. 2: З - О. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Репозитарій. Манускрипт. 2019. с. 209—210.
  2. ↑ а б в Енциклопедія Львова. Т. 3. Чтиво. Літопис. 2010. с. 241.
  3. ↑ Квятковський, Андрій (29 листопада 2017). Санітарний шеф Козацького загону ім. Ґонти. Збруч.
  4. ↑ Серкіз, Ярослав (22 грудня 2016). Славне бойове подружжя. Прикордоння. Рава Руська. с. 7.

Джерела ред.

1.    Бажанський М. Вічно житимуть… Постаті від зарання історії, аж до найновіших часів: Біограф. Словник. Детройт, 1984. С. 498.

2.    Вітенко М. Климкевич (Шміґельська) Ірина Романівна. Західно-Українська Народна Республіка. Енциклопедія. Т. 2. З – О. Івано-Франківськ: Манускрипт – Львів, 2019. С. 209 – 210.

3.    Микитюк Д. Старшини й підстаршини УСС та УГА з Коломиї й повіту. Коломия й Коломийщина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. Т. 1. Філядельфія, 1988. С. 777.

4.    Передирій В. Климкевичева-Шміґельська Ірина. Енциклопедія Львова. За ред. А. Козицького. Т. 3. Львів: Літопис, 2010. С. 241. (736 с.)

5.    Рудницька М. Львівське жіноцтво під час Листопадового перевороту. Жінка. Листопад 1935. Ч. 21. С. 2 – 4.

6.    Рудницька М. Роля жіноцтва у визвольній боротьбі УГА. Українська Галицька Армія. Вінніпеґ, 1958. С. 335 – 347.

7.    Серкіз Я. Славне бойове подружжя. Прикордоння. Рава Руська. 2016. 22 груд. №8 (80). С. 7.

8.    Шах С. (С. Ш.) Санітарний шеф Козацького Загону ім. Ґонти (нарис на основі воєнного записничка). Календар Червоної Калини на 1925. Львів – Київ, 1924. С. 60 – 62.

9.     Швидченко Т. Жінки у боротьбі за українську державність у 1917 – 1921 рр. Українознавство. 2019. № 4 (73). С. 12 – 13.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Климкевич_(Шміґельська)_Ірина_Романівна&oldid=42350225