Киданів

село Киданів
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070170049169
Облікова картка	Киданів
Основні дані
Населення	311
Територія	1.340 км²
Густота населення	232.09 осіб/км²
Поштовий індекс	48412
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°11′32″ пн. ш. 25°21′48″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 25.36333° сх. д.
Водойми	Стрипа
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Головацька Надія Євгенівна
Карта
	Киданів
	Киданів
Мапа
	Киданів у Вікісховищі

Ки́данів — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

Центр колишньої сільради. Раніше — Кійданів (пол. Kujdanów, перейменований у радянські часи). Розташоване на берегах р. Стрипа, за 18 км від центру громади і 20 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 305 осіб (2004).

Є пам'ятки природи: дуб Тараса Шевченка (посаджений на честь 100-річчя від дня народження поета) та багатовікові липи.

Історія

Поблизу села виявлено поселення перших століть н. е.

Перша відома писемна згадка — 1392 року^[1]. 24 січня 1392 р. король Польщі Владислав II Ягайло в Луцьку видав грамоту, якою надав село Киданів Теребовельського повіту у власність Міхалові Габданцю.^[2]^[3]

Під час 1-ї світової війни більшість будівель була зруйнована.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сільський господар».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[5].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади^[6].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610159, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстровано 205 виборців, явка 60,49%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,08%, за «Європейську Солідарність» — 21,14%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,07%.^[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 42,15%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,70%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») і Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — по 9,92%^[8].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	310	99.68%
російська	1	0.32%
Усього	311	100%

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Пам'ятки

церква святих безсрібників Косми і Дам'яна (1938, мурована, УГКЦ),
капличка на честь о. З.-М.Монастирського,
пам'ятні знаки УСС (1991 р.) і на честь Незалежності України (1992 р.).
пам'ятник^[d] полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985 р.).

Відомі люди

Манастирський Іван — чиншовий шляхтич в селі (неписьменний), посол Галицького сейму 2-го скликання, Райхсрату Австро-Угорщини у 1867—1869 роках.^[10]

Народилися

Пам'ятна дошка Марії Кизимович, Львів, вул. Бандери, 1

діячка ОУН Кизимович Марія^[11]
вчений, доктор медицини Монастирський Володимир^[12]
релігійний діяч Монастирський Зеновій^[13]
громадський діяч Фреяк Йосип
історик Володимир Чорній

Працювали

У селі парохом був о. Білинський Петро.

о.Іван Димушевський(1845,1847 - 1896) з 21 серпня 1884 до 22 серпня 1896 р.(12 років)

Галерея

Дорожній знак при в'їзді в село
Церква Святих Косми і Дем'яна
Пам'ятний хрест
Річка Стрипа біля села

Примітки

↑ Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини… — С. 26.
↑ Akta grodskie i ziemskie [Архівовано 26 Лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1884. — Т.10. — 549 s. — S. 2. (пол.), (лат.)
↑ Записки. Том 063. Книга 1 - Наукове товариство імені Шевченка - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Архів оригіналу за 30 Березня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 Січня 2021 у Wayback Machine.]»
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму [Архівовано 29 Жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 157. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
↑ За свій народ. Архів оригіналу за 5 Листопада 2014. Процитовано 5 Листопада 2014.
↑ Гайда В. Монастирський Володимир Анатолійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 401. — ISBN 978-966-528-318-8.
↑ Івахів Г., Яворський Г. Монастирський Зеновій Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 558. — ISBN 966-528-199-2.

Джерела

Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
Квіт З., Уніят В. Киданів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 66. — ISBN 966-528-199-2.
Квіт З., Уніят В. Киданів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 614—615. — ISBN 978-966-457-228-3.
Кійданів [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 547-548.

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 Травня 2017 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини… — С. 26.

[2] Akta grodskie i ziemskie [Архівовано 26 Лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1884. — Т.10. — 549 s. — S. 2. (пол.), (лат.)

[3] Записки. Том 063. Книга 1 - Наукове товариство імені Шевченка - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Архів оригіналу за 30 Березня 2016. Процитовано 20 березня 2016.

[4] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[5] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[6] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 Січня 2021 у Wayback Machine.]»

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-7] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-8] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[ukr-socialdata-mova-2001-9] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[10] Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму [Архівовано 29 Жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 157. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.

[11] За свій народ. Архів оригіналу за 5 Листопада 2014. Процитовано 5 Листопада 2014.

[12] Гайда В. Монастирський Володимир Анатолійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 401. — ISBN 978-966-528-318-8.

[13] Івахів Г., Яворський Г. Монастирський Зеновій Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 558. — ISBN 966-528-199-2.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]