Білинський Петро Степанович
о. Петро Степанович Білинський (19 січня 1846, с. Чернихів, нині Зборівського району Тернопільської області — 13 грудня 1916, с. Зарваниця, нині Теребовлянського району Тернопільської області) — український греко-католицький священник, фольклорист, історик та освітній діяч.
| Петро Білинський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 січня 1846 Чернихів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 13 грудня 1916 (70 років) Зарваниця, Підгаєцький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Поховання | Монастирський цвинтар |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | священник |
| Відомий завдяки | священик (УГКЦ), фольклорист, історик, освітній діяч |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія |
| Посада | Парох Зарваниці |
| Термін | 1896—1916 |
| Попередник | о. Антін Копертинський |
| Наступник | о. Іван Чарторинський |
| Конфесія | греко-католик |
| Батько | о. Стефан Білинський |
| Мати | Антонія Глинська |
Життєпис
ред.Народився 19 січня 1846 року в с. Чернихів (нині Зборівського району Тернопільської області, Україна) в священничій родині[1], батько, о. Стефан Білинський, був парохом місцевої церкви[2], мати — Антонія Глинська.
До вступу в гімназію початкову освіту одержав вдома під вихованням гувернера. Закінчив Першу гімназію у Тернополі (1870, до 1867 року навчання проводилось німецькою мовою), духовну семінарію у Львові (1874).
Навчаючись в семінарії направлений сотрудником, згодом парохом 1883[3] Церкви Святої Параскеви П'ятниці у Великих Бірках де познайомився та одружився з Емілією Лавриновою[4], дочкою пароха Данила Лавринова [5].
Був парохом у селах Тернопільщини: Залізцях, Великих Бірках, Киданові, Нестерівцях, Довжанці. Від 1897 — парох у Зарваниці. Сприяв відродженню Зарваниці як відпустового місця (найкращого тоді в Західній Україні). Прагнув долучити містечко до проєктованої залізниці Підгайці — Бучач (задуми перервала війна).[6]
Помер 13 грудня 1916 року в с. Зарваниця (нині Теребовлянського району Тернопільської області). Був похований на монастирському цвинтарі біля Церкви Успення в Тернополі[7] (нині не існує).
Праці
ред.Навчаючись в гімназії написав розвідки про рідне село «Старина», на історичні теми.
Його записи народних пісень та інші фольклорні матеріалів опубліковані у збірці «Русько-народні галицькі мелодії» Порфирія Бажанського (1905—1912), «Колядки і щедрівки» (1914), «Коломийки» В. Гнатюка (1905), «Казки Західного Поділля» Петра Медведика (1994).
Білинський передав Михайлові Грушевському 2 рукописні збірки народних пісень XVIII ст., що надруковані у «Записках НТШ» (1897, т. 15).
Автор історичної розвідки {{Тернопіль і єго околиця}} (1894, 1896), статей про села Тернопільської округи.
Автор теологічних праць «Десять заповідей Божих у XIV проповідях», «Проповіді на неділі і свята в п'ятьох томах».
Примітки
ред.- ↑ Служинська З. Рід Білинських.- Львів: Вдидавничий центр "Арсенал", 1998. - С.124.
- ↑ Сергій Куницький. Отець Петро Білинський — священик, збирач, українського фольклору, історик і громадський діяч // Літературний Тернопіль, 2016, №4. — C. 111-113.
- ↑ ШЕМАТИЗМЪ всечесного клира Митрополитальной Архідіецезіи греко-католической Львовской на рок 1883 — Львôвъ. Накладом Архіепархіяльного Клира. - С. 158
- ↑ Володимир Мороз. Отець Петро Білинський. //Тарас Циклиняк. Дитинство Тернополя. Т.3. Монографія отця Петра Білинського Тернопіль і його околиці. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2019.
- ↑ Блажейовський Д. «Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)» / Д. Блажейовський. — Л.; К.: КМ Академія, 2004. — Т. 1: Адміністрація і парохії. — С. 128. — Текст англ.
- ↑ о. Фірман В. Зарваниця… — C. 15.
- ↑ Бойцун Л. Монастирська церква (Успення Пречистої Діви Марії) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 558. — ISBN 966-528-199-2.
Джерела
ред.- Пилипець П. Памятка зъ Зарваницѣ. — Львів : Типографии Ставропигійского Института, под управлением Михаила Рефця, 1910. — 32 с.
- Медведик П. Білинський Петро Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 132–133. — ISBN 966-528-197-6.
- о. Фірман В. Зарваниця. — Тернопіль, 2008. — 60 с.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |