Чернихів (Тернопільський район)

село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області

Че́рнихів — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

село Чернихів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Тернопільська міська громада
Основні дані
Засноване 1453
Населення 383
Територія 2.310 км²
Густота населення 165,8 осіб/км²
Поштовий індекс 47251
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°41′42″ пн. ш. 25°26′47″ сх. д.H G O
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
28 км
Найближча залізнична станція Курівці
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5
Карта
Чернихів. Карта розташування: Україна
Чернихів
Чернихів
Чернихів. Карта розташування: Тернопільська область
Чернихів
Чернихів
Мапа
Мапа

CMNS: Чернихів у Вікісховищі

Розташоване на річці Серет, на півночі району.

Населення — 383 осіб (2019).

До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Тернопільської міської громади.

Історія ред.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, ранньої залізної доби та давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1213 року як Чернече на р. Серет. 8 квітня 1437 року село згадується в документах галицького суду як Czernichow[1].

25 травня 1908 р. в Чернихові відбулися сутички селян із жандармами, так звана Чернихівська трагедія (внаслідок стрільби жандармів у людей загинули 5, важко поранені 10 селян[2]), про що видав однойменну книжку Дмитро Чернихівський.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Союз українок», «Рідна школа» та інші.

У березні 1946 р. внаслідок бою з радянськими спецслужбами загинуло 7 вояків УПА.

У 1952 р. під час бою поблизу Чернихова загинув голова Крайового проводу ОУН ОСУЗ Василь Бей.

Пам'ятки ред.

 
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1782, кам.).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965, на братській могилі, пам'ятник у вигляді обеліска)[3], Тарасу Шевченку (1994), 2 пам'ятники на місці боїв вояків УПА та діячів ОУН (1997), насипано символічні могили жертвам 1-ї світової війни і Борцям за волю України (1990).

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля будинку культури.

Встановлений 1994 р. Автор – В. Косовський.

Скульптура – карбована мідь, постамент – цегла, облицьована мармуровими плитками.

Скульптура – 3 м, постамент – 2,5 м.[4][5]

Соціальна сфера ред.

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, ПП «Світанок-2», СФГ «Агрос», торговельний заклад.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • Петро Білинський — український священик, фольклорист, історик
  • Олег Герман — український письменник, науковець, громадський діяч ,
  • народний поет В. Карачок,
  • керівник церковного хору в Чернихові, дяк Григорій Кметь
  • живописець, скульптор В. Косовський,
  • педагог, письменник, етнограф Я. Косовський,
  • Роман Павлишин (*3.10.1922 — 16.12. 2019) — український архітектор, громадський діяч в Австралії
  • літературознавець, письменник Любомир Сеник;
  • Олег Шаблій — український вчений

Померли ред.

Працювавали, проживали ред.

Примітки ред.

  1. Akta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 23. — № 187. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
  2. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Львів, 1926. — С. 482.
  3. Б.Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили.- Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998
  4. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 63. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  5. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  6. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. 228 c.; іл. — с. 105—106

Література ред.