Кизилординська область
Кизилординська область (каз. Қызылорда облысы; рос. Кызылординская область) — адміністративна одиниця Казахстану, центр — місто Кизилорда (інші назви: Акмешет, Ак-Мечеть). Утворена 15 січня 1938 року. Розташована в південній частині Казахстану. На заході області Аральське море.
| Кизилординська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
(каз. Қызылорда облысы) | |||||
| |||||
| |||||
| Адм. центр | Кизилорда | ||||
| Країна |  Казахстан
| ||||
| Регіон | Південний Казахстан | ||||
| |||||
| Номерний знак | N,11 | ||||
| Офіційна мова | казахська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 814931 особа 2021[1] (4,3%. 12-е) | ||||
| - густота | 3,28 осіб/км² (14-е місце) | ||||
| Етнікон | казахи — 95,7 % росіяни — 2,0 % корейці — 1,2 %[2] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 226 019 км² (8,3%. 4-е місце) | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 1419 м (відроги Каратау) | ||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||
| Дата заснування | 15 січня 1938 | ||||
| Аким | Кримбек Кушербаєв | ||||
| Вебсайт | офіційний сайт | ||||
| Код ISO 3166-2 | KZ-43 | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Природа
ред.Область розташована на схід від Аральського моря в нижній течії річки Сирдар'ї, переважно в межах Туранської низовини (висота 50-200 м). По лівобережжю Сирдар'ї — широкі простори горбисто-пасмових пісків Кизилкумів, що прорізаються сухими руслами Жанадар'ї і Куандар'ї; по правобережжю зустрічаються височини (Егизкара, 288 м), ділянки пісків (Ариськум тощо), неглибокі улоговини, зайняті солончаками. На півночі — масиви горбистих пісків (Малі Борсуки і Приаральські Каракуми). На крайньому південному сході в межах Кизилордінськой області заходять північно-західні відроги хребта Каратау (висота до 1419 м).
Клімат різко континентальний і украй посушливий з тривалим спекотним і сухим літом і з порівняно теплою, короткою і малосніжною зимою. Середня температура липня на північному заході 25,9 °С, на південному сході 28,2 °С, січня відповідно — 3,5 °С і — 19,8 °С. Кількість опадів на північному заході біля берегів Аральського моря близько 100 мм (найменше в Казахстані), на південному сході в передгір'ях Каратау до 175 мм.
В межі Кизилординської області входить північно-східна половина Аральського моря. Єдина велика річка — Сирдар'я, що протікає через центральну частину області з південного сходу на північний захід впродовж близько 1 тис. км, з сильно звивистим руслом, безліччю проток і рукавів і широкою заболоченою дельтою. Для захисту від паводків уздовж берегів річки побудовані греблі; у 1956 на річці Сирдар'я споруджена Кизил-Ординська гребля; у 1958 по руслу Жанадар'ї пропущені води річки для зрошування полів і обводнення пасовищ. Багато солоних озер (Жакси-Килиш, Камислибас, Арись і ін.); у озерах Купек і Тереськен — лікувальні грязі. На північному сході в межі Кизилординської області заходять пониззя річки Сарису.
Значна частина території зайнята пісками, майже позбавленими рослинності; на закріплених пісках полинно-тіпчакова, солянкова рослинність, а навесні і ефемерова на бурих і сіроземних супіщаних і солонцюватих ґрунтах; у пониззі серед пісків виростають астрагали, джузгуни, види пирію. Горбисті піски закріплені білим саксаулом, тамариксом, тереськеном, біюргуном, полином. У заплаві Сирдар'ї — алювіально-лукові, часто засолені ґрунти, покриті луковою рослинністю з рідкими тугайними лісами й чагарниками (верби, туранга і лох), в дельті й уздовж берегів — просторі чагарники очерету. У пустелі багато хижих (лис корсак, вовк тощо) і копитних (сайгак) тварин, а також гризунів, птиць (рябки та ін.) в дельті Сирдар'ї акліматизована ондатра.
Адміністративний поділ
ред.| № | Район | Площа, км² |
Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
Центр | АО | НП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Аральський район | 55545,74 | 71533 | 68382 | 70562 | 77211 | Аральськ | 24 | 50 |
| 2 | Жалагаський район | 28736,40 | 39847 | 39553 | 35695 | 35483 | Жалагаш | 15 | 17 |
| 3 | Жанакорганський район | 15433,69 | 62459 | 67563 | 70128 | 78742 | Жанакорган | 26 | 34 |
| 4 | Казалінський район | 37597,06 | 70129 | 68777 | 72315 | 77107 | Айтеке-бі | 21 | 42 |
| 5 | Кармакшинський район | 26755,80 | 40688 | 45355 | 50106 | 51730 | Жосали | 14 | 22 |
| 6 | Сирдар'їнський район | 42606,35 | 36252 | 39100 | 38085 | 37616 | Теренозек | 14 | 14 |
| 7 | Чиїлійський район | 32394,28 | 72180 | 73896 | 75306 | 83808 | Шиєлі | 23 | 38 |
| 1 | Байконирська м.а. | - | - | 28776 | 36175 | 34295 | Байконир | - | 1 |
| 2 | Кизилординська м.а. | 1151,64 | 183299 | 193589 | 230422 | 338939 | Кизилорда | 9 | 16 |
Найбільші населені пункти
ред.Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Кизилорда | 151791 | 157364 | 188682 | 271309 |
| 2 | Айтеке-бі | 32059 | 33441 | 38046 | 44502 |
| 3 | Аральськ | 30801 | 30347 | 29987 | 36004 |
| 4 | Шиєлі | 28484 | 28621 | 29632 | 35972 |
| 5 | Байконир | - | 28776 | 36175 | 34295 |
| 6 | Жанакорган | 18939 | 20708 | 22716 | 31910 |
| 7 | Тасбугет | 15369 | 16922 | 18875 | 27590 |
| 8 | Жосали | 19509 | 18997 | 18983 | 20182 |
| 9 | Жалагаш | 12726 | 14486 | 13479 | 15106 |
| 10 | Теренозек | 9069 | 9408 | 9132 | 11437 |
| 11 | Кизилжарма | 4045 | 4126 | 5484 | 11274 |
| 12 | Торетам | - | 5976 | 9548 | 11004 |
| 13 | Саксаульський | 7481 | 8347 | 9296 | 10870 |
| 14 | Махамбетова | 2220 | 2386 | 3780 | 10100 |
Населення
ред.Населення — 814931 особа (2021; 678794 у 2009[3]; 624991 у 1999, 576387 у 1989).
Національний склад (станом на 2016 рік[4]):
- казахи — 734254 особи (95,97 %)
- росіяни — 15166 осіб
- корейці — 7773 особи
- турки — 1642 особи
- татари — 1632 особи
- узбеки — 1496 осіб
- чеченці — 793 особи
- українці — 318 осіб
- азербайджанці — 253 особи
- киргизи — 223 особи
- башкири — 174 особи
- уйгури — 164 особи
- німці — 161 особа
- греки — 133 особи
- молдовани — 103 особи
- марійці — 96 осіб
- білоруси — 91 особа
- інші — 586 осіб
| Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 603 804 | ▲607 491 | ▲612 048 | ▲618 249 | ▲625 070 | ▲632 234 |
| Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
| Населення | ▲677 732 | ▲689 038 | ▲700 578 | ▲712 992 | ▲726 781 |
Примітки
ред.- ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- ↑ Чисельність населення по областях, містах і районах, статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на 1 січня 2010 року[недоступне посилання] (казах.), (рос.)
- ↑ Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 12 грудня 2014.
- ↑ Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
- ↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 Січня 2014. Процитовано 29 Січня 2013.
Посилання
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кизилординська область |
- Офіційний сайт акимату Кизилординської області
- Кизилординська область, дані 1999 року
- Карта Кизилординської області [Архівовано 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Кизилординський форум на «ORDANET»
- Відродженний Арал-2006 [Архівовано 11 Жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Великі перспективи Приаралля
- Погода у Кизилординській області. Казахстан [Архівовано 26 Березня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |