Пирій

Рід рослин родини злакових
Пирій
Типовий вид Пирій повзучий (Elytrigia repens) наразі багатьма ботаніками відноситься до роду Elymus
Типовий вид Пирій повзучий (Elytrigia repens) наразі багатьма ботаніками відноситься до роду Elymus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Пшеничні (Triticeae)
Рід: Пирій (Elytrigia)
Desv., 1810
Види

Див. текст

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Elytrigia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Elytrigia
EOL logo.svg EOL: 108228
IPNI: 18013-1
ITIS logo.svg ITIS: 500260

Пирій,[1] колосник[1] (Elytrígia) — рід родини Злаки, включає близько 100 видів багаторічних трав'янистих рослин.

Представники роду походять з помірних областей Євразії та північно-західних районів Північної Америки.

Ботанічний описРедагувати

Кореневище горизонтальне, шнуроподібне. Стебла прямостоячі, заввишки іноді до 180 см.

Листки сидячі, чергові, плоскі, лінійні, голі.

Колоски сидячі, біля основи колоскових лусочок є вм'ятини, за якими ці луски при плоді обламуються. Квітки дрібні, блідо-зелені.

Плід — лінійнодовгаста зернівка, дозріває у вересні.

Господарське значення та застосуванняРедагувати

У селекціїРедагувати

Шляхом штучного схрещування м'якої пшениці (Тriticum аеstіvumт) з пирієм сизим (Аgrоріrum glаucum) та пирієм довгастим (Аgrоріrum еlоngаtum) можна отримати гібриди, щоб поєднати в одній рослині властивості пшениці (крупне високоякісне зерно) й пирію (висока стійкість проти морозів, посухи, хвороб; великий багатоквітковий колос і значний вміст білка в зерні). У першому поколінні гібриди багаторічні або стерильні рослини. Повторне запилення провадять пилком пшениці (для одержання однорічних рослин пшеничного типу) або пилком пирію (для одержання багаторічних форм). Роботи зі схрещування проводилися під керівництвом академіка М. В. Цицина. Було створено нові види й різновидності пшениці: багаторічну пшеницю, що дає 2—З урожаї без пересівання, стійку проти морозів та хвороб, і зерно-кормові гібриди, що мають властивість відростати після збирання зерна і давати ще й урожай зеленої маси.[2]

У медициніРедагувати

Пирій — злісний бур'ян у посівах і посадках культурних рослин.

Використовується у медицині як лікарська рослина. У кореневищах містяться крохмаль, аскорбінова кислота, каротин, слиз, а також маловивчені глікозиди. Як ліки використовують кореневище, яке треба збирати або ранньою весною, або пізно восени. Має обволікаючу, сечогінну, кровоспинну, відхаркувальну та потогінну дію.

ВидиРедагувати

Рід нараховує до 100 видів[3][4]

СистематикаРедагувати

Близьким до роду Elytrigia (пирій) є рід Elymus (пирійник).[5] Деякі автори об'єднують ці два рода.[6] У «Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин» Юрія Кобіва назва Elytrigia є синонімом роду Elymus (пирій). Також у цьому словнику пирій є однією з назв роду Agropyron Gaertner (житняк).[1] Однак, на думку інших авторів, між таксонами Elytrigia і Elymus більше відмінностей ніж між таксонами Elytrigia і Agropyron, які є окремими родами у авторів, які об'єднують перші два роди в один.[6] У своїй монографії «Злаки України» (1977) Юрій Прокудін для флори України подає лише три роди з триби Triticeae: Agropyron, Elytrigia та Leymus, інші зведені до синонімів. За останнім зведенням судинних рослин України,[7] триба Triticeae у флорі України представлена 5 родами і 36 видами:

  • Agropyron — дев'ять видів,
  • Elymus — чотири види,
  • Leymus — чотири види,
  • Elytrigia — 18 видів,
  • Psathyrostachys — 1 вид.

Наразі всі перераховані роди більшістю науковців визнані самостійними, вони повністю різняться не лише за своїми анотомо-морфологічними особливостями та екологією, а й за походженням, хоча деякі види відносять то до одного, то до іншого роду.[8]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Пирій // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ПШЕНИЧНО-ПИРІЙНІ ГІБРИДИ. leksika.com.ua. Процитовано 2020-05-06. 
  3. Flora of NW Europe: Elytrigia[недоступне посилання з квітень 2019]
  4. Flora of China: Elytrigia
  5. І. І. Моцний, І. С. Петрова, Г. О. Чеботар, С. В. Чеботар. Вплив хромосоми Elymus Sibiricus на агрономічні ознаки у дисомно-доповненої лінії озимої м'якої пшениці // {{ISSN|2077-1746}}. Вісник ОНУ. Біологія. 2015. Т. 20, вип. 1(36). Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017. 
  6. а б Цвелев Н. Н., Пробатова Н. С. Роды Elymus L., Elytrigia Desv., Agropyron Gaertn., Psathyrostachys Nevski и Leymus Hochst. (Poaceae: Triticeae) во флоре России // Комаровские чтения. — Владивосток. 2010. Выпуск 57. С. 5-102 (рос.)
  7. Mosyakin S. L., Fedoronchuk M. M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kiev, 1999. — XXIV + 346 pp.
  8. Губарь Л. М. Роди Agropyron Gaertn., Elymus L., Elytrigia Desv., Leymus Hochst і Psathyrostachys Nevski (Poaceae) Флори України.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. (рос.)
  • Jarvie, J. K. 1992. Taxonomy of Elytrigia sect. Caespitosae and sect. Junceae (Gramineae: Triticeae). Nordic J. Bot. 12:155-169. (англ.)