Пирійник

рід рослин
(Перенаправлено з Elymus)
Пирійник
Ботанічна ілюстрація типового виду Elymus sibiricus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Пшеничні (Triticeae)
Рід: Пирійник (Elymus)
L., 1753
Типовий вид
Elymus sibiricus (пирій сибірський)
L., 1753
Види
понад 200, див. список видів роду пирійник
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Elymus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Elymus
EOL logo.svg EOL: 108065
IPNI: 328322-2
ITIS logo.svg ITIS: 40677
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 15492

Пирійник,[1][2][3] елімус[1] (Elymus) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини тонконогових.

Ботанічний описРедагувати

 
Elymus repens, був типовим видом роду пирій (Elytrigia), наразі багатьма ботаніками відноситься до роду пирійник

Дерновинні, рідко короткокореневищні багаторічники 15-150 (200) см заввишки. Стебла зазвичай прямостоячі з розставленими вузлами. Суцвіття — прямі або більш-менш пониклі, зазвичай лінійні колосся 4-18 (30) см завдовжки з віссю, що не розпадається при плодах.

ПоширенняРедагувати

Рід поширений в помірних зонах обох півкуль.

Господарське значення та застосуванняРедагувати

Деякі види пирійника використовуються в сільському господарстві: Elymus caninus, Elymus dahuricus, Elymus hoffmannii, Elymus nutans, Elymus sibiricus, Elymus trachycaulus, Elymus virginicus входять до складу фуражних трав в Росії, Північному Китаї і Північній Америці. У боротьбі з ерозією ґрунтів використовують Elymus dahuricus, Elymus hystrix, Elymus macrourus, Elymus villosus (Цвелев, 1976; Некратова, 2007; Okito, 2008; Knüpffer, 2009).

ВидиРедагувати

Рід нараховує понад 200 видів (докладніше див. список видів роду пирійник).

СистематикаРедагувати

Близьким до роду Elymus (Пирійник) є рід Elytrigia (Пирій) Деякі автори об'єднують ці два рода.[4] У «Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин» Юрія Кобіва назва Elytrigia є синонімом роду Elymus (пирій). Також у цьому словнику пирій є однією з назв роду Agropyron Gaertner (житняк).[5] Однак на думку інших авторів між таксонами Elytrigia і Elymus більше відмінностей ніж між таксонами Elytrigia і Agropyron, які є окремими родами у авторів, які об'єднують перші два роди в один.[4] У своїй монографії «Злаки України» (1977) Юрій Прокудін для флори України приводить лише три роди з триби Triticeae: Agropyron, Elytrigia та Leymus, інші зведені до синонімів. За останнім зведенням судинних рослин України[6] триба Triticeae у флорі України представлена 5 родами і 36 видами:

  • Agropyron — дев'ять видів,
  • Elymus — чотири види,
  • Leymus — чотири види,
  • Elytrigia — 18 видів,
  • Psathyrostachys — 1 вид.

Наразі всі перераховані роди більшістю науковців визнані самостійними, вони повністю різняться не тільки за своїми анотомо-морфологічними особливостями та екологією, але й за походженням, хоча деякі види відносять то до одного, то до іншого роду.[7]

Багато видів Elymus мають великий ареал і характеризуються високою морфологічною мінливістю. Для видів роду Elymus характерна не завжди однозначна синоніміка, застосовувана при описі вариететів, підвидів та видів роду дослідниками різних країн. Багато проблем систематики і таксономії пирійніків обумовлені тим, що серед видів роду часто відбувається міжвидова гібридизація.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Балалаєва О. Ю., Вакулик І. І. Латинська мова та основи біологічної термінології: Навчальний посібник. — К.: 2010. — 324 с.
  2. І. І. Моцний, І. С. Петрова, Г. О. Чеботар, С. В. Чеботар. Вплив [[хромосома|хромосоми]] [[Elymus sibiricus]] на агрономічні ознаки у дисомно-доповненої лінії [[озимі культури|озимої]] [[м'яка пшениця|м'якої пшениці]] // ISSN 2077—1746. Вісник ОНУ. Біологія. 2015. Т. 20, вип. 1(36). Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017. 
  3. І. І. Моцний, І. С. Петрова, С. В. Чеботар. Успадкування та ефекти доповненої хромосоми St геному Elymus sibiricus з чужинними ознаками від амфіплоїда Elytricum fertile // ISSN 2219—3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
  4. а б Цвелев Н. Н., Пробатова Н. С. Роды Elymus L., Elytrigia Desv., Agropyron Gaertn., Psathyrostachys Nevski и Leymus Hochst. (Poaceae: Triticeae) во флоре России // Комаровские чтения. — Владивосток. 2010. Выпуск 57. С. 5-102 (рос.)
  5. Пирій // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  6. Mosyakin S. L., Fedoronchuk M. M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kiev, 1999. — XXIV + 346 pp.
  7. Губарь Л. М. Роди Agropyron Gaertn., Elymus L., Elytrigia Desv., Leymus Hochst і Psathyrostachys Nevski (Poaceae) Флори України.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. (рос.)
  • Цвелев Н. Н. Elymus L. // Растения Центральной Азии. Л., — 1968, вып. 4. — С. 210—223. (рос.)
  • Цвелев Н. Н. О роде Elymus L. (Poaceae) в России // Бот. журн. — 2008. –Т. 93, № 10. — С. 1587—1596. (рос.)
  • Пешкова Г. А. Elymus L. — Пырейник // Флора Центральной Сибири. — Новосибирск, 1979. — Т. 1. — С. 130—135. (рос.)
  • Агафонов А. В. Дифференциация рода Elymus L. (Triticeae: Poaceae) вазиатской части России с позиций таксономической генетики // Сибирский ботанический журнал. — 2007. — Т. 2, вып. 1. — С. 5-15. (рос.)
  • Невский С. А. Род Колосняк — Elymus L.; Род Вострец — Aneurolepidium Nevski // Флора СССР. — Т. 2. — М.; Л.: Изд-во АН СССР. — 1934. — С. 694—711. (рос.)
  • Chen S. L., Zhu G. H. Elymus L. // Wu Z.Y., Raven P. H. (Eds.) Flora of China (Poaceae). Beijing, St. Louis. — 2006. — Vol. 22. — P. 400—429. (англ.)
  • Dewey D. R. Historical and current taxonomic perspectives of Agropyron, Elymus and related genera // — Crop Sci. — 1983. — Vol. — P. 637—642. (англ.)
  • Dizkirici A., Kaya Z., Cabi E., Dogan M. Phylogenetic relationships of Elymus L. and related genera (Poaceae: Triticeae Dumort.) based on the nuclear ribosomal internal transcribed spacer sequences // Turkish Journal of Botany. — 2010. — Vol. 3, № 6. — P. 467—478. (англ.)
  • Fan X., Sha L. N., Dong Z. Z., Zhang H. Q. et al. Phylogenetic relationshipsand Y genome origin in Elymus L. sensu lato (Triticeae; Poaceae) based on single-copy nuclear Acc1 and Pgk1 gene sequences // Molecular phylogenetics and evolution. — 2013. — Vol. 69. — P. 919—928. (англ.)