Квінтон Форчун (англ. Quinton Fortune, нар. 21 травня 1977, Кейптаун) — південноафриканський футболіст, що грав на позиції півзахисника, який виступав за ряд відомих європейських клубів, включаючи «Манчестер Юнайтед», «Атлетіко Мадрид» і «Болтон Вондерерз». Він також зіграв 53 матчі за збірну ПАР, включаючи матчі на чемпіонаті світу 1998 і 2002 років. Останнім клубом футболіста став за англійський «Донкастер Роверс».

Ф
Квінтон Форчун
Квінтон Форчун
Особисті дані
Народження 21 травня 1977(1977-05-21) (43 роки)
  Кейптаун, ПАР
Зріст 180 см
Громадянство Flag of South Africa.svg ПАР
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1994-1995 Англія «Тоттенгем Готспур»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1995 Іспанія «Мальорка» 8 (0)
1996–1999 Іспанія «Атлетіко Б» 81 (7)
1996–1999 Іспанія «Атлетіко» 6 (0)
1999–2006 Англія «Манчестер Юнайтед» 76 (5)
2006–2007 Англія «Болтон Вондерерз» 6 (0)
2008–2009 Італія «Брешія» 1 (0)
2009 Бельгія «Тюбіз» 9 (0)
2009–2010 Англія «Донкастер Роверз» 6 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1996–2005 ПАР ПАР 48 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 21 травня 1977 року в місті Кейптаун. У віці 14 років Форчун виїхав з ПАР, де ще діяв режим апартеїду, до Англії, де почав виступати за молодіжний склад лондонського клубу «Тоттенхем Готспур», але так ніколи і не зіграв за основний склад. Через труднощі з отриманням дозволу на роботу у Великій Британії[1][2]., Форчун поїхав в Іспанію, де спочатку виступав за «Мальорку»[2], а потім перейшов в «Атлетіко Мадрид»[3], здобувши золотий дубль у сезоні 1995/96, проте здебільшого виступав за другу команду.

У складі мадридського клубу Форчун дуже нечасто з'являвся, проте зміг привернути до себе увагу Сера Алекса Фергюсона. Як наслідок, 1 серпня 1999 року англійський клуб «Манчестер Юнайтед» придбав Форчуна з «Атлетіко» за 1,5 мільйони фунтів стерлінгів. Південноафриканський футболіст дебютував за «червоних дияволів» 30 серпня 1999 року в матчі проти «Ньюкасла». У першому сезоні африканець зіграв лише у 6 матчах Прем'єр-ліги, але зумів забити два найважливіших голи. Переможний гол в зустрічі з «Мідлсбро» 4:3, і переможний гол на 75-ій хвилині у ворота «Бредфорда». Крім того він зробив дубль на клубному чемпіонаті світу 2000 року проти австралійського «Саут-Мельбурна»[4]. Всього в усіх турнірах за сезон він провів 12 матчів, в яких було забито 4 досить важливі м'ячі. Крім того з «Юнайтед» він став чемпіоном, проте не зіграв достатньої кількості матчів для отримання медалі. Також провів на лаві Квінтон увесь матч виграного Міжконтинентального кубка 1999 року проти «Палмейраса» (1:0).

Форчун спочатку був куплений як заміна для Раяна Гіггза і виступав в основному на лівому фланзі півзахисту. Згодом, однак, виявилися оборонні здібності Форчуна, і він став виступати на позиціях центрального півзахисника або лівого крайнього захисника, що було пов'язано із серйозною травмою Єспера Блумквіста, що раніше грав там[1][2]. У другому сезоні Квінтон багато забивав на передсезонних зборах. А в 4 турі зробив дубль в матчі проти все того ж «Бредфорда». Однак той матч був чи не останнім для Форчуна в тому сезоні. Травми[5] · [6] і просто непотрапляння до складу знову залишили Форчуна без медалі, незважаючи на чемпіонство його команди[1]. За 2 сезони всього 15 офіційних матчів у Прем'єр-лізі за «дияволів». Ситуація не змінювалася, і в наступні два роки. Форчун дуже мало грав, в сезоні 2001/02 він провів 6 ігор в основі, а в черговому чемпіонському сезоні 2002/03 зіграв лише у 9 матчах, що було на один менше, ніж необхідні для отримання золотої медалі. Тим не менш, він був нагороджений медаллю переможця Ліги Прем'єр-ліги за спеціальним дозволом[7].

Перед сезоном 2003/04 Фергсюсон почав перебудову, у команді з'явився Кріштіану Роналду, а Форчун в тому сезоні, на пару з Філом Невілом, фактично був основним лівим захисником команди, провівши 23 гри в чемпіонаті, 18 з яких в старті, а також мав стабільне місце в основі на матчах Ліги чемпіонів. Форчун навіть забив надважливий виїзний м'яч в ворота «Порту» в 1\8 фіналу[8]. Португальці зусиллями Бенні Маккарті вирвали перемогу 2:1. А у матчі відповіді на «Олд Траффорд» пізній гол Коштіньї дозволив закінчити матч з рахунком 1:1, в результаті якого англійський клуб покинув турнір, а португальський згодом здобув трофей.

Той сезон так і залишився для Квінтона єдиним у статусі основного, оскільки у новому сезоні Юнайтед купив у «Парі Сен-Жермен» Габріеля Хейнце і аргентинець витіснив південноафриканця зі складу[1]. Після цього Квінтон підміняв Гіггза, іноді граючи навіть в центрі півзахисту. У липні 2005 року 28-річний південноафриканський гравець постраждав від травми колінного хряща в тренуванні лише через три дні після початку підготовки до сезону «Манчестер Юнайтед»[9]. Після тривалого відновлення футболіст до кінця сезону 2005/06 не зіграв жодного матчу[6], після чого покинув клуб[10].

Після проходження перегляду в клубі «Болтон Вондерерз» Форчун перейшов у клуб, зігравши в сезоні 2006/07 кілька матчів у Прем'єр-лізі на позиції лівого крайнього захисника. Проте в матчі проти «Арсеналу» (3:1) він отримав травму, після чого провів за «Болтон» лише один кубковий матч проти «Донкастер Роверз» (4:0), після чого був відпущений. Він був на переглядах в клубах «Блекберн Роверз»[11], «Сендерленд»[12] і «Шеффілд Юнайтед»[2], але безрезультатно.

У жовтні 2008 року, після того, як він був понад рік без клубу, італійський клуб «Брешія» оголосив про підписання Форчуна;[13] трансфер був остаточно оформлений 23 жовтня, коли Форчун підписав з італійським клубом контракт терміном на рік[14], проте зігравши лише один матч у Серії В, африканець покинув клуб[15] і 2 лютого 2009 року на правах вільного агента перейшов в бельгійський клуб «Тюбіз»[16], де провів другу половину сезону, проте зайняв з командою передостаннє 17 місце і вилетів з вищого дивізіону[17]. По закінченні сезону 2008/09 він був відпущений клубом.

4 серпня 2009 року Форчун підписав піврічний контракт з англійським клубом англійського Чемпіоншипу «Донкастер Роверс»[18], у якому, непогано дебютувавши, зазнав нової травми й 4 лютого 2010 року покинув команду[19].

У 2012 році Форчун повернулася до «Манчестер Юнайтед», щоб тренуватися з резервною командою, працюючи над тренерським дипломом[20], який він отримав у 2013 році, також працював скаутом команди по Африці[21] · [22].

2014 року Форчун був помічником тренера молодіжної команди «Каріфф Сіті» до 21 року, працюючи з колишнім товаришем по команді Уле Гуннаром Сульшером, перш ніж покинути свій пост в лютому 2015 року.

Квінтон також працював на британському каналі ITV4 під час висвітлення матчів Кубка африканських націй у лютому 2015 року.

Виступи за збірнуРедагувати

14 вересня 1996 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної ПАР в матчі проти Кенії (1:0)[23].

У лютому 1998 року він брав участь у Кубку африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо, на якому був запасним гравцем і зігравши у 4 матчах, в усіх виходячи на заміну, в тому числі і у програному фіналі проти Єгипту. Проте вже влітку на чемпіонаті світу 1998 року у Франції Форчун був основним гравцем, зігравши зі старту у всіх трьох матчах своєї збірної на турнірі, де вона не вийшла з групи.

У 2000 році Форчун за збірною посіла третє місце на Кубку африканських націй 2000 року у Гані та Нігерії. Він також брав участь у Олімпійських іграх в Сіднеї в цьому році. Після поразки в першій грі проти Японії (1:2), Форчун забив зі штрафного удару перший гол збірної у грі проти Бразилії і допоміг своїй команді здобути несподівану перемогу 3:1. Проте будучи ключовим гравцем команди його відсутність відчувалась під час третього групового матчу з Словаччиною, яка ПАР програла 1:2 і не вийшла з групи[24].

У 2002 році він знову обраний для участі в Кубку африканських націй 2002 року у Малі, але Південна Африка вилетіла на стадії чвертьфіналу від господарів турніру, а Квінтон зіграв у трьох матчах. Того ж року він взяв участь у чемпіонаті світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, але знову ж таки південноафриканці покинули турнір на груповому етапі. Тим не менш саме там Форчун забив свій перший гол за збірну у грі проти Парагваю з пенальті (2:2)[25]. Це був останній міжнародний турнір для Форчуна, оскільки після «мундіалю» кілька ключових гравців команди, серед яких і Форчун, залишаили національну команду після приходу нового головного тренера Ефраїма Машаби[26].

У 2004 році Стюарт Бакстер переконав Форчуна, а також Бенні Маккарті і Шона Бартлетта повернутись до лав «бафана-бафана»[26], після чого Квінтон зіграв ще у чотирьох матчах Він провів свій останній міжнародний матч 26 березня 2005 року проти Уганди (2:1) в кваліфікаційному матчі за КАН та чемпіонат світу 2006 року. Під час цього матчу він забив свій другий і останній гол у південноафриканській збірній[25]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 48 матчів, забивши 2 голи.

Статистика виступівРедагувати

КлубнаРедагувати

Чемпіонат Ліга КубокКубок лігиКонтинент. змаг.Всього
СезонКлубЛіга ІгриГоли ІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГоли
ІспаніяЛіга Кубок Іспанії Кубок іспанської ліги ЄвропаВсього
1995–96 «Мальорка» Сегунда Дивізіон 8 1 8 1
1995–96 «Атлетіко» Ла Ліга 3 0 3 0
1996–97 1 0 1 0
1997–98 0 0 0 0
1998–99 2 0 2 0
Всього 6 0 6 0
1996–97 «Атлетіко Б» Сегунда Дивізіон 30 2 30 2
1997–98 31 1 31 1
1998–99 21 4 31 1
Всього 81 7 81 7
АнгліяЛіга Кубок Англії Кубок англійської ліги ЄвропаВсього
1999–00 «Манчестер Юнайтед»[27] Прем'єр-ліга 6 2 0 0 4 0 12 4
2000–01 7 2 0 0 2 0 1 0 11 2
2001–02 14 1 0 0 0 0 5 0 19 1
2002–03 9 0 0 0 1 0 6 0 16 0
2003–04 23 1 3 0 1 0 7 2 35 3
2004–05 17 0 6 1 4 0 5 0 33 1
2005–06 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 76 6 9 1 8 0 28 2 126 11
2006–07 «Болтон Вондерерз» Прем'єр-ліга 6 0 1 0 0 0 7 0
ІталіяЛіга Кубок Італії Кубок Ліги ЄвропаВсього
2008–09 «Брешія» Серія B 1 0 1 0
БельгіяЛіга Кубок Бельгії Кубок Ліги ЄвропаВсього
2008–09 «Тюбіз» Ліга Жупіле 9 0 9 0
АнгліяЛіга Кубок Англії Кубок англійської ліги ЄвропаВсього
2009–10 «Донкастер Роверз» Чемпіоншип 6 1 0 0 1 0 7 1
Всього 173 11 225 16

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   ПАР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-9-1996 Дурбан ПАР   1 – 0   Кенія 1996 Simba Cup -   77'
21-9-1996 Преторія ПАР   0 – 0   Гана 1996 Simba Cup -
16-2-1998 Бобо-Діуласо ПАР   4 – 1   Намібія Кубок африканських націй 1998 - 1-й етап -   84'
22-2-1998 Уагадугу Марокко   1 – 2   ПАР Кубок африканських націй 1998 - чвертьфінал -   84'
25-2-1998 Уагадугу ДР Конго   1 – 2 д.ч.   ПАР Кубок африканських націй 1998 - півфінал -   46'
28-2-1998 Уагадугу ПАР   0 – 2   Єгипет Кубок африканських націй 1998 - Фінал -   49'
20-5-1998 Йоганнесбург ПАР   1 – 1   Замбія товариський матч -   86'
25-5-1998 Буенос-Айрес Аргентина   2 – 0   ПАР товариський матч -   ?'
6-6-1998 Баїрсбронн ПАР   1 – 1   Ісландія товариський матч -   65'
12-6-1998 Марсель Франція   3 – 0   ПАР ЧС 1998 - 1-й етап -
18-6-1998 Тулуза ПАР   1 – 1   Данія ЧС 1998 - 1-й етап -
24-6-1998 Бордо ПАР   2 – 2   Саудівська Аравія ЧС 1998 - 1-й етап -   38'   67'
3-10-1998 Йоганнесбург ПАР   1 – 0   Ангола Відбір до Кубка африканських націй 2000 -
16-12-1998 Йоганнесбург ПАР   2 – 1   Єгипет товариський матч -
23-1-1999 Кьюрпайп Маврикій   1 – 1   ПАР Відбір до Кубка африканських націй 2000 -
27-1-1999 Цване ПАР   4 – 1   Габон Відбір до Кубка африканських націй 2000 -
11-4-1999 Лібревіль Габон   1 – 0   ПАР Відбір до Кубка африканських націй 2000 -
28-4-1999 Копенгаген Данія   1 – 1   ПАР товариський матч -   58'
5-6-1999 Дурбан ПАР   2 – 0   Маврикій Відбір до Кубка африканських націй 2000 -   46'
18-9-1999 Кейптаун ПАР   1 – 0   Саудівська Аравія Coppa Afro-Asiatica -   46'
23-1-2000 Кумасі ПАР   3 – 1   Габон Кубок африканських націй 2000 - 1-й етап -   74'
27-1-2000 Кумасі ПАР   1 – 0   ДР Конго Кубок африканських націй 2000 - 1-й етап -
2-2-2000 Кумасі ПАР   1 – 1   Алжир Кубок африканських націй 2000 - 1-й етап -   46'
6-2-2000 Кумасі ПАР   1 – 0   Гана Кубок африканських націй 2000 - чвертьфінал -
10-2-2000 Лагос Нігерія   2 – 0   ПАР Кубок африканських націй 2000 - півфінал -   76'
3-6-2000 Вашингтон США   4 – 0   ПАР 2000 US Nike Cup -
11-6-2000 Іст-Ратерфорд Ірландія   2 – 1   ПАР 2000 US Nike Cup -   76'
9-7-2000 Хараре Зімбабве   0 – 2   ПАР Відбір до ЧС 2002 -   ?'   57'
7-10-2000 Йоганнесбург ПАР   0 – 0   Франція товариський матч -
16-12-2000 Йоганнесбург ПАР   2 – 1   Ліберія Відбір до Кубка африканських націй 2002 -
25-4-2001 Перуджа Італія   1 – 0   ПАР товариський матч -   ?'
5-5-2001 Йоганнесбург ПАР   2 – 1   Зімбабве Відбір до ЧС 2002 -
29-6-2001 Уагадугу Буркіна-Фасо   1 – 1   ПАР Відбір до ЧС 2002 -   ?'
10-11-2001 Йоганнесбург ПАР   1 – 0   Єгипет товариський матч -   61'
15-1-2002 Мафікенг ПАР   1 – 0   Ангола товариський матч -   61'
20-1-2002 Сегу Буркіна-Фасо   0 – 0   ПАР Кубок африканських націй 2002 - 1-й етап -   59'
24-1-2002 Сегу Гана   0 – 0   ПАР Кубок африканських націй 2002 - 1-й етап -   ?'   60'
3-2-2002 Каєс Малі   2 – 0   ПАР Кубок африканських націй 2002 - чвертьфінал -   72'
27-3-2002 Тбілісі Грузія   4 – 1   ПАР товариський матч -   46'
20-5-2002 Гонконг ПАР   2 – 0   Шотландія HKSAR Reunification Cup -   84'
23-5-2002 Гонконг Туреччина   0 – 2   ПАР HKSAR Reunification Cup -   76'
2-6-2002 Пусан Парагвай   2 – 2   ПАР ЧС 2002 - 1-й етап 1
8-6-2002 Тегу ПАР   1 – 0   Словенія ЧС 2002 - 1-й етап -   84'
12-6-2002 Теджон ПАР   2 – 3   Іспанія ЧС 2002 - 1-й етап -   83'
10-10-2004 Кампала Уганда   0 – 1   ПАР Відбір до ЧС 2006 -
17-11-2004 Йоганнесбург ПАР   2 – 1   Нігерія товариський матч -
9-2-2005 Дурбан ПАР   1 – 1   Австралія товариський матч -
26-3-2005 Йоганнесбург ПАР   2 – 1   Уганда Відбір до ЧС 2006 1
Усього Матчів 48 Голів 2

Титули і досягненняРедагувати

«Атлетіко»: 1995–96
«Атлетіко»: 1995–96
«Манчестер Юнайтед»: 1999
«Манчестер Юнайтед»: 1999–00, 2000–01, 2002–03
«Манчестер Юнайтед»: 2003–04
«Манчестер Юнайтед»: 2005–06
«Манчестер Юнайтед»: 2003

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Whatever happened to Quinton Fortune ? (en). readmanutd.com. juin 2015. Процитовано 04/11/2015. 
  2. а б в г Where did it all go wrong ? : Quinton Fortune (en). footballfancast.com. 9 février 2010. Процитовано 02/11/2015. 
  3. Quinton Fortune, el Bafana Bafana más joven, en el Mallorca (es). rcdm.es. 24 juin 2010. Процитовано 06/11/2015. 
  4. Fortune fails to save Man Utd. BBC Sport. 11 January 2000. Процитовано 9 August 2016. 
  5. Fortune attendu à Bolton (fr). lequipe.fr. 25 juillet 2006. Процитовано 02/11/2015. 
  6. а б Fortune un an à Bolton (fr). lequipe.fr. 26 juillet 2006. Процитовано 02/11/2015. 
  7. United Review The Official Matchday Programme Volume 65 Issue 7
  8. 1–2
  9. Quinton Fortune blessé (fr). uefa.com. 7 juillet 2005. Процитовано 05/11/2015. 
  10. Fortune set for Man Utd departure. BBC Sport (British Broadcasting Corporation). 31 March 2006. Процитовано 2 June 2015. 
  11. Fortune à l'essai (fr). lequipe.fr. 23 février 2008. Процитовано 02/11/2015. 
  12. Fortune à l'essai à Sunderland (fr). lequipe.fr. 7 janvier 2008. Процитовано 02/11/2015. 
  13. Brescia, preso sudafricano Fortune (it). Corriere dello Sport. 06.10.2008. [недоступне посилання з липня 2019]
  14. Quinton Fortune è un giocatore del Brescia (it). Brescia Calcio. 23.10.2008. 
  15. Découvrez Quinton Fortune, le renfort de Tubize (fr). rtl.be. 6 février 2009. Процитовано 05/11/2015. 
  16. Le Sud-africain Quinton Fortune à Tubize (fr). 01.02.2009. Архів оригіналу за 17.01.2018. Процитовано 17.01.2018. 
  17. Quinton Fortune en larmes (fr). walfoot.be. 22 février 2009. Процитовано 05/11/2015. 
  18. Doncaster capture veteran Fortune (en). BBC Sport. 04.08.2009. Архів оригіналу за 16.12.2017. Процитовано 17.01.2018. 
  19. Quinton Fortune & Jack Wilson leave Doncaster Rovers (en). bbc.co.uk. 4 février 2010. 
  20. Fortune's coaching plans
  21. Visite de Quinton Fortune au Congo (fr). manutd.com. 25 juillet 2011. 
  22. Quinton Fortune en visite au Gabon (fr). manutd.com. 25 juillet 2011. 
  23. South Africa - International Matches 1996-2000 (en). rsssf.com. 
  24. Team Analyses : South Africa (fr). fifa.com. Процитовано 05/11/2015. 
  25. а б South Africa - International Matches 2001-2005 (en). rsssf.com. 
  26. а б Penser à long terme (fr). fifa.com. 22 mars 2005. Процитовано 05/11/2015. 
  27. Quinton Fortune. StretfordEnd.co.uk. Процитовано 2 June 2015. 

ПосиланняРедагувати