Стюарт Бакстер

шотландський футболіст і футбольний тренер

Стюарт Бакстер (англ. Stuart Baxter, нар. 16 серпня 1953, Вулвергемптон) — шотландський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, відомий роботою з низкою клубних команд, а також збірними Фінляндії та Південно-Африканської Республіки.

Ф
Стюарт Бакстер
Стюарт Бакстер
Особисті дані
Народження 16 серпня 1953(1953-08-16) (69 років)
  Вулвергемптон, Велика Британія
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1971-1973 Англія «Престон Норт-Енд»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973–1975 Англія «Престон Норт-Енд» 41 (1)
1975 Англія «Моркем» 1 (0)
1975–1976 Шотландія «Данді Юнайтед» 0 (0)
1976–1977 Англія «Стокпорт Каунті» 4 (0)
1978–1979 Австралія «Саут Мельбурн» 50 (4)
1981 Швеція «Гельсінгборг»  ? (?)
1982 Австралія «Саут Мельбурн»  ? (?)
1983 США «Сан-Дієго Сокерс»  ? (?)
1983–1984 Швеція «Еребру» 41 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1985 Швеція «Еребру»
1986 Норвегія «Скарп»
1987 Португалія «Віторія» (Сетубал)
1988–1991 Швеція «Гальмстад»
1992–1994 Японія «Санфречче Хіросіма»
1995–1997 Японія «Віссел» (Кобе)
1998–2000 Швеція АІК
2001 Норвегія «Люн»
2002–2004 Англія Англія U19
2004–2005 ПАР ПАР
2006 Японія «Віссел» (Кобе)
2006–2007 Швеція «Гельсінгборг»
2008–2010 Фінляндія Фінляндія
2012–2015 ПАР «Кайзер Чіфс»
2015 Туреччина «Генчлербірлігі»
2016–2017 ПАР «Суперспорт Юнайтед»
2017–2019 ПАР ПАР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єраРедагувати

Народився 16 серпня 1953 року в місті Вулвергемптон у родині вихідців із Шотландії. Вихованець футбольної школи клубу «Престон Норт-Енд». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1973 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 41 матчі чемпіонату.

Згодом грав за «Моркем», «Данді Юнайтед» та «Стокпорт Каунті», а 1978 пребрався до Австралії, де став гравцем «Саут Мельбурна». Протягом ігрової кар'єри, що тривала до 1984 року, встиг пограти у США за «Сан-Дієго Сокерс», а також у Швеції у складі «Гельсінгборга» та «Еребру».

Кар'єра тренераРедагувати

Початок тренерської роботиРедагувати

Завершивши ігрову кар'єру, залишився у шведському «Еребру», де очолив юнацьку команду клубу, а протягом частини 1985 року був головним тренером його основної команди.

1986 року працював у Норвегії з місцевим нижчоліговим «Скарпом», після чого отримав запрошення з Португалії від «Віторії» (Сетубал), команду якої тренував протягом 1987 року.

Згодом повернувся до Швеції, де протягом 1988–1991 років очолював тренерський штаб «Гальмстада». А з 1992 по 1997 рік працював у Японії спочатку як головний тренер «Санфречче Хіросіма», а згодом як очільник тренерського штабу «Віссела» (Кобе).

АІКРедагувати

1998 року знову повернувся до Швеції, прийнявши пропозицію попрацювати у клубі АІК. У першому ж сезоні привів команду із Стокгольма, яка до його приходу була серед середняків чемпіонату, до перемоги у національній першості.

Згодом команда непогано виступила у Лізі чемпіонів наступного сезону, де пробилася до групового етапу. У групі шведи отримали досвід боротьби проти «Барселони», «Фіорентини» і лондонського «Арсенала», утім очікувано фінішували останніми у квартеті команд.

На внутрішній арені АІК став володарем Кубка Швеції 1998/99, а в чемпіонаті 1999 року поступився одним турнірним очком «Гельсінгборгу» і фінішував другим. У сезоні 2000 команда досить рано вибула з боротьби за чемпіонство, фінішувавши третєю із 7-очковим відривом від «Гальмстад», після чого британець її залишив.

Перший досвід роботи зі збірнимиРедагувати

Пропрацювавши у 2001 році в Норвегії з «Люном», 2002 року був запрошений Футбольною асоціацією очолити тренерський штаб юнацької збірної Англії (U19).

2004 року отримав перший досвід роботи з дорослими збірними, ставши головним тренером національної команди ПАР. Під його керівництвом команда у статусі запрошеної була учасником Золотого кубка КОНКАКАФ 2005, на якому успішно подолала груповий етап, а у чвертьфіналі лише у серії пенальті поступилася панамцям.

Залишивши ПАР того ж 2005 року, Бакстер повернувся до клубної роботи у вже знайомих йому чемпіонатах — спочатку тренував японський «Віссел» (Кобе), а протягом 2006—2007 років — шведський «Гельсінгборг».

Збірна ФінляндіїРедагувати

2008 року став головним тренером національної збірної Фінляндії на умовах дворічного контракту. У січні 2009 року контракт було продовжено до завершення відбору на Євро-2012 (листопада 2011 року).

Утім під керівництвом британця фінська команда демонструвала дуже посередні результати, і вже восени 2010 року, після поразок у важливих відбіркових іграх проти Молдови і Угорщини, вболівальники і преса почали дедалі активніше вимагати звільнення тренера. Сам спеціаліст відмовлявся говорити про відставку, але врешті-решт у листопаді 2010 року Футбольна асоціація Фінляндії була змушена його звільнити.

За період роботи Бакстера у Фінляндії місцева національна команда продемонструвала приголомшиву негативну динаміку у рейтингу збірних ФІФА, опустившись з 33 на 86 позицію[1].

2010-ті рокиРедагувати

У травні 2012 року повернувся до тренерської роботи, очоливши південноафриканську команду «Кайзер Чіфс». Згодом протягом частини 2015 року працював у Туреччині з «Генчлербірлігі», після чого наступного року продовжив роботу у Південній Африці, цього разу із «Суперспорт Юнайтед».

4 травня 2017 року був удруге призначений головним тренером збірної Південної Африки, з якою працював до відставки у серпні 2019 року. Залишив команду невдовзі після Кубка африканських націй 2019, на якому південноафриканці вибулі з боротьби на стадії чвертьфіналів.

Титули і досягненняРедагувати

Як тренераРедагувати

АІК: 1998
АІК: 1998-1999
«Гельсінгборг»: 2006

ПриміткиРедагувати

  1. Suomi vajosi futislilliputtien joukkoon. hs.fi (HS). Архів оригіналу за 23 жовтня 2010. Процитовано 12 травня 2011.  (фін.)

ПосиланняРедагувати