У́ле Гу́ннар Су́льшер (норв. Ole Gunnar Solskjær, норвезька вимова: [ˈuːlə ˈɡʉnːɑr ²suːlʂær] ; нар. 26 лютого 1973(19730226), Крістіансунн) — норвезький футболіст, нападник, відомий насамперед виступами за «Манчестер Юнайтед» та національну збірну Норвегії. Нині — тренер.

Ф
Уле Гуннар Сульшер
Уле Гуннар Сульшер
Уле Гуннар Сульшер
Особисті дані
Народження 26 лютого 1973(1973-02-26) (51 рік)
  Крістіансунн, Норвегія Норвегія
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Прізвисько Вбивця з обличчям дитини
Громадянство  Норвегія
Позиція Нападник
Юнацькі клуби
1989—1990 Норвегія «Клаусененген»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–1994 Норвегія «Клаусененген» 109 (115)
1994–1996 Норвегія «Молде» 42 (31)
1996–2007 Англія «Манчестер Юнайтед» 235 (91)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1995 Норвегія Норвегія U-21 19 (9)
1995–2007 Норвегія Норвегія 67 (23)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2008–2010 Англія «Манчестер Юнайтед» (дублери)
2011–2013 Норвегія «Молде»
2014 Англія «Кардіфф Сіті»
2015–2018 Норвегія «Молде»
2018–2021 Англія «Манчестер Юнайтед»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

ред.

Клубна кар'єра

ред.

Сульшер народився в маленькому норвезькому містечку Крістіансунн, де і почав свою професійну кар'єру футболіста в складі якого за чотири роки видав неймовірну статистику — у 109 іграх забив 115 голів. А в 1994 році Уле перейшов в один з найтитулованіших клубів Норвегії «Молде», в якому бомбардирські таланти форварда продовжили розвиватися: у 42 матчах — 31 гол і нагорода тому — довгостроковий контракт з «Манчестер Юнайтед», в якому Сульшер провів 11 років своєї кар'єри і там завершив кар'єру футболіста.

 
Сульшер у грі за «Молде». 16 травня 1996 року

У 1996 році у «Манчестер Юнайтед» зірвався трансфер з одним із найкращих тогочасних бомбардирів англійського футболу — Аланом Ширером. Альтернативою британцеві став Сульшер, якого через деякий час назвали «норвезьким Ширером». Фанати «червоних дияволів» не надто райдужно сприйняли покупку невідомого нападника і вимагали більш зіркового бомбардира.[джерело?] Але вже після дебютного матчу на «Олд Траффорд» Уле змусив англійських уболівальників переглянути ставлення до себе. У перший же сезон Сульшер забив 18 голів і склав чудовий дует форвардів з Еріком Кантона.

У наступні сезони ігровий час Сульшер скоротився, і, відповідно, знизилися його показники по забитим голам. Але норвежець розкрився і саме цим став незамінний у команді. Велич Сульшера полягала в його разючому умінні виходити на заміни і в найкоротший відрізок часу вирішувати результат зустрічі на користь своєї команди. За свою кар'єру в «Манчестер Юнайтед» Сульшер пережив багатьох конкурентів по амплуа: Тедді Шерінгема, Енді Коула, Дуайта Йорка, Руда ван Ністелроя. Алекс Фергюсон віддавав перевагу їм, а не норвежцю, але при цьому тренер завжди цінував Уле і не раз відмовляв його від відходу з команди.

Зоряним часом Сульшера став фінал Ліги чемпіонів 1999 року, в якому манкуніанці зустрілися з мюнхенською «Баварією». Протягом усіх 90 хвилин гри німці вели в рахунку, і в кінцівці вже були на сто відсотків упевнені в переможному результаті матчу. Однак на 91-й хвилині Тедді Шерінгем зрівняв рахунок, а на 93-й Сульшер, що тільки-но вийшов на заміну, приніс «Манчестеру» перемогу на «Камп Ноу». Після того фіналу Фергюсон в одному з інтерв'ю назвав норвежця «Королем замін».

У складі МЮ норвежець став шестиразовим чемпіоном Англії і виграв Лігу чемпіонів. За «Червоних дияволів» форвард провів 235 матчів, перетворившись на кумира уболівальників клубу. Всього ж Сульшер за свою кар'єру провів 386 матчів і забив 237 голів.

У вересні 2006 року Сульшер отримав важку травму і так і не зумів до кінця відновитися. На полі норвежець з'явився лише через рік і забив кілька голів за «Манчестер» в Лізі чемпіонів і Прем'єр-лізі. В одному з матчів англійського чемпіонату замінений Раян Гіггз передав капітанську пов'язку Сульшеру, що зарахувало норвежця до легенд клубу. Після закінчення сезону Уле оголосив про завершення кар'єри і 2 серпня 2008 року провів свій прощальний матч на «Олд Траффорд». Проте з «Манчестером» Сульшер не розлучився — Уле очолив резерв МЮ.

Виступи за збірну

ред.

У складі збірної Норвегії Сульшер взяв участь в чемпіонаті світу 1998 і чемпіонаті Європи-2000. На мундіалі скандинави зуміли вийти в 1/8 фіналу, де поступилися збірній Італії, а на Євро-2000 збірна Норвегії не змогла подолати бар'єр групового етапу. І це попри те, що мешканці півночі здолали головних фаворитів турніру — збірну Іспанії. Всього ж за збірну форвард зіграв 67 матчів і забив 23 голи.

Тренерська кар'єра

ред.

Пропрацювавши 2007 рік як тренер нападників МЮ, в 2008 році Сульшер став головним тренером резервного складу «Манчестер Юнайтед». У липні під його керівництвом команда виграла Ланкаширський кубок (вперше з 1969 року), перемігши у фіналі змагання «Ліверпуль» з рахунком 3:2. А у сезоні 2009/10 виграв з командою резервну Прем'єр-лігу.

9 листопада 2010 року Сульшер був призначений головним тренером клубу «Молде»[2]. 31 жовтня 2011 привів клуб до першої в історії перемогу в чемпіонаті Норвегії[3].

11 листопада 2012 року в матчі 29-го туру чемпіонату Норвегії «Молде» з рахунком 1:0 обіграв «Гонефосс», що дозволило команді Сульшера вдруге поспіль завоювати чемпіонський титул.

24 листопада 2013 року «Молде» під керівництвом Сульшера завойовує третій трофей, обігравши у фіналі кубка Норвегії «Русенборг». До 72-ї хвилини рахунок був 2:1 на користь «Русенборга», але за час, що залишився, підопічні Сульшера змогли забити три голи і, перемігши з рахунком 4:2, завоювати трофей.

2 січня 2014 року Уле Гуннар Сульшер був призначений головним тренером валлійського клубу «Кардіфф Сіті», що виступав у англійській Прем'єр-лізі. У першому матчі Сульшера «Кардіфф Сіті» в третьому раунді Кубку Англії обіграв «Ньюкасл Юнайтед» на «Сент-Джеймс Парк» з рахунком 1:2, що дозволило команді пройти в наступний раунд турніру. 18 вересня 2014 року був звільнений з поста головного тренера «Кардіфф Сіті» через погані результати команди[4].

21 жовтня 2015 року повернувся в «Молде», підписавши з клубом новий контракт строком на три з половиною роки.

19 грудня 2018 року був призначений виконувачем обов'язків головного тренера «Манчестер Юнайтед» до закінчення сезону 2018/19[5]. 28 березня 2019 року, після 14 перемог у 19 матчах, уклав трирічний контракт, ставши тренером манчестерської команди на постійній основі[6].

21 листопада 2021 року, після поразки від «Уотфорда» з рахунком 4:1, «Манчестер Юнайтед» і Сульшер достроково розірвали контракт за згодою обох сторін[7].

Статистика

ред.

Клубна

ред.
Клуб Сезон Ліга Кубок Кубок ліги Єврокубки Інше Всього
Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
  «Клаусененген» 1990
1991
1992
1993
1994 47 31
Всього 47 31
  «Молде» 1995 26 20 4 2
1996 12 11
Всього 38 31
  «Манчестер Юнайтед» 1996–97 33 18 3 0 0 0 10 1 0 0 46 19
1997–98 22 6 2 2 0 0 6 1 0 0 30 9
1998–99 19 12 8 1 3 3 6 2 1 0 37 18
1999–2000 28 12 1 0 11 3 6 0 46 15
2000–01 31 10 2 1 2 2 11 0 1 0 47 13
2001–02 30 17 2 1 0 0 15 7 0 0 47 25
2002–03 37 9 2 1 4 1 14 4 0 0 57 15
2003–04 13 0 3 0 0 0 2 1 1 0 19 1
2004–05 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2005–06 3 0 2 0 0 0 0 0 0 0 5 0
2006–07 19 7 6 2 1 1 6 1 0 0 32 11
2007–08 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 235 91 30 8 11 7 81 20 9 0 366 126
Загалом 320 153 30 8 11 7 81 20 9 0 451 188

[8]

Збірна

ред.
1995 2 1
1996 6 3
1997 2 1
1998 9 3
1999 8 5
2000 10 1
2001 7 3
2002 9 2
2003 7 2
2004 2 0
2005 0 0
2006 4 2
2007 1 0
Всього 67 23

[9]

 Статистика матчів і голів за збірну —   Норвегія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
26-11-1995 Кінгстон (Ямайка) Ямайка   1 – 1   Норвегія товариський матч 1
29-11-1995 Порт-оф-Спейн Тринідад і Тобаго   3 – 1   Норвегія товариський матч -
27-3-1996 Белфаст Північна Ірландія   0 – 2   Норвегія товариський матч 1
24-4-1996 Осло Норвегія   0 – 0   Іспанія товариський матч -
2-6-1996 Осло Норвегія   5 – 0   Азербайджан товариський матч 2
1-9-1996 Осло Норвегія   1 – 0   Грузія товариський матч -
9-10-1996 Осло Норвегія   3 – 0   Угорщина Відбір до ЧС 1998 -
10-11-1996 Берн Швейцарія   0 – 1   Норвегія Відбір до ЧС 1998 -
29-3-1997 Дубай (місто) ОАЕ   1 – 4   Норвегія товариський матч -
30-4-1997 Осло Норвегія   1 – 1   Фінляндія Відбір до ЧС 1998 1
25-3-1998 Брюссель Бельгія   2 – 2   Норвегія товариський матч 1
20-5-1998 Осло Норвегія   5 – 2   Мексика товариський матч -
27-5-1998 Осло Норвегія   6 – 0   Саудівська Аравія товариський матч 2
10-6-1998 Монпельє Норвегія   2 – 1   Марокко ЧС 1998 - 1-й етап -
23-6-1998 Марсель Норвегія   2 – 1   Бразилія ЧС 1998 - 1-й етап -
27-6-1998 Марсель Норвегія   0 – 1   Італія ЧС 1998 - 1/8 фіналу -
19-8-1998 Осло Норвегія   0 – 0   Румунія товариський матч -
6-9-1998 Осло Норвегія   1 – 3   Латвія Відбір до ЧЄ 2000 -
14-10-1998 Осло Норвегія   2 – 2   Албанія Відбір до ЧЄ 2000 -
10-2-1999 Піза Італія   0 – 0   Норвегія товариський матч -
27-3-1999 Афіни Греція   0 – 2   Норвегія Відбір до ЧЄ 2000 2
28-4-1999 Тбілісі Грузія   1 – 4   Норвегія Відбір до ЧЄ 2000 1
18-8-1999 Осло Норвегія   1 – 0   Литва товариський матч -
4-9-1999 Осло Норвегія   1 – 0   Греція Відбір до ЧЄ 2000 -
8-9-1999 Осло Норвегія   4 – 0   Словенія Відбір до ЧЄ 2000 1
9-10-1999 Осло Норвегія   2 – 1   Латвія Відбір до ЧЄ 2000 1
14-11-1999 Осло Норвегія   0 – 1   Німеччина товариський матч -
29-3-2000 Лугано Швейцарія   2 – 2   Норвегія товариський матч -
26-4-2000 Осло Норвегія   0 – 2   Бельгія товариський матч -
27-5-2000 Осло Норвегія   2 – 0   Словаччина товариський матч 1
3-6-2000 Осло Норвегія   1 – 0   Італія товариський матч -
13-6-2000 Роттердам Іспанія   0 – 0   Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
18-6-2000 Льєж Югославія   1 – 0   Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
21-6-2000 Арнем Словенія   0 – 0   Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
2-9-2000 Осло Норвегія   0 – 0   Вірменія Відбір до ЧС 2002 -
7-10-2000 Кардіфф Уельс   1 – 1   Норвегія Відбір до ЧС 2002 -
11-10-2000 Осло Норвегія   0 – 1   Україна Відбір до ЧС 2002 -
28-2-2001 Белфаст Північна Ірландія   0 – 4   Норвегія товариський матч -
24-3-2001 Осло Норвегія   2 – 3   Польща Відбір до ЧС 2002 1
28-3-2001 Мінськ Білорусь   2 – 1   Норвегія Відбір до ЧС 2002 1
25-4-2001 Осло Норвегія   2 – 1   Болгарія товариський матч - кап.
15-8-2001 Осло Норвегія   1 – 1   Туреччина товариський матч 1
1-9-2001 Хожув Польща   3 – 0   Норвегія Відбір до ЧС 2002 -
5-9-2001 Осло Норвегія   3 – 2   Уельс Відбір до ЧС 2002 -
13-2-2002 Брюссель Бельгія   1 – 0   Норвегія товариський матч -
17-4-2002 Осло Норвегія   0 – 0   Швеція товариський матч -
14-5-2002 Осло Норвегія   3 – 0   Японія товариський матч 1
22-5-2002 Буде Норвегія   1 – 1   Ісландія товариський матч 1
21-8-2002 Осло Норвегія   0 – 1   Нідерланди товариський матч -
7-9-2002 Осло Норвегія   2 – 2   Данія Відбір до ЧЄ 2004 -
12-10-2002 Бухарест Румунія   0 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2004 -
16-10-2002 Осло Норвегія   2 – 0   Боснія і Герцеговина Відбір до ЧЄ 2004 -
20-11-2002 Відень Австрія   0 – 1   Норвегія товариський матч - кап.
12-2-2003 Іракліон Греція   1 – 0   Норвегія товариський матч - кап.
2-4-2003 Люксембург Люксембург   0 – 2   Норвегія Відбір до ЧЄ 2004 1
22-5-2003 Осло Норвегія   2 – 0   Фінляндія товариський матч - кап.
7-6-2003 Копенгаген Данія   0 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2004 - кап.
11-6-2003 Осло Норвегія   1 – 1   Румунія Відбір до ЧЄ 2004 1
20-8-2003 Осло Норвегія   0 – 0   Шотландія товариський матч -
6-9-2003 Зениця Боснія і Герцеговина   1 – 0   Норвегія Відбір до ЧЄ 2004 -
28-4-2004 Осло Норвегія   3 – 2   Росія товариський матч -
27-5-2004 Осло Норвегія   0 – 0   Уельс товариський матч -
16-8-2006 Осло Норвегія   1 – 1   Бразилія товариський матч -
2-9-2006 Будапешт Угорщина   1 – 4   Норвегія Відбір до ЧЄ 2008 2
6-9-2006 Осло Норвегія   2 – 0   Молдова Відбір до ЧЄ 2008 -
7-10-2006 Афіни Греція   1 – 0   Норвегія Відбір до ЧЄ 2008 -
7-2-2007 Рієка Хорватія   2 – 1   Норвегія товариський матч -
Усього Матчів 67 Голів (5 місце) 23

Досягнення та нагороди

ред.

Як гравця

ред.

Як тренера

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. https://www.youtube.com/watch?v=HgimD6zJxKg&list=TLPQMDMwMjIwMjF70WFZsVvpQw&index=2&ab_channel=SkySportsFootball
  2. Manchester United Solskjaer faces warm welcome on return to Molde. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 11 вересня 2011.
  3. Сульшер: «Мольде» чекав титулу 100 років! — Футбол — Чемпионат.сом. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 22 грудня 2018.
  4. Ole Gunnar Solskjaer: Cardiff City manager leaves post (англ.). BBC Sport. 18 вересня 2014.
  5. Ole Gunnar Solskjaer named Man Utd caretaker manager until end of season. BBC Sport. 19 грудня 2018. (англ.)
  6. Ole Gunnar Solskjaer appointed Manchester United permanent manager. Sky Sports. 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019. (англ.)
  7. Ole Gunnar Solskjaer sacked by Manchester United after Watford defeat. Sky Sports (англ.). Процитовано 21 листопада 2021.
  8. Ole Gunnar Solskjaer. StretfordEnd.co.uk. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 20 квітня 2009.
  9. :: National Football Teams ::.. Player — Ole Gunnar Solskjær

Посилання

ред.