Тоттенгем Готспур

англійський футбольний клуб з Лондона
(Перенаправлено з Тоттенхем Готспур)

То́ттенгем Го́тспур (англ. Tottenham Hotspur FC) — професійний англійський футбольний клуб, бере участь в англійській Прем'єр-лізі. Заснований 1882 року. Клуб зазвичай називають «шпори» (spurs). Стадіон клубу — «Тоттенгем Готспур» — розташований у районі Гарінґей — північній частині Лондона. За свою більш ніж столітню історію клуб став одним з найтитулованіших на Туманному Альбіоні. Девіз клубу — Audere est Facere («Зважити — означає зробити»).

Тоттенгем Готспур
Повна назва Tottenham Hotspur Football Club
Прізвисько Spurs («шпори»)
Коротка назва Спурс
Засновано 5 вересня 1882 (під назвою «Готспур»)
Населений пункт Лондон[1], Англія Англія
Стадіон Тоттенгем Готспур
Вміщує 62 850[2]
Власник ENIC Group
Президент Англія Деніел Леві
Головний тренер Австралія Анге Постекоглу
Ліга Прем'єр-ліга
2023/24 5-е місце
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна
Запасна

«Тоттенгем Готспур» першим з англійських клубів у XX столітті зробив золотий дубль, вигравши чемпіонат і Кубок Англії в сезоні 1960/1961. 1963 року «шпори» стали першим британським клубом, що виграв європейський кубок — Кубок володарів Кубків.

«Тоттенгем» традиційно змагається з найближчим сусідом — «Арсеналом»: матчі між цими командами називають «Північне лондонське дербі».

Історія

ред.

Заснування

ред.

Історія клубу почалася 5 вересня 1882 року. Декілька учнів однієї з місцевих шкіл вирішили заснувати свою футбольну команду. Вони були членами крикетного клубу, але сезон в крикеті вже закінчувався, а їм хотілося пограти ще в що-небудь. Первинний офіс молодого клубу під назвою «Готспур» знаходився в Асоціації молодих християн. З 1884 року клуб отримав свою сьогоднішню назву «Тоттенгем Готспур», щоб клуб не плутали з іншою командою — «Лондон Готспур».

1887—1919

ред.

Перший офіційно зареєстрований матч «Тоттенгем» провів проти клубу «Дайал Сквер» — майбутнього «Арсеналу». Гра так і не закінчилася через темряву, але на момент її закінчення рахунок був 2:1 на користь «Тоттенгема». Перший офіційний матч в рамках першості Англії провів 24 вересня 1892 року в першості Південного альянсу: був переможений «Політехнік» з рахунком 2:1. 1899 року «шпори» переїхали до Гань Роуд. Надалі це місце стало називатись «Вайт Гарт Лейн». У 1900 команда виграла Кубок Південної ліги, який дозволив «Тоттенгему» зіграти в Кубку Англії. Тоді «шпори» дійшли до фіналу. Їх суперником був «Шеффілд Юнайтед». Матч відбувся на стадіоні Крістал Пелеса, яки закінчився тоді 2-2. Перегравання пройшло в Болтоні, матч закінчився з рахунком 3-1 на користь команди із Лондона.

У 1908 році «Тоттенгем» потрапив в другий дивізіон і зайняв там друге місце, вийшовши в перший дивізіон. Там він зайняв 15-е місце (із 20). 1915 року «Тоттенгем» зайняв останнє місце і вирушив у другий дивізіон. Але тут почалася війна

У 1919 після війни вищу лігу сформували заново і вирішили збільшити число її членів до 22, серед яких повинен був бути «Тоттенгем», але це місце віддали «Арсеналу». Говорять, це сталося через те що власник «Арсеналу» був знайомий з главою ФА. «Тоттенгем» вирушив у другий дивізіон.

1919—1958

ред.

Турнір в другому дивізіоні «Тоттенгем» виграв, поставивши декілька рекордів. А в 1920 році взяв вдруге Кубок Англії вигравши 1-0 у «Вулвергемптон Вондерерз».

У 1928 році «Тоттенгем» вилетів з ліги. 1933 року «шпори» повернулися в лігу на два роки. У першому сезоні вони несподівано зайняли третє місце. Але наступного року — останнє місце, і клуб повернувся в другий дивізіон.

 
Логотип клубу 1955—1983

Зліт команди пов'язаний з ім'ям Артура Роува, який очолив клуб в 1949 році. Він придумав тактику «бий-біжи». В які, гравець, прийнявши м'яч, повинен був швидко віддати його партнерові й бігти на вільне місце, чекаючи у відповідь пасу. До такої тактики англійські клуби виявилися не готові, і «Тоттенгем» легко виграв розіграш другого дивізіону в 1950 році, вийшовши у вищу лігу.

Команда невпевнено стартувала, але потім взяла сім перемог поспіль. У тому сезоні Тоттенгем сенсаційно виграв чемпіонат. У наступному сезоні команда посіла друге місце.

Але надалі команда почала грати гірше. Це було пов'язано з тим, що революційну тактику перейняли й інші клуби Англії. «Тоттенгем» зайняв спочатку 10-е, а потім і 16-е місця. Роув намагався стряхнути команду, але у нього не вийшло. 1954 року у тренера стався важкий нервовий розлад, і він покинув свій пост. Команду очолив Джиммі Андерсон, під керівництвом якого команда добилася двох медалей чемпіонату Англії.

1958—1974: «Епоха Білла Ніка»

ред.
 
Бюст Біла Ніколсона на «Вайт Гарт Лейн»

У 1958 році команду очолив Білл Ніколсон. Він змінив на цій посаді Джиммі Андерсона, під керівництвом якого команда виступала невдало. Вже в першому матчі був обіграний «Евертон» — 10:4. Ніколсону вдалося залишити клуб у вищому дивізіоні, а в наступному сезоні — виграти бронзові медалі чемпіонату.

Тренер вирішив досягти нові вершини, але для цього треба було підсилити команду. Тому були куплені три сильні шотландські гравці: Дейв Макай, Джон Вайт і Білл Браун, а наприкінці 1961 року в клуб перейшов один з сильних гравців того часу — Джиммі Грівз, якого придбали за 99 999 фунтів.

Результати не змусили себе чекати: «Тоттенгем» виграв чемпіонат 1961 року. Вже на старті команда виграла 11 матчів підряд. Надалі «Тоттенгем» поставив ще декілька рекордів першого дивізіону: різниця забитих і пропущених м'ячів +60 (115-55), 31 перемога в чемпіонаті, з яких 16 — в гостях. Клуб виграв і Кубок Англії. У фіналі перемогли «Лестер Сіті». Таким чином клуб першим в XX столітті зробив золотий дубль, вигравши й чемпіонат, і Кубок Англії.

Завдяки цьому успіху клуб стартував в Кубку європейських чемпіонів. Тоді дійшли півфіналу.

У 1962 році була завойована бронзова медаль і два кубки — Англії (у фіналі переможений «Бернлі» — 3:1) і Кубок володарів кубків.

Кубок володарів кубків 1962/63
ред.

У 1963 році взяли срібна медаль чемпіонату. У Кубку володарів кубків клуб вилетів на першій же стадії (2:0 і 1:4 з «Манчестер Юнайтед»). Найкращі гравці клубу — Бланчфлауер, Макай і Вайт завершили свої кар'єри (Джон Уайт загинув в результаті удару блискавки), і «Тоттенгем» почав поступове падати. Бачивши це, були придбані нові гравці — воротар Пет Дженнінгс, захисники Майк Інгленд і Сіріл Ноулс, півзахисник Алан Маллері. З новою командою Ніколсон виграв бронзову медаль (поступившись срібним призерам — «Ноттінгем Форест» лише по співвідношенню забитих і пропущених м'ячів), а також виграв Кубок Англії. У фіналі був обіграний «Челсі»- 2:1.

Кубок УЄФА 1971/1972
ред.

У «Тоттенгема» практично не було серйозних суперників. Лише у півфіналі вони зіграли з «Міланом». У фіналі «Тоттенгем» спокійно переміг «Вулверхемптон». Як володар Кубка «шпори» взяли участь і в наступному його розіграші. Лише у півфіналі їх зупинив «Ліверпуль». 1973 року, удруге перемігши в Кубку ліги, клуб знов стартував в Кубку УЄФА. «Тоттенгем» без особливих зусиль дійшов до фіналу, де зустрівся з «Феєнордом». У Лондоні команди зіграли внічию — 2:2. У відповідь матч в Роттердамі перетворився на кошмар. «Тоттенгем» програв 0:2, а його фанати чинили масові безлади в місті. Масові бійки почалися ще до початку гри. Понад двісті уболівальників нідерландського клубу отримали поранення. Але найгіршим було те, що після роттердамських подій у відставку пішов Білл Ніколсон.

1974—1991

ред.

Новим головним тренером керівництво клубу призначило Террі Ніла який прийшов з «Арсеналу» Під керівництвом Ніла «Тоттенгем» всього за два сезони покинув перший дивізіон. 1976 року Ніла відправили у відставку, а на його місце прийшов Кіт Беркіншоу, який повернув клуб в еліту. 1983 року «Тоттенгем» вдруге взяв Кубок УЄФА, перемігши в фіналі «Андерлехт».

За декілька тижнів до перемоги в Кубку УЄФА Беркіншоу оголосив про свою відставку. «Шпори» втратили тренера, який знов зробив «Тоттенгем» успішним. Новим тренером став Пітер Шрівс, а президентом — Ірвін Скьолер. У першому сезоні Шрівсу вдалося утримати клуб в першій трійці, але потім почалося падіння. 1986 року клуб очолив Девід Пліт. Сезон почався дуже непогано. Але після програшів в півфіналі Кубка Ліги й в Кубку Англії, сезон завершився невдачею. Пліт пішов у відставку восени 1987 року.

1992—2001

ред.

2002 «Епоха Деніеля Леві»

ред.

З лютого 2001-го контрольний пакет акцій (60 %) клубу викупив британець єврейського походження Джо Льюїс[en], який зробив статки за рахунок валютних махінацій під час «Чорної середи»[3][4]. Головою правління клубу було призначено мінорного власника (25 %) Даніеля Леві[5].

У 2014 році головним тренером команди став аргентинець Маурісіо Почеттіно. Під його керівництвом у сезоні 2018/19 клуб вперше вийшов у фінал Ліги чемпіонів УЄФА[6].

Досягнення

ред.

Чемпіонат Англії

ред.

Кубкові змагання

ред.

Міжнародні турніри

ред.

Склад команди

ред.
Станом на 10 листопада 2023[7]
Поз. Нац. Гравець
4 ПЗ   Олівер Скіпп
5 ПЗ   П'єр-Еміль Гейб'єрг
6 ЗХ   Раду Дрегушін
7 НП   Сон Хин Мін (капітан)
8 ПЗ   Ів Біссума
9 НП   Рішарлісон
10 ПЗ   Джеймс Меддісон
11 ПЗ   Браян Хіль
12 ЗХ   Емерсон Роял
13 ВР   Гульєльмо Вікаріо
14 ПЗ   Іван Перишич
15 ЗХ   Ерік Даєр
17 ЗХ   Крістіан Ромеро
18 ПЗ   Джовані Ло Сельсо
19 ПЗ   Раян Сессеньйон
Поз. Нац. Гравець
20 ВР   Фрейзер Форстер
21 НП   Деян Кулушевскі
22 НП   Бреннан Джонсон
23 ЗХ   Педро Порро
27 НП   Манор Соломон
29 ПЗ   Пап Матар Сарр
30 ПЗ   Родріго Бентанкур
33 ЗХ   Бен Дейвіс
35 ЗХ   Ешлі Філліпс
36 НП   Алехо Веліс
37 ЗХ   Мікі ван де Вен
38 ЗХ   Дестіні Удоджі
40 ВР   Брендон Остін
41 ВР   Алфі Вайтмен

Усі тренери

ред.
  • 1898   Франк Бреттелл
  • 1899   Джон Камерон
  • 1907   Фред Кіркгем
  • 1912   Пітер Маквільям
  • 1927   Біллі Мінтер
  • 1930   Персі Сміт
  • 1935   Воллі Гардіндж (в.о.)
  • 1935   Джек Тресадерн
  • 1938   Пітер Маквільям
  • 1942   Артур Тернер
  • 1946   Джо Галм
  • 1949   Артур Ров
  • 1955   Джиммі Андерсон
  • 1958   Білл Ніколсон
   

Відомі вболівальники

ред.

За «Тоттенгем» вболівають відомі кіноактори Джуд Лоу, Том Голланд, Руперт Ґрінт, Марк Волберг. Музиканти Adele, Jessie J, Філ Коллінз, Емма Бантон, Джеймс Райтон з гурту Klaxons, Джонні Бакленд — гітарист гурту Coldplay, і британський рок-гурт Status Quo всім складом. Також вболіває шведський хокеїст Петер Форсберг і колишній канадський професійний баскетболіст Стів Неш, відомий американський реслер Джон Сіна, і ірландський реслер Принц Девітт, Лора Кенні — британська велогонщиця.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. До 1 квітня 1965 року клуб представляв місто Тоттенем.
  2. https://www.premierleague.com/clubs/21/Tottenham-Hotspur/stadium
  3. Власнику "Тоттенгема" висунули обвинувачення у шахрайстві з цінними паперами. LIGA (укр.). 26 липня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  4. Cancian, Dan (12 червня 2017). Who is Joe Lewis? The East End boy who broke the Bank of England with George Soros and owns Spurs. International Business Times UK (англ.). Процитовано 5 лютого 2024.
  5. Tribuna.com. Леви – не владелец «Тоттенхэма». Реальный собственник купил клуб на деньги от «величайшего ограбления Банка Англии». ua.tribuna.com (рос.). Процитовано 5 лютого 2024.
  6. Микола Решнюк (18 квітня 2019). Ман Сіті - Тоттенгем 4:3. Чакир і VAR зупинил містян - шпори вперше в півфіналі ЛЧ. UA-Футбол. Процитовано 20 квітня 2019.
  7. Склад команди. «Тоттенгем Готспур». Процитовано 6 листопада 2022.

Посилання

ред.