Капиця Петро Леонідович
Петро́ Леоні́дович Капи́ця (8 липня 1894, Кронштадт, Санкт-Петербург — 8 квітня 1984, Москва, СРСР) — радянський фізик, лауреат Нобелівської премії (1978).
Біографічні відомості
ред.Мати, з українських волинських дворян Стебницьких, дочка географа-топографа Ієроніма Стебницького[3]. Батько, полковник Леонід Капиця — молдованин, виходець з Бессарабії[4].
Петро Капиця навчався у Петербурзькому університеті.
1921 — працював у Кембриджському університеті (Велика Британія) у Кавендіській лабораторії разом з Е.Резерфордом.
1928 — відкрив ефект збільшення електроопору в металах пропорційно напруженості зовнішнього магнітного поля («закон Капиці»).[5]
З 1935 року — «невиїзний» науковець СРСР (після того, як Радянський Союз залишив фізик Г. Гамов).
Один із засновників фізики низьких температур і фізики сильних магнітних полів, академік АН СРСР. Організатор і перший директор (1933—46, з 1955) Інституту фізичних проблем.
За виступи проти створення радянської атомної бомби в 1945 році П.Капиця був усунутий з поста директора Інституту фізичних проблем і 8 років перебував під домашнім арештом.
Серед відзнак П.Капиці, зокрема, медаль Резерфорда від Англійського Фізичного товариства. Вчений був членом 25 наукових товариств у Росії, Швеції, Індії, Польщі, Німеччині, Америці, Голландії.
На честь вченого названо астероїд 3437 Капиця.
Лондонський період життя
ред.У 1931 році Капиця був обраний членом Французького фізичного товариства. До цього часу у Петра Леонідовича склалися теплі і довірчі відносини з багатьма видатними вченими. Обставини в Кембриджі в корені змінила стан і настрій Капиці. Спочатку він з головою занурився в наукові роботи, а потім поступово повністю повернувся до нормального життя. Він вивчав англійську літературу та історію, купив земельну ділянку на Хантінгтон-Роуд і почав будувати там будинок за власним проєктом. Надалі вчений організував так званий «Капиця-клуб» — семінари для наукової громадськості Кембриджського університету, що проводяться раз на тиждень в лабораторії Резерфорда. На цих зустрічах обговорювалися найрізноманітніші питання розвитку наук, літератури та мистецтва. Ці збори швидко набули в Англії дику популярність, їх відвідували найіменитіші англійські особи. А на обговоренні питань фізики побували фактично всі «кити» світової науки — Альберт Ейнштейн, Нільс Бор, Вольфганг Паулі, Вернер Гайзенберг, Поль Дірак і багато інших.
У 1934 Капиця писав: «Постійно спілкуючись з різними діячами науки Європи та Англії, я можу надати сприяння ученим, що відряджаються за кордон працювати в різних місцях, що інакше було б для них важким, оскільки моє сприяння ґрунтується не на офіційних зв'язках, а на взаємних послугах та особистому знайомстві з керівними особами». Також Петро Леонідович всіляко сприяв міжнародному обміну досвідом у науковій області. Він був одним з редакторів «Міжнародної серії монографії з фізики», що видаються в Оксфордському університеті. Саме з цих монографії світ дізнався про наукові праці радянських фізиків-теоретиків Миколи Семенова, Якова Френкеля і Георгія Гамова.
«Капичники»
ред.У 1937 році в інституті Капиці почалися знамениті семінари, так звані «капичники», які отримали незабаром всесоюзну популярність. Петро Леонідович запрошував до себе не тільки відомих фізиків, а й інженерів, вчителів, медиків, взагалі будь-яку людину, яка яким-небудь чином проявила себе. На семінарі, крім особливих фізичних проблем, обговорювалися питання суспільної думки, філософії, генетики. Після семінару всіх основних учасників запрошували до кабінету Капиці на чай з бутербродами[джерело?].
Афоризми Петра Капиці
ред.Примітки
ред.- ↑ а б https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Kapica_Petr_D.pdf
- ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=KAPICA,%20Piotr%20L.%20
- ↑ Всеукраїнський науково-теоретичний часопис «Історія української географії» — Тернопіль, 2008 Випуск 16 ISSN [https://portal.issn.org/resource/ISSN/1992-4224 1992-4224] // Ростислав Сосса. Постаті української картографії (Микола Коваль-Медзвецький, Ієронім Стебницький, Іван Стрельбицький) — С. 52-55. [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Ilustrul savant rus de origine basarabeană, academicianul Serghei Petrovici Capiţa, împlineşte azi 80 de ani (Interview with Sergey Kapitsa son of the late Pyotr Kapitsa (Romanian) . MDN News Magazine. Архів оригіналу за 14 лютого 2008. Процитовано 21 квітня 2009.
- ↑ Капицы закон. Энциклопедия физики и техники (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.
- ↑ а б П. Л. Капица. Эксперимент. Теория. Практика. — Москва : Наука, 1981. — 495 с.
Джерела
ред.- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання
ред.- Блестящий учёный и непревзойдённый экспериментатор. Пётр Леонидович Капица [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Pyotr Leonidovich Kapitsa: Official Nobel page [Архівовано 28 квітня 2006 у Wayback Machine.] — Good, fast coverage of highlights of his many innovations.
- Annotated bibliography for Peter Kapitza from the Alsos Digital Library for Nuclear Issues