Фізико-технічний інститут імені А. Ф. Йоффе РАН

науково-дослідний інститут Російської академії наук у Санкт-Петербурзі

Фізико-технічний інститут імені А. Ф. Йоффе РАН (рос. Физико-технический институт имени А. Ф. Иоффе РАН) — одна із провідних науково-дослідних установ Росії в галузі фізики і технологій.

Фізико-технічний інститут імені А. Ф. Йоффе РАН
Основні дані
Засновано 29 вересня 1918
Абревіатура ФТИ им. А. Ф. Иоффе Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновник Йоффе Абрам Федорович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Приналежність Російська академія наук
Сфера Фізика і технології
Контакт
Ключові особи директор Іванов Сергій Вікторович
Країна  Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартира Санкт-Петербург Редагувати інформацію у Вікіданих
Адреса 194021, Санкт-Петербург, вул. Політехнічна, 26
Тип науково-дослідний інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Материнська
організація
Physical Sciences Divisiond, Російська академія наук, Академія наук СРСР і Міністерство науки та вищої освіти РФd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсторінка www.ioffe.ru
Мапа
Мапа

CMNS: Фізико-технічний інститут імені А. Ф. Йоффе РАН у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Історія

ред.

Фізико-технічний інститут веде свою історію від однойменного відділу Державного рентгенологічного і радіологічного інституту (ДРРІ, рос. ГРРІ), створеного у вересні 1918 року за ініціативою професорів А. Ф. Іоффе і М. І. Неменова. Абрам Федорович Йоффе був обраний першим директором ДРРІ і одночасно очолив фізико-технічний відділ. У 1921 році відділ виділився в самостійний інститут. Аж до 1950 року директором цього інституту залишався А. Ф. Йоффе.

У травні 1939 року інститут під назвою Ленінградський фізико-технічний інститут (ЛФТІ) увійшов до складу Академії наук СРСР. У 1960 році ім'я першого керівника інституту з'являється в його назві.

У 2022 році інститут був включений до санкційних списків США та Канади через вторгнення Росії до України[3][4].

Співробітники

ред.
Див. також:

У ФТІ ім. Йоффе починали свою наукову кар'єру майбутні Нобелівські лауреати М. М. Семенов, Л. Д. Ландау, П. Л. Капіца, працювали всесвітньо відомі вчені: А. П. Александров, Є. Ф. Гросс, Я. Б. Зельдович, І. В. Курчатов, І. Є. Тамм (також майбутній лауреат Нобелівської премії), Я. І. Френкель та багато інших.

На посаді першого заступника директора інституту за радянських часів працював російський підприємець, доларовий мільярдер, основний акціонер і колишній голова ради директорів банку «Росія», людина наближена до президента Росії Володимира Путіна ще з часів кооператива «Озеро», де вони були співзасновниками, Юрій Ковальчук[5].

Дослідження

ред.

Дослідження вчених фізтеху охоплюють практично все поле сучасної фізики. Світове визнання принесли інституту роботи в галузі фізики твердого тіла, напівпровідників, квантової електроніки, астрофізики, фізики плазми, фізичної газодинаміки. Добре відомі фахівцям роботи співробітників інституту з фізики міжпланетного простору і космології, керованого термоядерного синтезу, руху тіл в атмосферах Землі та інших планет.

Нагороди

ред.

Понад сто співробітників інституту відзначені вищими радянськими та російськими науковими нагородами, серед яких Ленінські і Державні премії СРСР, Державні премії РФ, премії уряду СРСР і РФ, іменні медалі та премії Академії наук СРСР і РАН.

Роботи, виконані в інституті, двічі нагорождувалися Нобелівською премією.

У 1956 р. Нобелівська премія з хімії була присуджена академіку М. М. Семенову (спільно із С. Н. Хіншелвудом) «за відкриття і дослідження ланцюгових хімічних реакцій». Відзначені премією роботи були виконані у ФТІ і опубліковані в 1927 році, коли М. М. Семенов був співробітником інституту.

 
Головний корпус ФТІ ім. А. Ф. Йоффе

У 2000 р. Нобелівська премія з фізики була присуджена директору ФТІ академіку Ж. І. Алфьорову (спільно з Г. Кремером і Д. Кілбі) за роботи із створення та розвитку напівпровідникових гетероструктур, «що заклали фундамент сучасної інформаційної техніки».

Видання інституту

ред.

ФТІ ім. А. Ф. Йоффе є одним із засновників наведених нижче журналів, які виходять російською та англійськими мовами:

Примітки

ред.
  1. Гельтман Д. В. История неполучения заслуженной учёной степени: Документы о попытке присуждения Н.В. Тимофееву-Ресовскому учёной степени доктора биологических наук без защиты диссертации в 1957 г., The Story of Non-awarding of the Deserved Degree: Documents on the Attempt to Award a Doctor of Science Degree in Biology without Defense of a Thesis to N.V. Timofeyeff-Resovskii in 1957 // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 3. — С. 89–108. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24411/2076-8176-2018-11968
  2. Єдиний державний реєстр юридичних осіб РФ
  3. Russia-related Designations; Issuance of Russia-related General License and Frequently Asked Questions; Zimbabwe-related Designation, Removals and Update; Libya-related Designation Update. U.S. Department of the Treasury (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2022. Процитовано 18 травня 2024. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  4. Regulations Amending the Special Economic Measures (Росія) -date=2023-05-30. Архів оригіналу за 25 травня 2023. Процитовано 28 травня 2024.
  5. Наталія Сокирчук (09.12.2022). Головний ідеолог війни. Чим олігарх Ковальчук заразив Путіна під час пандемії. Главком. Процитовано 31.12.2022.

Джерела

ред.