Алфьоров Жорес Іванович

Жоре́с Іва́нович Алфьо́ров (біл. Жарэс Алфёраў; (15 березня 1930, Вітебськ, СРСР — 1 березня 2019 року, Санкт-Петербург, Росія) — радянський та російський політик, фізик.

Жорес Іванович Алфьоров
рос. Алфёров Жорес Иванович
Zhores Alfyorov 2012.jpg
Народився 15 березня 1930(1930-03-15)[1][2][…]
Вітебськ, Білоруська РСР, СРСР[1]
Помер 1 березня 2019(2019-03-01)[4][3][5] (88 років)
Санкт-Петербург, Росія
·Гіпертензивний криз
Поховання Комаровське селищне кладовище
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Національність білоруси і євреї
Діяльність фізика
Галузь semiconductor physicsd
Alma mater Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчене звання Список академіків АН СРСР і академік Російської академії наук
Знання мов російська[6]
Заклад Російська академія наук і Saint Petersburg Academic Universityd
Членство Leibniz Society of Sciencesd, Національна академія наук США, Російська академія наук, Академія наук СРСР, Академія наук Молдови, НАН України, Китайська академія наук, Іспанська королівська інженерна академіяd, Польська академія наук, Академія наук НДР, Національна академія наук Італіїd[7], Commission on Pseudoscienced, 7th State Duma of the Russian Federationd, 6th State Duma of the Russian Federationd, 5th State Duma of the Russian Federationd, 4th State Duma of the Russian Federationd, 3rd State Duma of the Russian Federationd, 2nd State Duma of the Russian Federationd і Ізборський клуб
Посада депутат Державної Думи РФ[d]
Партія КПРС
Конфесія атеїзм
Нагороди

Депутат Державної Думи РФ (1995—2019). Член комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків з співвітчизниками (2016—2019). Лауреат Нобелівської премії з фізики 2000 року за розробку напівпровідникових гетероструктур та створення швидких опто- та мікроелектронних компонент, академік РАН. Його дослідження мали велику роль в інформатиці. Був ректором-організатором Академічного фізико-технологічного університету. Підтримував російську агресію проти України та окупацію українських територій. Був занесений до бази «Миротворець»[8].

ЖиттєписРедагувати

Жорес Іванович Алфьоров народився 15 березня 1930 року у Вітебську.

Він вступив до Ленінградського електротехнічного інституту ім. В. І. Леніна («ЛЕТІ»), на факультет електроніки, за фахом електровакуумна техніка. Закінчив інститут у 1952 році.

З 1953 року Жорес Алфьоров працює у фізико-технічному інституті РАН ім. А. Ф. Йоффе, очоливши його в 1987 році.

У 1961 році Алфьоров здобув ступінь кандидата технічних наук. У 1970 році він здобуває ступінь доктора фізико-математичних наук.

У 1972 році Жорес Іванович Алфьоров став професором ЛЕТІ. З 1973 року став завідувачем кафедри оптоелектроніки цього інституту.

У період з 1990 до 1991 року Жорес Алфьоров посідав посаду віце-президента АН СРСР і голови президії Ленінградського наукового центру.

У 1988 році Жорес Алфьоров став деканом фізико-технічного факультету Ленінградського політехнічного інституту.

З 1991 року Жорес Іванович Алфьоров — віце-президент РАН і голова президії Санкт-Петербурзького наукового центру РАН.

Наукові напрямкиРедагувати

Жорес Алфьоров працює у області фізики напівпровідників, квантової і напівпровідникової електроніки, технічної фізики.

Жорес Іванович брав участь в створенні перших радянських транзисторів, фотодіодів і потужних германієвих випрямлячів.

Жорес Алфьоров відкрив явище надінжекції в гетероструктурах. Він показав, що в гетероструктурах можна принципово інакше управляти світловими і електронними потоками. Жорес Іванович Алфьоров відкрив перші («ідеальні») гетероструктури: арсенід алюмінію — арсенід галію (Al As — Ga As).

Жорес Іванович Алфьоров створив напівпровідникові лазери на основі подвійних гетероструктур, реалізував безперервний режим генерації при кімнатній температурі.

В результаті роботи Алфьорова з'явився новий напрям — фізика гетероструктур, а також оптоелектроніка і електроніка на їх основі.

Наукові праціРедагувати

Жорес Алферьов — головний редактор журналу («Листи у Журнал технічної фізики»).

Алфьоров — автор більше 50 винаходів і 500 наукових робіт, зокрема трьох монографій.

НагородиРедагувати

Жорес Іванович нагороджений орденами Жовтневої Революції, Леніна («Знак Почета»), Трудового Червоного Прапора («За заслуги перед Отечеством») 3 ступеня, різними медалями СРСР і Російської Федерації, японською премією Кіото (Kyoto Prize) за 2001 рік.

Жорес Іванович Алфьоров разом з Гербертом Кремером удостоєний Нобелівської премії з фізики за 2000 рік. Вони разом відкрили швидкі опто- і мікроелектронні компоненти на базі багатошарових напівпровідникових структур (напівпровідникових гетероструктур). На базі цих технологій були створені швидкі транзистори і лазерні діоди.

У 2004 році Ж. Алфьорова було визнано почесним членом Національної Академії наук Азербайджану.[9]

Почесний громадянин Санкт-Петербурга (2001).[10] Почесний громадянин Вітебська (2003).[11]

На його честь названо астероїд 3884 Алфьоров[12].

Помер 1 березня 2019 року у віці 88 років у лікарні Санкт-Петербургу.[13]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Алфёров Жорес Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. а б Munzinger-Archiv — 1913.
  4. В больнице РАН назвали причину смерти Жореса Алферова
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Elenco cronologico Soci StranieriAccademia Nazionale delle Scienze detta dei XL.
  8. Алферов Жорес Иванович
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 серпень 2011. Процитовано 19 листопад 2008. 
  10. Почетные граждане Санкт-Петербурга // Офіційний сайт Адміністрації Санкт-Петербурга (рос.)
  11. Почесні громадяни Вітебська // Вітебський міський виконавчий комітет. Офіційний сайт (рос.)
  12. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
  13. Помер Жорес Алфьоров /Радіо Свобода, 2.3.2019/

ПосиланняРедагувати