Відкрити головне меню

Ка́м'янка — село в Україні, в Новомиргородському районі Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Кам'янська сільська рада.

село Кам'янка
Кам'янське водосховище
Кам'янське водосховище
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новомиргородський
Рада/громада Кам'янська сільська рада
Код КОАТУУ 3523882901
Облікова картка Кам'янка 
Основні дані
Населення 630
Територія 2,2431 км²
Густота населення 333,7 осіб/км²
Поштовий індекс 26032
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°47′14″ пн. ш. 31°44′39″ сх. д. / 48.78722° пн. ш. 31.74417° сх. д. / 48.78722; 31.74417Координати: 48°47′14″ пн. ш. 31°44′39″ сх. д. / 48.78722° пн. ш. 31.74417° сх. д. / 48.78722; 31.74417
Середня висота
над рівнем моря
148 м
Водойми р. Велика Вись,
Кам'янське водосховище
Відстань до
обласного центру
62,7 км
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Новомиргород
Відстань до
залізничної станції
5,5 км
Місцева влада
Адреса ради 26032, с. Кам'янка, вул. К. Маркса, 68; тел. 4-25-24
Сільський голова Самойленко Павло Іванович
Карта
Кам'янка. Карта розташування: Україна
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка. Карта розташування: Кіровоградська область
Кам'янка
Кам'янка

Населення становить 630 осіб.

Зміст

ГеографіяРедагувати

Село розташоване на річці Велика Вись, за 7 км від районного центру і залізничної станції. Відстань до Новомиргорода автошляхом Т 1201 становить близько 11 км. Площа села — 222,91 га.[1]

Поблизу села на річці існує водосховище площею 221,8 га[2] — місце відпочинку населення навколишніх сіл та Новомиргорода.

Неподалік Кам'янки розташований невеликий лісовий масив — Кам'янський ліс.

Корисні копалиниРедагувати

Поблизу села знаходяться родовища лабрадоритів та каоліну, працює гранітний кар'єр.

Археологічні розвідкиРедагувати

Поблизу села знайдено залишки трьох поселень черняхівської культури (IIVI ст. н. е.), а також скарб з 210 російських монет 17301790 років.

Історичні відомостіРедагувати

 
Кам'янка на військово-топографічній карті 1869 року

У другій половині XVIII століття на території сучасної Кам'янки втікачами з Полтавщини і козаками були засновані поселення Булацелеве, Новоселівка (нині — куток Виселки) та Панкратіївка. В середині XIX століття вони злилися в один населений пункт Кам'янка.

1859 року у власницькому селі Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 572 особи (282 чоловічої статі та 290 — жіночої), налічувалось 104 дворових господарства, існувала православна церква[3].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Кам'янка (Булацеля), центрі Кам'янської волості, мешкало 456 осіб, налічувалось 82 дворових господарства, існували православна церква й цегельний завод[4].

За даними 1894 року у селі та економії громадянина Стенбок-Фермора Мартоноської волості мешкало 425 осіб (215 чоловічої статі та 210 — жіночої), налічувалось 101 дворове господарство, існували православна церква й винна лавка[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 555 осіб (276 чоловічої статі та 279 — жіночої), з яких 551 — православної віри[6].

У лютому 1918 року влада в селі перейшла до більшовиків.

Радянські війська вибили нацистів 17 жовтня 1943 року. На фронтах Другої світової війни воювали 282 мешканці Кам'янки. 180 з них загинули, 64 нагороджені орденами та медалями.

В 1949 році на Великій Висі поблизу села була збудована перша в районі гідроелектростанція. З 1965 року розпочалась забудова села згідно з генеральним планом.

В роки СРСР у Кам'янці містилась центральна садиба колгоспу імені Чапаєва, існували лазня та АЗС.

НаселенняРедагувати

Станом на 1869 рік, у Кам'янці налічувався 81 двір, у Новоселівці — 25.

У 1970 році населення Кам'янської сільської ради становило 1100 чоловік.

За даними перепису 2001 року, в селі проживало 748 мешканців.

Станом на 1 січня 2015 року, в Кам'янці мешкало 630 осіб.

Нині в селі проживає значна вірменська меншина.

Динаміка населення
1859 1886 1894 1897 1970 2001 2015
572 456 425 555 1100 748 630

Рідна мова населення Кам'янки за переписом 2001 року:[7]

Мова Частка
  українська 94,12%
  російська 3,48%
  молдавська 1,20%
  вірменська 0,94%
  гагаузька 0,13%

ІнфраструктураРедагувати

У селі розташовані 208 будинків, загальноосвітня школа I–II ступенів, дитячий садок, сільський будинок культури, бібліотека, ФАП, два магазини та бар.

Біля греблі колишньої ГЕС містяться електрична підстанція «ПС 35/610 Кам'янка» та Новомиргородська головна насосна станція.

Сільське господарствоРедагувати

Основним сільськогосподарським підприємством на землях сільської ради є ПП «Агрофірма „Кам'янська“. Функціонують також СФГ „Подурець Л. О.“, „Подурець В. О.“, „Подурець А. І.“, „Авангард“ та „Горизонт“.

ТранспортРедагувати

За 2 км від села проходить міжрайонна автомобільна дорога Т 1201.

Регулярні перевезення здійснюють рейсові автобуси сполученням:

ВулиціРедагувати

У Кам'янці налічується 11 вулиць і 2 провулки.[8] У рамках декомунізації в 2016 році деякі вулиці села було перейменовано:[9]

Назва Колишня назва
Берегова вул. Гайдара вул.
Жовтнева вул.
Зарічна вул. Чкалова вул.
Перемоги вул.
Першотравнева вул.
Польова вул. Будьонного вул.
Польовий пров. Кутузова вул.
Садова вул.
Садовий пров. Чапаєва пров.
Степова вул. Комарова вул.
Шкільна вул. Гагаріна вул.
Шевченка вул.
Центральна вул. Карла Маркса вул.


Панорама частини Кам'янського водосховища. Вигляд на село

ФотогалереяРедагувати

         
Кам'янська ЗОШ
Будинок культури
Дитячий садок
ФАП
Насосна станція

Пам'ятникиРедагувати

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Воїнам, загиблим в роки Другої Світової Війни,
меморіал
по вул. Першотравневій, навпроти магазину   У братській могилі поховано 27 солдат, що загинули під час німецько-радянської війни.
Радянських воїнів,
братська могила
у сквері в центрі села   Братська могила солдат, що загинули під час німецько-радянської війни. Кількість похованих невідома.
Воропаю Парфенію,
могила
на цвинтарі в південній частині села 1915   Пам'ятник встановлено на могилі Парфенія Йосиповича Воропая, який протягом 55 років працював мельником в економії графа Івана Васильовича Стенбок-Фермора
(нар. 7 вересня 1840 — пом. 29 березня 1915).[10]

ПерсоналіїРедагувати

Про Кам'янку написане оповідання Євгена Поповкіна «Графська кухарка».[11]

ПриміткиРедагувати

  1. Рішення №322 двадцять першої сесії Новомиргородської районної ради шостого скликання від 25.10.2013 року.
  2. Публічна кадастрова карта України
  3. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 2122)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 2779)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-256)
  7. Розподіл населення Кам'янки за рідною мовою (у % до загальної чисельності населення) за переписом 2001 року
  8. Вулиці Кам'янки на сайті ЦВК
  9. Про перейменування вулиць села Кам'янки // «Новомиргородщина», № 17 (9360) від 23.04.2016. — С. 4.
  10. Пам'ятник слузі графа Ю. В. Стенбок-Фермора на Panoramio.com
  11. Друковані матеріали з архіву М. П. Сухова (18.12.1994)

ПосиланняРедагувати