Декомунізація — система заходів, теоретична і практична діяльність, спрямовані на визволення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства після падіння владущих комуністичних режимів.

   Держави, де заборонена комуністична символіка
   Держави, де комуністична символіка заборонялася раніше
   Держави, де заборонені деякі комуністичні символи, але загалом комуністична символіка дозволена

Методи

ред.

Методи проведення та заходи з декомунізації в різних країнах суттєво відрізнялися через внутрішні особливості кожної з країн, особливості політичних процесів, відмінностями політичної культури, і, відповідно, різному трактуванні комуністичного режиму: як аморального, кримінального, окупаційного, негуманного, репресивного тощо.

 
   Країни, де комуністична символіка заборонена
   Країни, де певна комуністична символіка заборонена за деякими винятками
   Країни, де нацистська символіка заборонена
   країни, де певна нацистська символіка заборонена або/за деякими винятками існує
   Країни, де нацистська і комуністична символіка заборонена
   Країни, де нацистська і комуністична символіка заборонена за деякими винятками
   Країни, які раніше забороняли нацистську чи комуністичну символіку
   Країни, які не мають прямого регулювання нацистської та/або комуністичної символіки, але мають положення, які карають за використання символів для поширення ненависті в громадських місцях.

Суттєво відрізнялась і «глибина» декомунізації, наприклад:

  • в Албанії у сфері державного управління була передбачена можливість звільнення без права поновлення будь-якого співробітника, визнаного винним у підтримці колишнього комуністичного режиму;
  • у Грузії прийнята в 2011 році «Хартія свободи» не дозволила позбавитись навіть символів та гасел радянської епохи, які і через 4 роки після прийняття «Хартії» зустрічаються як у регіонах, так і в столиці;
  • у Польщі 126 осіб отримали терміни від 1 до 10 років ув'язнення і лише у липні 2017, під час російсько-української війни, були затверджені заходи щодо позбавлення наслідків тоталітаризму; 2022 року в Польщі було знесено 20 пам'ятників епохи СРСР, це становило третину від запланованої кількості[1].
  • у Румунії обмежилися введенням до Конституції статті 40, яка забороняє діяльність політичних партій і організацій, які «своєю метою або діяльністю заважають політичному плюралізмові, верховенству права або виступають проти суверенітету і незалежності Румунської держави»;
  • у Чехії було засуджено 192 особи у 98 справах;
  • в Україні з розпаду СРСР у 1991-му році процеси декомунізації впродовж довгого часу були безсистемними і лише після Революції гідності в 2014 році набули масового та системного характеру. Станом на жовтень 2017 року її прогрес оцінюється в ~95 %.[2]

У грудні 2022 року Литва заборонила пропаганду авторитарних і тоталітарних режимів, Сейм Литви схвалив для цього "закон про дерадянізацію"[3].

Організації

ред.

Розслідування та обвинувачення:

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. Польща за три місяці декомунізації прибрала 20 радянських пам’ятників. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 серпня 2022.
  2. Декомунізація в Україні здійснена на понад 95% - В’ятрович. https://ukrainian.voanews.com/. Голос Америки. 11 жовтня 2017. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  3. Закон про дерадянізацію: Литва забороняє пропаганду авторитарних і тоталітарних режимів. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 грудня 2022.

Посилання

ред.