Громенко Сергій Вікторович
український історик
(Перенаправлено з Сергій Громенко)
Сергій Вікторович Громенко (нар. 13 жовтня 1985, Сімферополь, Кримська область, УРСР, СРСР) — український історик, публіцист та громадський діяч, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам'яті (2014—2016), оглядач проєкту Крим.Реалії від Радіо Свобода, учасник громадського просвітницького проєкту з популяризації історії України «Лікбез. Історичний фронт». Лавреат V Міжнародного конкурсу ім. Єжи Ґедройця (2011)[2], фіналіст XXI Всеукраїнського рейтингу «Книжка року ’2019»[3].
| Сергій Громенко | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Сергій Вікторович Громенко |
| Народився |
13 жовтня 1985 (38 років) Сімферополь, Кримська область, УРСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик, публіцист |
| Галузь | історія[1] і політика[1] |
| Відомий завдяки | історик, публіцист, громадський діяч |
| Alma mater | Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Знання мов | українська |
| Заклад | Український інститут національної пам'яті і ТНУ |
Життєпис ред.
Сергій Громенко народився 13 жовтня 1985 року в Сімферополі[4]. Закінчив сімферопольську школу № 23 з золотою медаллю, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського з червоним дипломом[5].
У 2006—2007 роках працював головним редактором кримського політичного тижневика «Голос молоді»[5].
Був радником Голови Верховної Ради АР Крим у 2006—2008 роках[5].
З 2009 року аспірант кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, член Національної спілки краєзнавців України[6], адміністратор електронної енциклопедії Криму «Кримологія» (www.krymology.info).
29 лютого 2012 року захистив дисертацію на тему «Польська література подорожей як джерело з історії та етнографії Криму (кінець XVIII — початок XX століття)» у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара[7], здобув науковий ступінь кандидата історичних наук[8].
З 2014 року науковий співробітник, з 2015 року — заступник начальника управління просвітницько-популяризаційної роботи Українського інституту національної пам'яті[9].
З 2016 року — оглядач проєкту «Крим. Реалії від Радіо Свобода».
Доробок ред.
- Книги
- Stepy, morze i góry: Польские путешественники конца XVIII — начала ХХ века о Крыме. — Симферополь: Антиква, 2011. — 299 с. ISBN 978-617-562-002-1[5]
- 500 битв за Крым. — Київ: Стилос, 2016. — 264 с.: іл. ISBN 978-966-193-099-4
- #CrimealsOurs. History of the Russian myth. — Kyiv: Himgest, 2017. — 223 p.: fig. ISBN 978-617-7260-10-2
- #КрымНаш. Історія російського міфу [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]. — Київ, 2017. — 208 с. іл.[10][11]
- Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року. Український інститут національної пам'яті. — Київ: К. І.С., 2018. — 266 с. : іл. ISBN 978-617-684-204-0[12][13]
- 250 років фальші: російські міфи історії Криму. — Харків: «Фоліо», 2019. — 254 с.: іл., фот. ISBN 978-966-03-8713-3[14]
- Скоропадський і Крим: від протистояння до приєднання. – К.: Наш Формат, 2021. – 352 с.
- Чому Україна виграє. – Х.: Віват, 2023. – 432 с.
- Книги у співавторстві
- Наш Крим: неросійські історії українського півострова: зб. ст. / упоряд. та вступ С. В. Громенко ; Український інститут національної пам'яті. — Київ: К.І.С, 2016. — 313 с.: іл. ISBN 978-617-684-153-1
- Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна [Архівовано 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]. — Київ: К. І.С, 2019. — 98 с. ISBN 978-617-684-245-3[15]
- The War and Myth: Unknown WWII [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Ukrainian Institute of National Remembrance, 2018. — 272 p. ISBN 978-966-13-6558-1
- Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський. — Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2018. — 336. ISBN 978-617-12-5092-5
- Війна і міф. Невідома Друга Світова, 1939—1945. — Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2016. — 272. ISBN 978-966-14-9085-6
- Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум'ї війни. Україна та українці у Другій світовій. — Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2017. — 352 с. ISBN 978-617-12-1686-0
- Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України. — Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2016. — 352 с. ISBN 978-617-12-0142-2
- Книга Поле битви — Україна. Від «володарів степу» до «кіборгів». Воєнна історія України від давнини до сьогодення. — Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2016. — 352 с. ISBN 978-617-12-0143-9
- Воїни. Історія українського війська. Український інститут національної пам'яті. — Київ: К. І.С., 2015. — 16 с. ISBN 978-617-684-130-2
- Вибрані публікації
- То коли ж Болбочан визволив Крим?. Хроніка українського походу на півострів. (2017)
- Польська література подорожей як джерело з історії та етнографії Криму (кінець XVIII — початок XX століття). (2012)
- Ідеали романтизму як чинник подорожей польських мандрівників до Криму в першій чверті — середині ХІХ ст. (2010)[16]
- Шагін Ґерай [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 589. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- До біографії польського мандрівника Карла Качковського. (2010)[17] // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 177. — С. 196—198.
- Польські мандрівники в Криму у ХІХ столітті: географія подорожей. (2009)[18]
Примітки ред.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Завершився V Конкурс ім. Єжи Ґєдройця Посольство Республіки Польща у Києві
- ↑ Популярно написана вітчизняна історія усе ще не є пріоритетом книжкового ринку. Але книжки, що фігурують у шорт-листі, спростовують це твердження. Facebook. Всеукраїнський рейтинг «Книжка Року». 27 січня 2020. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Сергій Громенко [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «LIKБЕЗ»
- ↑ а б в г Stepy, morze i góry: Польские путешественники конца XVIII — начала ХХ века о Крыме (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2021. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Національна спілка краєзнавців України. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Історія та археологія», 2014. Випуск 22 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Наказ Міністерства № 593 від 17.05.2012 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 17 травня 2012 року». Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Провідні вітчизняні вчені та експерти обговорили питання національної ідентичності в глобальному світі.[недоступне посилання] «Національна академія державного управління при Президентові України»
- ↑ У Києві презентували книгу Сергія Громенка «#КримНаш. Історія російського міфу» [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Крим. Реалії»
- ↑ 12 березня відбудеться презентація книги кримчанина, кандидата історичних наук і публіциста Сергія Громенка «#КримНаш. Історія російського міфу» [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] Міністерство культури, молоді та спорту України
- ↑ Презентація нового видання історика Сергія Громенка «Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 р.» [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Укрінформ»
- ↑ УІНП (27 вересня 2018). ЗАБУТА ПЕРЕМОГА. КРИМСЬКА ОПЕРАЦІЯ ПЕТРА БОЛБОЧАНА 1918 РОКУ. УІНП (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
- ↑ У Києві 10 жовтня презентують книжку про російські міфи в історії Криму [Архівовано 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.] «Українське радіо»
- ↑ Висновки дослідження «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна». Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Ідеали романтизму як чинник подорожей польських мандрівників до Криму в першій чверті — середині ХІХ ст. [Архівовано 13 листопада 2019 у Wayback Machine.] Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. / Ред. кол.: О. П. Реєнт (гол. редкол.), В. В. Шевченко (секр. редкол.), В. Й. Борисенко, О. І. Гуржій, О. В. Добржанський, Г. Д. Казьмирчук, І. А. Коляда, В. П. Коцур, О. А. Удод, Л. Ф. Циганенко, В. С. Шандра, Н. А. Шип. Інститут історії України. — Вип. XXV. — К.: Інститут історії України, 2016. — 285 с.
- ↑ До біографії польського мандрівника Карла Качковського / С. В. Громенко (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2022. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Польські мандрівники в Криму у ХІХ столітті: географія подорожей / С. В. Громенко [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. — Вип. 3. — С. 134—136.
Посилання ред.
- Сергій Громенко [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Чтиво»
- Сергій Громенко [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «LIKБЕЗ»
- Сергій Громенко [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Історична правда»
- Сергій Громенко [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Дзеркало тижня»
- Сергій Громенко [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Крим.Реалії»
Інтерв'ю ред.
- Сергій Громенко: Соборність — це процес [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] // «Україна Молода»