Кальне (Бориспільський район)

Кальне — колишнє село в Україні, входило до складу Бориспільского району Київської області. У 1970-х роках село було затоплене водами Канівського водосховища.

Кальне
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бориспільський район
Рада Гребенівська сільська рада
з 1965 Рудяківська сільрада
Основні дані
Засноване до 1712
Існувало до 1971
Географічні дані
Географічні координати 50°02′54″ пн. ш. 30°59′20″ сх. д. / 50.04833° пн. ш. 30.98889° сх. д. / 50.04833; 30.98889Координати: 50°02′54″ пн. ш. 30°59′20″ сх. д. / 50.04833° пн. ш. 30.98889° сх. д. / 50.04833; 30.98889
Карта
Кальне. Карта розташування: Земля
Кальне
Кальне
Кальне. Карта розташування: Київська область
Кальне
Кальне
Мапа
Мапа
Див. також: Кальне

Приблизно до 1940-х років у селі діяла Кальнівська, або Кальнянська, сільрада, що входила спочатку до Рогозівського, а потім до Ржищівського району. Сільраді підпорядковувалося лише село Кальне.

Історія

ред.

В Універсалі гетьмана Скоропадського генеральному хорунжому Івану Сулимі від 19 листопада 1712 року згадуються села Старе і Кальне.

При Гетьманьщині, адміністративно селище Кальне належало до Вороньківської сотні.

Було приписане до Миколаївської церкви у Рудякові[1]

За описом Київського намісництва 1781 року в Кальному було 50 хат. За описом 1787 року в селищі проживало 175 душ. Село було у власності «казених людей», козаків і власника — бунчукового товариша Сулими.[2]

Є на мапі 1812 року.[3]

У 1904 році освячена своя Богослівська церква.[4]

До 1923 року село входило до Єрковецької волості Переяславського повіту Київської губернії. На той час у селі діяла Кальнівська сільрада і налічувалося 132 господарства, у яких проживало 553 людей (275 чоловіків і 278 жінок).[5]

У 1923 році село і сільрада були включені до новоутвореного Рогозівського району Київської округи.[5]

Станом на 17 грудня 1926 року село і сільрада, що вже називалася Кальнянська, вже входили до Ржищівсього району Київської округи, а у селі налічувалося 127 господарств і проживала 591 людина.[6]

У вересні 1943 року біля Кального та Гусинців точилися запеклі бої, де 838-й стрілецький полк 237-ї стрілецької дивізії вийшов на східний берег Дніпра.

Станом на 1 вересня 1946 року село Кальне вже не мало власної сільради і входило до Гребенівської сільради Ржищівського району.[7]

30 грудня 1962 року Ржищівський район було ліквідовано, а село Кальне і Гребенівську сільраду було включено до складу Кагарлицького району.[8]

4 січня 1965 року Гребенівську сільраду було перезатверджено у складі Кагарлицького району.[9]

3 квітня 1965 року село Кальне було передане до складу Бориспільського району з підпорядкуванням Рудяківській сільраді.[10]

26 січня 1971 року було видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 74 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі Бориспільського району». Згідно з ним, у зв'язку з переселенням жителів із зони затоплення водоймищем Канівської ГЕС, виключені з облікових даних села Бориспільського району: Гусинці Гусинцівської сільради; Кальне і Рудяків Рудяківської сільради.[10]

Примітки

ред.
  1. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 251
  3. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  5. а б Список поселень Київщини (1924) [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінка 56
  6. НАСЕЛЕНІ МІСЦЯ КИЇВЩИНИ. ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ ПЕРЕПИСУ 17 ГРУДНЯ 1926 РОКУ (1927), с. 57-59, 84, 89. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
  7. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 283–284.
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  9. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  10. а б Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки, довідник (автор-упорядник Корінний М. М.) — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — 304 с.: іл. — С. 100, 129, 138 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2020. Процитовано 24 березня 2020.

Джерела

ред.