Рудяків (також вживалося і Рудяки) — колишнє село, входило до складу Бориспільского району Київської області. Майже повністю пішло під воду Канівського водосховища у 1970-х роках.

Рудяків
шинок з села Рудяків
шинок з села Рудяків
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Ржищівський район
з 1959 Бориспільський район
Громада
Рада
Основні дані
Існувало до 1970-ті
Зняте з обліку 1972
Географічні дані
Географічні координати 50°05′21″ пн. ш. 30°56′48″ сх. д. / 50.08917° пн. ш. 30.94667° сх. д. / 50.08917; 30.94667Координати: 50°05′21″ пн. ш. 30°56′48″ сх. д. / 50.08917° пн. ш. 30.94667° сх. д. / 50.08917; 30.94667
Карта
Рудяків. Карта розташування: Україна
Рудяків
Рудяків
Рудяків. Карта розташування: Київська область
Рудяків
Рудяків

З історіїРедагувати

За часів козаччини село Рудяків підпорядковувалося Вороньківській сотні Переяславського полку Війська Запорізького.

За описом Київського намісництва 1781 року в Рудяківі було 67 хат. За описом 1787 року в селі проживало 257 душ. Село було у власності полковниці Надії Потьомкіної.[1]

Тарас Шевченко мав сподівання звести в Рудякові свою хату, про що писав у листах до свого брата, однак не судилося — на заваді став урядовець на прізвище Табачников. Хату рудяківського священика намалював Кобзар, після знесення села її перенесли у музей під відкритим небом у Переяславі.

Станом на 1926 року входило до складу Рогозівського району, в Рудякові проживало 1960 жителів.

Під час Голодомору 1932—1933 років померло від голоду не менше 10 людей.

1940 року Миколаївську церкву комсомольці розібрали, розвалили куполи.

1965 року радянське керівництво починає примусово виселяти села Бориспільського та Переяслав-Хмельницького районів, що знаходилися на лівому березі Дніпра — підлягали затопленню Канівським водосховищем. Масово виселяли рудяківців з 1968 року, останній мешканець полишив місцевість 1972-го.

26 січня 1971 року було видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 74 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі Бориспільського району». Згідно з ним, у зв'язку з переселенням жителів із зони затоплення водоймищем Канівської ГЕС, виключені з облікових даних села Бориспільського району: Гусинці Гусинцівської сільради; Кальне і Рудяки Рудяківської сільради.[2]

3 рудяківські кладовища, селян переселили до Головурова, Мирного, Старого, Борисполя, поселялися на правому березі Дніпра, в інших краях України.

У сучасності на території села розташований заплавний ландшафтний заказник Кілов-Рудяків.

ПриміткиРедагувати

  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 270
  2. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки, довідник (автор-упорядник Корінний М. М.) — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — 304 с.: іл. — С. 100, 111, 138

ДжерелаРедагувати