Золотопотіцький замок
Золотопотіцький замок[1] — пам'ятка архітектури національного значення, фортифікаційний комплекс XVI-XVII століть у смт Золотий Потік.
| Золотопотіцький замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| вигляд зі сходу | ||||
48°54′16″ пн. ш. 25°20′25″ сх. д. / 48.90444° пн. ш. 25.34028° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка архітектури національного значення | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Золотий Потік, Бучацький район, Тернопільська область | |||
| Архітектурний стиль | пізній ренесанс | |||
| Матеріал | рудий пісковик | |||
| Засновано | 1568 | |||
| Перша згадка | 1568 | |||
| Будівництво | 1568 — 1631 | |||
| Оператор | Україна | |||
| Стан | руїни, втрачено західну вежу | |||
  Золотопотіцький замок (Україна) | ||||
 | ||||
 Золотопотіцький замок у Вікісховищі | ||||
Історія
ред.
Замок зведено коштом брацлавського воєводи Стефана Потоцького та його дружини Марії Амалії Могилянки-Потоцької на рубежі XVI-XVII століть (приблизно у 1568–1631 роках) за наказом короля Речі Посполитої Сиґізмунда III Вази за так званою «форталіційною системою»[2]. До кінця 18 століття був житловим; постійно в ньому проживала родина власника Потоку Золотого Яна Потоцького, сина фундатора. Був головною резиденцією С. Потоцького[2] який полюбляв тут перебувати, його сина Яна[3] до турецько-татарської навали та зруйнування у вересні 1676 р. 1672 року замок захопили турецько-татарські війська під проводом султана Мехмеда IV; оборона тривала два дні, захисники здали твердиню[4].
Близько 4—5 вересня 1676 року замок захопили (шляхом руйнування мурів вибухівкою[5]) і зруйнували турецько-татарське військо під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші «Шейтана». Залога замку під командуванням поручника Фридерика (або Йоахіма) фон Мелляйна (пол. Fryderyk lub Joachim von Mellein[6]) чинила спротив, за що вся, разом з людьми, які перебували в замку, була страчена (покарана на горло[7]). Замок був спалений, найбільш зруйновані були наріжні та в'їзна вежі.
Частково був відбудований після відходу турків опікунами неповнолітнього тоді власника Потоку Золотого Стефана Александра Потоцького.[7] Відбудований на початку XVIII століття.
Власники
ред..jpg)
- Стефан Потоцький та дружина Марія Амалія Могилянка-Потоцька
- Ян Потоцький, удова — Урсула з Даниловичів Потоцька
- Стефан Александр Потоцький
- Микола Василь Потоцький
- Іґнацій Потоцький (помер 1765 року, староста глинянський)[8]
- Вінцентій Потоцький
- Александер Потоцький (1756—1812[9])
- Людвік Скварчинський
- Іґнацій Скварчинський
- Тибурц'юш Ольшевський
- Ян Стойовський
- Антоній Масловський
- Ізраель Фрідман (хасидський цадик з Садгори, тепер район Чернівців)
- Нухім та інші представники Фрідманів
- Влодзімєж Іполіт Ґнєвош, удова Марія Стефанія з Кшечуновичів
- Александер Ґнєвош
- Александер (молодший) та Антоній Ґнєвоші[10]
Архітектура. Сучасний стан
ред.
Серед інших замків Тернопільщини Золотопотіцький можна вважати одним із найкраще збережених — хоч і у стані запустіння та часткової руйнації. Пам'ятка розташована у центрі містечка, неподалік впадіння невеликого потічка у водойму Золотий потік. Майже під стінами твердині розташовані садиби мешканців.
Замок — споруда з місцевого пісковику та вапняку, квадратна в плані фортифікація з чотирма 3-ярусними чотирикутними 5-гранними вежами по кутах і надбрамною вежею. Надбрамна вежа 3-ярусна, квадратна в плані, прикрашена гербом Потоцьких Пилявою.
Палац 2-поверховий (другий поверх пізнішої забудови) прямокутний у плані, утворює північно-західну частину замку. Товщина стін між вежами досягає 2-х метрів, палацу до 1.8 метра.
Дотепер збереглися в непоганому стані 3 кутових вежі (крім західної), надбрамна вежа і, майже повністю, стіни. Палац знаходиться в напівзруйнованому стані.
Примітки
ред.- ↑ Іноді помилково Золотопотоцький замок.
- ↑ а б Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim… — S. 47.
- ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 201.
- ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 202.
- ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 64—65.
- ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 64.
- ↑ а б Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 202.
- ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 79.
- ↑ Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 240—242.
Джерела
ред.- Івченко А. С., Пархоменко О. А. Україна. Фортеці, замки, палаци… — К. : Картографія, 2009. — 600 с.: 1091 іл. — С. 224—225.
- Рутинський М. Замковий туризм в Україні. — К. : Центр учбової літератури, 2007. — C. 159—160.
- Kunzek Tomasz. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — 140 s. — S. 47. (пол.)
- Skrzypecki Tomasz Henryk. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4-х томах. Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков. — К. : Будівельник, 1983—1986. — Т. 4. — С. 57. (рос.)
Посилання
ред.
- Замки та храми України [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Фото Золотопотіцького замку на сайті Петра Власенка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пам'ятки України. Золотий Потік [Архівовано 30 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Створено графічну реконструкцію зовнішнього вигляду зруйнованих замків Західної України [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.]