Землянки (смт)
Земля́нки — селище міського типу Макіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна. Розташоване поблизу каналу Сіверський Донець—Донбас за 13 км від Макіївки.
смт Землянки | |
---|---|
![]() в лиманському стилі української народної архітектури (1756 р, будівничий Тарас, зруйнована більшовиками) в лиманському стилі української народної архітектури (1756 р, будівничий Тарас, зруйнована більшовиками) | |
Країна | ![]() |
Область | Донецька область |
Район | Донецький район |
Громада | Макіївська міська громада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засноване | |
Статус | із 1965 року |
Площа | км² |
Населення | ▼ 1712 (01.01.2017)[1] |
Поштовий індекс | 86182 |
Телефонний код | +380 6232 |
Географічні координати | 48°07′55″ пн. ш. 37°54′46″ сх. д. / 48.13194° пн. ш. 37.91278° сх. д.Координати: 48°07′55″ пн. ш. 37°54′46″ сх. д. / 48.13194° пн. ш. 37.91278° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 210 м |
Водойма | канал Сіверський Донець — Донбас
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Ясинувата |
До станції: | 5 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 13,4 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 17,2 км |
- автошляхами: | 24,7 км |
Селищна влада | |
Адреса | 86181, Донецька обл., м. Макіївка, смт Ясинівка, вул. Радянська, 61 |
Голова селищної ради | Свинар Ігор Миколайович |
Карта | |
![]() | |
|
Історія Редагувати
Колись сотенне місто Острогозького Слобідського українського полку. Давнє запорізьке займище. За Розпорядженням Азовської губернської канцелярії 1777 постановила на місці нинішньої заїмки утворити державну слободу.[2] Запорожці, що жили туту зраділи такому рішенню, почали стягувати в Землянки своїх рідних і знайомих з їх родинами і скоро заселили слободу народом сімейним.[3]
У минулому — це хутір, заснований вихідцями з Правобережної України (17 століття), в якому замість хат були землянки — характерні на той час будівлі втікачів-кріпаків і козаків-зимівників. Звідси й назва.[4]
Населення Редагувати
За даними перепису 2001 року населення селища становило 2212 осіб, із них 60,08 % зазначили рідною мову українську, 39,69 % — російську, 0,05 % — білоруську, болгарську та молдовську мови[5].
Уродженці Редагувати
- Бєляєв Микола Семенович — український краєзнавець і педагог.
- Назаренко Олесь Терентійович — учасник руху шістдесятників, виготовляв та поширював самвидав, за антирадянську агітацію був неодноразово засуджений[6].
Примітки Редагувати
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Гумилевский Ф. «Харьков». Отд. V. С. 355.
- ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 757
- ↑ Янко, М. Топонімічний словник-довідник Української РСР, «Радянська школа», Київ, 1973
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Віртуальний музей. Дисидентський рух в Україні. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2022.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |