Землянка
Земля́нка — викопане в землі укриття або тимчасове житло[1] прямокутної або округлої форми, дах якого зроблений з колод і балок та вкритий землею, гілками, шкурами чи листям.
Землянка є одним з найстаріших типів людського житла. Вона відома з часів верхнього палеоліту. Як правило, хоч і не виключно, землянки були характерні для регіонів з холодним кліматом. Завдяки заглибленню в землю землянки мають добру теплоізоляцію, але, з другого боку, з тієї ж причини в них вогко.
Усередині землянки, як правило, містилося вогнище, яке вважалося символом оселі; вогонь підтримували жінки.
У ранньому середньовіччі землянки були заміщені напівземлянками — землянками-зрубами, більша частина яких вивищувалася над поверхнею. Такі типи жител зберігалися в Європі та Азії до 13–14 століття. Напівземлянки з вогнищем в ітельменів і нівхів зникли тільки в XIX столітті. У деяких корінних племен Америки напівземлянки досі використовуються як житло.
Землянки козацьких часів ред.
У південних степових районах України частково заглиблене в землю житло називалося «землянка», «бурдюг»[2], «бурдій» або «бурдей»[3] (останній варіант уживався і щодо курної хати, а також щодо публічного будинку, борделя).[4][5][6]
Наприклад, Землянки, селище міського типу в Донецькій області, має назву від цього слова. У минулому це був хутір, заснований у XVII столітті вихідцями з Правобережної України, в якому замість хат були землянки — характерні для того часу будівлі селян-переселенців і козаків-зимівників.[7]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Землянка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. — Т. 1. — Львів, 1990. — С. 189–190.
- ↑ Бурдій // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Бурдей // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Бурдій // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Бурдей // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Землянка — смт. // Топонімічний словник України: словник-довідник / М. Т. Янко; Міжнар. фонд «Відродження». — Київ: Знання, 1998. — С. 146. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7.