Відкрити головне меню
Вогнище з кухонним начинням (казан на регульованому гаку, сковорода, ручні жорна та ін.)

Во́гнище[1][2], рідше о́гнище — місце для розкладання вогню, як правило, усередині приміщення.

У культуріРедагувати

Домашнім (домовим, ро­динним, сімейним) вогнищем прийнято називати свою оселю, родину. Це йде з давніх часів, коли святинею дому було вогнище, де горів вогонь — джерело тепла в оселі. Всі обряди, пов'язані з до­мовим вогнищем, виконував бать­ко, голова родини. Божеством домового вогнища був домовик[2].

У Стародавньому Римі простір у середині житлового будинку був відомий як атріум (atrium) — його назва походить від ater («чорний», «темний») і пов'язана зі стінами, закіптявілими від вогнища, що первісно розташовувалося в його центрі.

Інші значенняРедагувати

  • Вогнище — те ж саме, що й багаття
  • Вогнище — місце, де горіло багаття

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Вогнище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Вогнище // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 104.

ПосиланняРедагувати