Бєляєв Микола Семенович
Микола Семенович Бєляєв (14 травня 1925, с. Землянки, нині Донецької області — 30 серпня 2004, м. Богодухів Харківської області) — український педагог та краєзнавець.
| Бєляєв Микола Семенович | |
|---|---|
| Народився |
14 травня 1925 Землянки, Макіївська міська рада, Донецька область, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
30 серпня 2004 (79 років) Богодухів, Харківська область, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | педагог, краєзнавець |
| Alma mater | ХДУ імені О. М. Горького (1954) |
| Членство | НСКУ |
| Посада | директор школиd |
| Нагороди |
    |
БіографіяРедагувати
Брав участь у Другій світовій війні. У 1949—1954 рр. навчався на історичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького. Після закінчення був направлений вчителем історії до Богодухівської середньої школи № 2. З 1955 р. по 1965 р. був її директором. У 1965—1985 рр. очолював педагогічний колектив Богодухівської середньої школи № 1[1] (нині — Богодухівська гімназія № 1). Завдяки його наполегливій праці школа стала найкращою в районі. З 1975 року навчальний заклад є асоційованою школою ЮНЕСКО.[2] Один з організаторів Богодухівського районного краєзнавчого музею, з 1985 р. по 2002 р. — його директор.[1]
Краєзнавча діяльністьРедагувати
Протягом 1950-х — 1980-х рр. М. С. Беляєв разом з учнями здійснив близько 60 експедицій, під час яких відкрито 12 археологічних пам'яток.[3] Серед заходів, які проводив педагог — туристичні подорожі та екскурсії, походи місцями козацької та бойової слави, зустрічі з іноземними студентами, які навчалися в Харкові.[4] Один з перших дослідників Голодомору 1932—1933 рр. на Харківщині.[5]
ПраціРедагувати
Автор численних (понад 200) статей у «Книзі пам'яті», в місцевій пресі, нарису про м. Богодухів у томі «Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область». Співавтор кількох монографій, серед яких: «Наш край — Богодухівщіна» (1993) «Криниця світла и добра: Нариси про людей, Чиї долі пов'язані з Богодухівщіною» (2002).
НагородиРедагувати
Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ст. (1985).[6] Заслужений вчитель України (1989). Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців України.[4] Почесний громадянин м. Богодухів (1996)[7] та Богодухівського району (2013, посмертно).[8]
Пам'ятьРедагувати
У 2007 р. на будівлі Богодухівського районного краєзнавчого музею було відкрито меморіальну дошку на честь М. С. Бєляєва.[5][9]
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Перелік почесних громадян Богодухівського району | Харківський Обласний Туристсько-Інформаційний центр. www.omctur.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ Офіційний сайт Богодухівської гімназії №1 - Історія школи. b-g.org.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ Краєзнавці України, с. 19.
- ↑ а б Краеведы Слобожанщины, с. 12.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
- ↑ Подвиг народа. podvignaroda.mil.ru. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ Почесні громадяни. bogodukhiv-rada.gov.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ Перелік почесних громадян Богодухівського району | Харківський Обласний Туристсько-Інформаційний центр. www.omctur.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ В Богодухове увековечат память исследователя Голодомора. Главное™. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 7 травня 2018.
ЛітератураРедагувати
- Оксенич В. Людина, яку пам'ятають / В. Оксенич // Зоря. — 2007. — 15 груд.
- Смоленко Я. «Мы должны знать свою историю — и делать правильные выводы» / Я. Смоленко // События. — 2007. — 13–19 дек.