Відкрити головне меню

Загра́дівка — село в Україні, у Кочубеївській сільській територіальній громаді Високопільського району Херсонської області. Населення становить 717 осіб. Відстань до райцентру автошляхом місцевого значення становить близько 25 км.

село Заградівка
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Високопільський
Громада Кочубеївська сільська громада
Код КОАТУУ 6521880701
Облікова картка Заградівка 
Основні дані
Засноване 1795
Населення 717
Площа 4,4356 км²
Густота населення 161,6 осіб/км²
Поштовий індекс 74011
Телефонний код +380 5535
Географічні дані
Географічні координати 47°31′17″ пн. ш. 33°16′38″ сх. д. / 47.52139° пн. ш. 33.27722° сх. д. / 47.52139; 33.27722Координати: 47°31′17″ пн. ш. 33°16′38″ сх. д. / 47.52139° пн. ш. 33.27722° сх. д. / 47.52139; 33.27722
Середня висота
над рівнем моря
30 м
Водойми р. Інгулець
Відстань до
обласного центру
135 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Високопілля
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради 74011, с. Заградівка, тел. 30-4-42
Сільський голова Шалига Наталія Максимівна
Карта
Заградівка. Карта розташування: Україна
Заградівка
Заградівка
Заградівка. Карта розташування: Херсонська область
Заградівка
Заградівка
Мапа

Зміст

ГеографіяРедагувати

Село розташоване на березі р. Інгулець на стику трьох областей: Херсонської, Дніпропетровської (Широківський район) та Миколаївської (Казанківський район).

Історичні відомостіРедагувати

Походження назвиРедагувати

Назва Заградівки походить від прізвища власника земель камергера Загряжського Алєксандра Івановіча (1772—1813) або Настасії Заграцької (за даними Ведомости 1806 года про поселения Херсонского уезда) і первісно мало назву Загрядовка[1].

Перші згадки і заснуванняРедагувати

Заградівка вперше згадується в офіційних документах у 1795 році. Заснована литовськими поселенцями[2]. Станом на 1886 рік у містечку, центрі Заградівської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 1105 осіб, налічувалось 185 дворів, церква православна, школа, 2 лавки, працювала переправа через Інгулець, проходив ярмарок на день Трійці[3].

ХХ століттяРедагувати

В січні 1918 року в окупованому селі було встановлено радянську владу.

В 1919 розі в менонітській колонії вбито більше 200-т осіб, на думку свідків подій вбивці належали до так званних "махновців".

У 1920 році  була утворена сільська рада. У 1925 році в селі створено перші товариства спільного обробітку землі (ТСОЗ).

Соціальна сфераРедагувати

У селі функціонує Заградівський НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок".

ТуризмРедагувати

Основним туристичним об'єктом є р. Інгулець. По ній прокладаються туристичні маршрути. Відбуваються масові заходи на туристичних байдарках.[4]

Історичні пам'яткиРедагувати

Пам'ятникиРедагувати

Братська могила. Пам'ятник воїна на весь зріст, біля ніг — скорботна жінка, яка схилилась. Надгробок трапецієподібної форми, з зіркою на верхівці, висота — 6,5 м, ширина — 3,5 м, граніт. Пам'ятник встановлено 1961 р.

Відомі мешканціРедагувати

У Заградівці народились:

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Єфименко, Ірина (Українська мова, 2011, № 4). Ойконімія Херсонщини в історико-етимологічному аспекті (загальнi уваги). http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42894/02-Yefymenko.pdf?sequence=1 (укр.). Процитовано 23.11.2018. 
  2. Загдадівка. Сайт Віртуального проекту «Краєзнавство Таврії». 
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Похід на туристичних байдарках по р.Інгулець