Епсомі́т (рос. эпсомит; англ. epsomite; нім. Epsomsalz n, Epsomit m) — мінерал класу сульфатів, типовий мінерал евапоритів. Разом з госларитом і моренозитом епсоміт утворює безперервний ряд змішаних кристалів.

Епсоміт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураEsm[2]
Хімічна формулаMgSO₄·7H₂O
Клас мінералуСульфати
Nickel-Strunz 107.CB.40[3]
Dana 829.6.11.1
Ідентифікація
Колірбілий
Форма кристалівaciculard
Сингоніяромбічна сингонія[4]
Вид симетріїромбічна-аксіальнаd[4]
Просторова групакристалографічна група 19d[4]
Спайністьдовершена в одному напрямі
Зламраковистий злам
Твердість2,0—2,5
Колір рисибілий
Густина1,65—1,7
Показник заломлення1,433, 1,455 і 1,461
Інші характеристики
Названо на честьЕпсом[5]
Особливі характеристикиКрихкий, гіркий на смак, розчинний у воді
Типова місцевістьЕпсом[5]
CMNS: Епсоміт у Вікісховищі

Етимологія та історія

ред.

Епсоміт був названий в 1824 році за місцем першознахідки — англійського села Епсом (нині місто), графство Суррей. Вперше мінерал описано в 1806 році у зв'язку з відкриттям поблизу Епсома родовища мінеральних вод.

Але ще раніше — наприкінці 17-го і на початку 18-го століття вважалося, що джерело локалізоване на сучасному місцевому природному заповіднику Епсом-Коммон має цілющі властивості, і пізніше було виявлено, що вода багата сульфатом магнію, який став відомий як «англійська сіль» (семиводний сульфат магнію).

Загальний опис

ред.

Хімічна формула: Mg[SO4]·7H2O. Домішки Fe, Ni, Mn, Zn. Містить (%): MgO — 16,36; SO3 — 32,48; H2O — 51,16.

Поліморфізм і серії: утворює дві серії, з госларитом і з моренозитом.

Спайність довершена в одному напрямі.

Твердість 2,0—2,5. Густина 1,65—1,7. Колір білий. Крихкий, гіркий на смак, розчинний у воді.

Форми виділення: білі голчаті кристали, щільні і землисті або волокнисті агрегати агрегати, гроноподібні натіки, кірочки, нальоти і вицвіти, рідше голчасті або призматичні кристали білого кольору з жовтуватим, зеленуватим або рожевим відтінком. Зустрічається у вигляді висолів на стінках шахт, печер і виходів сульфідоносних магнієвих порід; продукт випаровування мінеральних джерел і солоних озер; рідко — як фумарольний сублімат.

Поширений мінерал соляних покладів. Утворюється з водних розчинів при температурі понад 31° С.

Асоціація: мелантерит, гіпс, галотрихіт, пікерингіт, алуноген, розеніт (висоли); мірабіліти (евапорити озер).

Епсоміт відомий в родовищах викопних солей (Калуське і Стебниківське у Прикарпатті, Сасик-Сивашське — Україна; Малинівське — РФ; Джаман-Кличське — Казахстан; а також у Штасфурті, Німеччина, США (великі маси в Мамонтовій печері, штат Кентуккі; на гарячому джерелі гори Прінстон — гора у хребті Саватч, в Скелястих горах, штат Колорадо, а також в штатах Каліфорнія, Айдахо; дуже великі кристали із солоних озер на горі Крюгера[6] (округ Оканоган, штат Вашингтон); поблизу с. Ешкрофт (Британська Колумбія) та в кар'єрі Дандас, провінція Онтаріо, Канада; у Седліці та Заєчице, Чехія; поблизу с. Шпанья Доліна, Словаччина; на Везувії, Італія; на вулканах на півострові Камчатка, Росія. Також у Мексиці, Китаї, Єгипті). Першознахідка — поблизу м. Епсом, графство Суррей, Англія.

Використовують для одержання магнієвих препаратів.

Різновиди

ред.

Розрізняють:

  • епсоміт залізистий (відміна епсоміту, яка містить FeO);
  • епсоміт кобальтистий (відміна епсоміту, яка містить до 2,5 % СоО);
  • епсоміт марганцевистий (відміна епсоміту, яка містить до 20 % MnO);
  • епсоміт мідно-цинковистий (відміна епсоміту з шт. Невада (США), яка містить мідь і цинк);
  • епсоміт нікелистий (відміна епсоміту з серпентинітів Нової Зеландії, яка містить до 12 % NiO);
  • епсоміт цинковистий (відміна епсоміту, яка містить до 3 % ZnO).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  4. а б в mineralienatlas.de
  5. а б Delamétherie J. Tableau des analyses chimiques des minéraux, et d'une nouvelle classification de ces substances, fondée sur ces analyses // Journal de Physique, de Chimie, d'Histoire Naturelle et des ArtsParis: 1806. — Vol. 62. — P. 319–365, 376–405. — ISSN 1770-6483; 2419-0691
  6. Список гірських хребтів у штаті Вашингтон[en] Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 13 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

ред.

Посилання

ред.